Фізико-географічне положення, розміри і характер берегової лінії

Північна Америка – це один з двох материків, які історично, за традицією, поєднують в одну частину світу, що має назву “Америка”. Проте за природними умовами ці материки являють собою два зовсім різних світи, що обумовлено відмінностями у географічному положенні та історії розвитку. Протягом всієї геологічної історії зв’язки між Північною і Південною Америками були нестійкими і розвиток природи кожного материка відбувався самостійно. Проте найбільш суттєві відмінності між материками обумовлені їх географічним положенням. Більша частина Північної Америки розміщується в холодному і помірному теплових поясах, тоді як Південна Америка лежить переважно в жаркому тепловому поясі. В Північній Америці більшу частину території займають зони тундри і лісів помірного поясу, в Південній Америці – зони екваторіальних лісів і зони саван.

Споріднює материки наявність єдиної гірської системи Кордильєр. Кордильєри є містком між двома материками, забезпечуючи обмін флорою і фауною, внаслідок чого між Північною і Південною Америками спостерігаються певні риси подібності. Завдяки існуванню Кордильєр, обом материкам притаманне меридіональне спрямування основних елементів орографії, яке обумовлює меридіональний повітряний обмін, обмежує вплив океанів і утворює своєрідний прояв географічної зональності. Широкий розвиток зон, що простягаються в меридіональному напрямі, є одною з помітних особливостей фізичної географії Північної Америки.

За розмірами материк Північна Америка займає третє місце слідом за Євразією і Африкою, його площа разом з островами складає 24,25 млн. км². Материк витягнутий з півночі на південь і має довжину 8800 км. Ширина материка – 5900 км. Крайньою північною точкою материка є мис Мерчісон на півострові Бутія, крайньою південною – мис Мар’ято на Панамському перешийку, крайньою західною – мис Принца Уельського на півострові С’юорд, крайньою східною – мис Сент-Чарльза на півострові Лабрадор.

Берегова лінія Північної Америки сильно розчленована і виділяється великою кількістю півостровів і заток. Найбільшими півостровами північного узбережжя материка є Бутія і Мелвілл. На сході материка слід відмітити півострови Лабрадор і Нову Шотландію, а серед заток – Гудзонову, Св. Лаврентія, Мен і Фанді. Найбільшими півостровами півдня материка є Флорида і Юкатан. Між цими півостровами розміщується найбільша біля узбережжя материка – Мексиканська. Не менше розчленоване і західне узбережжя материка, де виділяються півострови С’юорд, Аляска, Кенай і Каліфорнія, затоки Аляска і Каліфорнійська.

До Північної Америки відносять найбільший острів земної кулі Гренландію і дуже великий Канадський Арктичний архіпелаг, який складають великі острови Баффінова Земля, Елсмір, Вікторія, Банкс, Девон, що розміщуються біля північних берегів материка.

Найбільшим із островів біля східного узбережжя Північної Америки є Ньюфаундленд. Приблизно в 1300 км від узбережжя, якщо рухатись вздовж паралелі, лежать Бермудські острови, що користуються лихою славою. Вірніше не самі острови, а трикутник, вершиною якого вони являються. Другою вершиною є південне узбережжя півострова Флорида, третьою – острів Пуерто-Рико.

Біля південно-східного узбережжя виділяються Великі Антильські, Малі Антильські і Багамські острови.

Найбільшими островами, що розміщуються біля західного узбережжя материка є Алеутські, Олександра, Шарлотти і Ванкувер.