Особовий рахунок платника податку та порядок його ведення.

Для забезпечення контролю повноти та своєчасності розрахунків платників за податковими зобов’язаннями органи податкової служби ведуть оперативний облік платежів.

Оперативний облік здійснюється робітниками відділу обліку та звітності у відповідності з порядком, встановленим Інструкцією “Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів”, яка затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України від 12.05.1994 р. № 37 (в редакції Наказу Державної податкової адміністрації України від 02.04.1999 р. № 174 зі змінами та доповненнями).

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки кожному платнику за кожним видом платежу згідно з кодами бюджетної класифікації України за доходами. Особові рахунки відкриваються:

– з початку року - платникам, які перебувають на податковому обліку;

– з моменту взяття на облік - платникам, які взяті на податковий облік протягом поточного року.

Номери особових рахунків юридичних осіб повинні відповідати ідентифікаційним кодам з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Номери особових рахунків фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності повинні відповідати ідентифікаційним кодам з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Форма особових рахунків визначається у відповідності з умовами та періодичністю надходження платежів (щомісячних, щоквартальних, з наявністю авансових внесків, з відшкодуванням, від конфіскації майна тощо). Облік платежів, за якими не передбачено подання платником податкової звітності (наприклад, державне мито), ведеться окремо у реєстрі надходжень та повернень.

Форма картки особового рахунку має дві сторони. На одній стороні указуються умови внесення платежу і дані про платника податків (строки подання звітності, строки сплати податку, вид бюджету, код бюджетної класифікації), а також інформація про податкові зобов’язання, донараховані за результатами документальних перевірок.

Зворотна сторона картки відображає стан розрахунків з бюджетом. Тут зазначаються суми нарахованих, фактично сплачених, розстрочених податків, пені, штрафних санкцій, виводиться сальдо розрахунків (переплата або недоїмка). Облік надходжень здійснюється у порядку наставання граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов’язань. Всі вартісні операції в особових рахунках платників відображаються в гривнях та копійках.

Кожен особовий рахунок має вихід в Єдиний банк даних юридичних осіб, що дозволяє накопичувати і обробляти інформацію о платниках податків, включати дані з інших реєстрів: реєстру платників ПДВ, реєстру неприбуткових організацій, реєстру договорів про спільну діяльність тощо.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають:

– податкові зобов’язання, які самостійно визначені платником;

– податкові зобов’язання, які нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби;

– штрафні (фінансові) санкції, пеня;

– відсотки за користування податковим кредитом.

Документами, на підставі яких здійснюється нарахування платежів шляхом занесення інформації про податкові зобов’язання платника до бази даних, є:

а) за податковими зобов’язаннями, які самостійно визначаються платником - податкові декларації (розрахунки);

б) за податковими зобов’язаннями, розрахованими органом державної податкової служби:

– податкове повідомлення (рішення), складене за актом документальної перевірки;

– податкове повідомлення (рішення) про стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання;

– рішення про скасування або зміну раніше прийнятого рішення про нарахування податкового зобов’язання внаслідок адміністративного оскарження;

– розрахунок суми податкового зобов’язання, якщо згідно з нормативно-правовими актами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого платежу, є податковий орган;

– акт документальної перевірки з питань повноти нарахування, утримання та сплати прибуткового податку з громадян;

в) що надходять від судових органів: рішення суду про нарахування або скасування штрафних санкцій, донарахованих сум податків, раніше нарахованих сум податкового зобов’язання;

г) рішення про відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань, надані органами, які, згідно з чинним законодавством, мають право приймати такі рішення, або їх скасовувати;

д) що розпочинають, підтверджують або завершують процедуру адміністративного оскарження:

– заява (скарга) платника податків про перегляд рішення контролюючого органу;

– рішення контролюючого органу про повне (часткове) задоволення скарги платника;

– рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню; повідомлення платника податків про судове оскарження рішень контролюючого органу;

є) що підтверджують податковий компроміс;

ж) що є підставою списання безнадійної заборгованості.

Рознесення даних з первинних документів про нарахування, зменшення, списання, відстрочення або розстрочення сплати сум податкових зобов’язань здійснюється у такому порядку.

