Термічна – зобумовлена перетворенням в провіднику енергії руху електричних зарядів (носіїв електричного струму) в теплову енергію ( Дж).

Q = I ² R t ;

Механічна – це як наслідок термічної дії. При великій силі електричного струму може виникнути розшарування та плавлення провідника. (Плавкі електричні запобіжники).

Електрохімічна – при протіканні струму в рідинах (електроліті) або в газі, його носії (електрони та іони) зіткнувшись з молекулами цієї рідини іонізують їх, тоб-то вибивають з них електрони, та змінюють їх фізико-хімічний склад.

Тіло людини також відноситься до провідників електричного струму. Але електропровідність біологічної тканини своєрідно відрізняється від провідності металів, електролітів, та газів. Це зумовлено не тільки фізичними властивостями живої тканини, але й дуже складними біохімічними та біофізичними процесами, що відбуваються у біологічній субстанції.

Так, тіло людини містить значну кількість вологи (до 65 % маси), тому живу тканину можна розглядати як електроліт з його іонною провідністю. Але вмісті з тим організм людини можна віднести і до біополімерів, що мають надзвичайно складний характер провідності. І при певному спрощенні провідність тіла людини можна прирівняти до провідності напівпровідників. Таким чином, тіло людини має складну провідність, і електричний струм оказує на нього як термічну, електрохімічну і механічну дії, так і специфічну біологічну дію.

Дія електричного струму на людину

Біологічна дія струму проявляється в подразненні живої тканини людини, а також в порушенні внутрішніх її біоелектричних процесів Цей процес супроводжується невимушеним (судомним) скороченням м‘язів, що приводить до порушення або до повної зупинки кровообігу та дихання людини.

Термічне ( теплова ) дія електричного струму зумовлює опіки окремих ділянок тіла людини, а також нагрівання кровоносних судин та інших її важливих органів, що приводить до значних функціональних їх розладів. При цьому, опіки у людини можуть бути як зовнішні, так і внутрішні.

Електрохімічна (електролітична) дія струму спричиняє розлад органічних рідин та крові, що змінює їх фізико-хімічний склад.

Механічна дія струму виникає в наслідок електродинамічного ефекту, який призводить до розшарування і розриву м‘язів та стінок кровоносних судин. А термічний ефект струму, призводить до миттєвого і вибухоподібного утворення пари під шкірою людини.

А) Місцеві електричні травми – це часткове ушкодження тканин тіла людини, та її кісток. До них відносяться:

· Електричні опіки – це виділення тепла під час проходження електричного струму, або в наслідок електричної дуги;

· Електричні знаки (мітки) – це чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, що потрапила під дію струму;

· Металізація шкіри – це проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, який розтопився під впливом електричної дуги. При цьому, уражаються відкриті частини тіла (обличчя та руки), так як дрібні частинки металу не здатні проникнути через одяг;

· Механічні ушкодження – це наслідок різких рефлекторних судомних скорочень м‘язів під впливом струму, що проходить тілом людини. В результаті цього можуть бути розриви кровоносних судин, лімфатичних зв‘язок, та шкірного покрову тіла, а також вивихи суглобів, та переломи кісток.

· Електрофтальмія – це запалення зовнішньої рогівки очей та коньюктива їх слизової оболонки, внаслідок впливу потужного потоку ультрафіолетового випромінювання електричної дуги.

Б) Загальні електричні удари – це ураження всього організму людини шляхом порушення нормальної діяльності її життєво важливих органів і систем.

Електричні удари можуть бути п’яти ступенів:

I. Судомне, ледве відчутне скорочення м‘язів;

II. Судомне скорочення м‘язів, що супроводжується сильними болями, але без втрати свідомості;

III. Судомне скорочення м‘язів з втратою свідомості, але із збереженням дихання і роботи серця;

IV. Втрата свідомості і порушення серцевої діяльності та дихання;

V. Клінічна смерть, тобто відсутність дихання і кровообігу.

Електричний удар, навіть якщо він не закінчився смертю, може призвести до значного розладу організму, який виявляється одразу ж після удару, або через декілька годин, днів, і навіть місяців.

Так, внаслідок електричного удару можуть виникнути або загостритися серцево-судинні захворювання (аритмія серця, стенокардія, підвищення або пониження артеріального тиску) а також нервові захворювання (невроз), ендокринні порушення, тощо.

За своєю дією на організм людини, електричний струм підрозділяється:

a) Відчутний струм – це коли людина лише відчуває його дію:

– Перемінний 1мА, 50Гц (Свербіння і легке поколювання).

– Постійний, силою близько 6 мА(Відчуття нагріву шкіри).

b) Невідпускаючий струм – викликає у людини судомні скорочення м‘язів, і вона не може керувати своїми діями.

– Струм 3-5мА (50 Гц)відчувається всією кистю руки;

– При струмі 8-10 мА (50 Гц)біль різко посилюється, і охоплює всю руку;

– При струмі близько 15 мА (50 Гц)біль стає нестерпимою, а судоми так зводять руку, що людина не в змозі розняти стиснені пальці.

C) Фібріляційний струм – це перемінний струм в 50 мА і більше, що проходить шляхом “рука-рука”, чи “рука-ноги”. Він поширює свою подразнюючу дію на м‘язи серця, що через 1-3 с. може привести до його зупинки.