Інформаційно-управлінська діяльність і її особливості

Основною властивістю, що характеризує користувача інформації в системі управління, є його інформаційна потреба, що, насамперед, визначається його професійною діяльністю. Завдання й ціль інформаційного менеджера складаються в створенні комфортних умов для творчої діяльності людини.

У колективах, як об'єктах інформаційного забезпечення, часто виникає проблема співвідношення й значення організаційно оформленої ("формальної") комунікації й не має організаційного оформлення ("неформальної").

Одне із завдань діяльності інформаційного менеджера - зробити формальні й неформальні комунікації взаємодоповнюючими, а не конкуруючими елементами системи інформаційного забезпечення.

Психолого-професійні особливості діяльності інформаційного менеджера наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1. - Психолого-професійні особливості діяльності інформаційного менеджера

Американські дослідники вважають, що успіх у управлінні потребує від менеджерів як мінімум трьох основних умінь:

1. практичне (або технічне), що передбачає володіння практичними предметами (інструментами, оснащенням), а також спеціальними виробничими знаннями, технологією й ін.;

2. здатність мислити концептуально, що включає перспективне або стратегічне планування; формування відносин усередині організації, побудова корпоративних правил поведінки організації в суспільстві;

3. знання людини - здатність працювати з людьми й серед людей, оцінювати спонукальні мотиви, ефективно керувати.

Ресурси – це засоби, що є в наявності, які при необхідності можуть бути використані. Перші спроби дати визначення інформаційним ресурсам (ІР) були зроблені в 90-і роки XX століття, коли оформився так званий "ресурсний підхід" до вивчення інформації.

У Законі України "Про інформацію" дається наступне визначення: "До інформаційних ресурсів України входить вся належна їй інформація, незалежно від змісту, форми, часу й місця створення".

Інформаційні ресурси мають ряд специфічних особливостей: невитратність, невичерпність, що забезпечують можливість багаторазового й багатоцільового їх використання, невідчуження ІР при обміні або продажі; постійний ріст обсягу потоку; мінливість складу інформаційних ресурсів; складність вичленовування активної й пасивної частини ресурсів через різні темпи старіння інформації; відсутність прямої залежності між часом створення інформації, і її корисністю (цінністю); нерозривна єдність елементів, що становлять сукупні інформаційні ресурси суспільства.

Інформаційне середовище (кіберпростір, инфосфера), – це сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки й передачі інформації, а також політичних, економічних й культурних умов реалізації процесів інформатизації.

2. Інформаційне та математичне забезпечення управління використанням ресурсів

Інформаційне забезпечення управління - це організація цілеспрямованих масивів інформації й інформаційних потоків, що включають збір, зберігання, обробку й передачу інформації (у тому числі й з використанням комп'ютерних інформаційних систем) з метою аналізу отриманих результатів для підготовки, обґрунтування й прийняття управлінських рішень органами управління.

Суб'єкт управління виробляє управлінські рішення, передає їх об'єкту управління й вимагає зворотного зв'язку - надходження інформації про результати. Ефективність управління залежить від того, наскільки продумано, систематично й професійно відбувається інформаційна взаємодія між суб'єктом і об'єктом управління.