Податкові декларації платників з відміткою про реєстрацію направляються до відділів приймання та обробки податкової звітності, де розносяться до електронної бази податкової звітності і формуються у електронні і паперові реєстри. Далі здійснюється автоматизоване занесення даних з реєстрів до карток особових рахунків платників.

На основі податкових зобов’язань, нарахованих податковим органом, заповнюються податкові повідомлення та реєструються в електронному реєстрі податкових повідомлень. Після закінчення процедури адміністративного оскарження узгоджені податкові зобов’язання з зазначенням терміну сплати вносяться до карток особових рахунків платників податків.

На документах про нарахування ставиться дата проведення сум в особовому рахунку і підпис відповідальної особи.

Записи про суми фактичних надходжень до бюджету проводяться на підставі таких документів, отриманих від органів Державного казначейства України:

– виписок з особових рахунків у вигляді електронного реєстру розрахункових документів з додатками електронних копій платіжних доручень на перерахування коштів з рахунку платника на рахунок бюджету;

– звітів про виконання бюджету за доходами в електронному вигляді;

– корінців прибуткових документів про прийом установами банків платежів до бюджету готівкою та інших.

Після отримання відповідних документів та відображення в особових рахунках платників даних про надходження платежів за відповідним терміном їх сплати, інспектор формує перелік суб’єктів, за якими рахується недоїмка. Перелік передається до структурних підрозділів податкового органу для стягнення податкового боргу. Застосування штрафних санкцій та розрахунок пені здійснюються у відповідності з нормами Податкового Кодексу України.

При наявності переплат за платежами до бюджету інспектор готує реєстр у двох примірниках, де зазначаються дані одержувача коштів, назва платежу, номер особового рахунку, сума, що повертається. Далі оформлюється висновок державного податкового органу про наявність переплати, який підписується керівником та передається органу державного казначейства. Останній виписує платіжне доручення на перерахування коштів з установи уповноваженого банку на рахунок одержувача.

Для закриття особового рахунку на останнє число грудня в автоматичному режимі підводяться підсумки нарахованих, зменшених і повернених сум платежів, фінансових санкцій і пені. Якщо має місце недоїмка або переплата, не сплачена пеня тощо, то ці суми переносяться в особовий рахунок наступного року. В іншому разі переноситься нульове сальдо.

Органи нижчих рівнів складають і подають електронними засобами органам вищого рівня звітність про надходження, недоїмку та переплату платежів до бюджету. Форми звітності, порядок її складання з зазначенням звітного періоду встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Щомісячний звіт за ф. № 1-П “Про суми фактичних надходжень, недоїмки та переплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів” станом на 1 число місяця, наступного за звітним, формується за даними реєстрів надходжень та повернень. Формуванню зазначеного звіту передує звірка даних за доходами органів державної податкової служби з даними відповідних територіальних органів Державного казначейства та фінансових органів.

Для забезпечення повноти надходження платежів до бюджету, згідно з бюджетною класифікацією, органи державної податкової служби відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством з касового виконання Державного бюджету України за доходами, до 1 грудня кожного року подають відповідним органам Державного казначейства та фінансовим органам в електронному вигляді списки складу платників податків, які знаходяться на податковому обліку у кожному районі (місті), щодо: юридичних осіб та їх філій; фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності. При змінах у списках складу платників податків органи державної податкової служби протягом двох тижнів від дня виникнення зазначених змін подають доповнення до первинних списків.

5.2. Автоматизація обліково-перевірочної роботи податкових органів.

Інформаційна система податкової служби - це система з великими потоками інформації та великою їх розгалуженістю, з великою кількістю типів документів різної складності. Їх швидкий пошук та систематизацію може забезпечити тільки автоматизована інформаційна система (АІС).

АІС податкової служби - це комп’ютерна мережа з організацією автоматизованих робочих місць (АРМ) податкових інспекторів. Для забезпечення відповідності програмного комплексу обліку і звітності нормам чинного законодавства проекти АІС підлягають обов’язковому тестуванню у ДПА України з залученням спеціалістів, що безпосередньо обслуговують платників податків.

Обов’язковою вимогою до проектів АІС обліку і звітності в органах державної податкової служби є захист, архівування та збереження даних, відстеження по кожному податковому зобов’язанню та податковому боргу історій їх виникнення, забезпечення кодування кожної операції і можливості доступу до баз даних, у тому числі минулих звітних періодів (тільки в режимі перегляду).

У податковій службі у 1991 р. з’явилася перша версія автоматизованого робочого місця (АРМ) податкового інспектора відділу обліку та звітності - “Держдоходи”. За його допомогою були усунені основні недоліки ручного оперативного обліку податків. Потім з’явилися нові АРМ, у результаті об’єднання яких була створена автоматизована інформаційна система податкової служби [35].

АРМ - це сукупність програмно-технічних засобів та проблемно- орієнтованих комплексів, які використовуються з метою суттєвого підвищення ефективності процесу інформаційного забезпечення діяльності податкового інспектора, наприклад, реєстрація інформації, її обробка та систематизація.

Організаційно-інформаційна структура податкової служби України побудована за трьохрівневою ієрархічною системою - центр, область, район.

На районному рівні готується оперативна інформація, яка є первинною інформацію, що часто поновлюється. Оперативна інформація - основа в інформаційній ієрархії автоматизованих систем. Обробка оперативної інформації являє собою роботу, пов’язану зі збором, контролем і первинною обробкою даних, формуванням нових документів, довідок, звітів. Тому найбільше інформаційне навантаження в роботі податкових органів покладено на нижній рівень - районні ДПІ. Саме на цьому рівні виникає первинна інформація, пов’язана з безпосередньою роботою з платниками податків (юридичними та фізичними особами). Автоматизація збору та обробки інформації на робочих місцях забезпечує повноту, точність і актуальність документів, прискорює їх підготовку, а використання спеціального програмного забезпечення сприяє росту продуктивності праці. У результаті з ДПІ до обласної ДПА надходять файли, в яких розміщена регламентна звітна інформація про платників, стан податкових платежів, виконання платіжної дисципліни тощо, згідно зі строками її надання, а також інформація щодо неформалізованих запитів.

На обласному рівні шляхом узагальнення оперативної інформації формується тактична інформація для аналізу та відпрацювання різних варіантів щодо надходження коштів до бюджету. Тут накопичуються дані, які надходять із ДПІ, компонуються в цілому по ДПА обласного рівня і передаються до ДПА України.

Стратегічна інформація утворюється в результаті опрацювання в ДПА України оперативної і тактичної інформації, що містить зведення, звіти, прогнози. На її основі органи законодавчої та виконавчої влади можуть оцінювати виконання прибуткової частини бюджету України і приймати обґрунтовані та ефективні рішення, а також робити висновки про те, як працюють Закони за кожним із податків, прогнозувати та підтримувати стратегію напрямів розвитку податкової служби України [42].

Інформаційне забезпечення АІС податкової служби - це стандартизовані та уніфіковані форми вхідної та вихідної документації, єдиний формалізований опис даних, єдина нормативно-довідкова інформація (НДІ), що включає систему класифікації і кодування, єдині інструкції та правила обробки інформації, єдина ієрархічна система банків даних та система їх захисту тощо.

Для забезпечення безпомилковості читання документів (кодування вхідної інформації), а також швидкісного введення інформації з цих документів та їх обробки, були розроблені єдині загальнодержавні довідники (класифікатори), що і склали НДІ автоматизованої інформаційної системи податкової служби. Довідник або класифікатор - це документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об’єктів та їх угруповань. Нормативно-довідникова інформація містить у собі інформацію про розміри ставок та терміни сплати за кожним із видів податкових платежів, відсоткову ставку НБУ, бюджетну класифікацію податків та зборів, перелік банківських установ, в яких перебувають розрахункові рахунки платників, перелік платників податків, державних органів та ін.

Стандартизація та уніфікація форм документів, єдина НДІ та єдині правила обробки інформації є основою для створення єдиного інформаційного простору податкової служби, що дає можливість автоматизувати більш трудомісткі процеси щодо збору, обліку та обробки інформації. Усі довідники розробляються і підтримуються в актуальному стані централізовано у ДПА України і разом з пакетами прикладних програм передаються на обласні та районні рівні.