Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ... або виготовлювача товару

або виготовлювача товару. Винятки з цього правила можуть пе­редбачатися ЦК України або іншим законом.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до перед ання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Строки виявлення недоліків і пред'явлення вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару встановлюються ЦК України. Так, по­купець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені ст. 680, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк при­датності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна — у межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк (п. 2 ст. 680 ЦК України).

У разі, коли встановити день передання нерухомого майна не­можливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укла­дення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору (п. 2 ст. 680 ЦК України).

Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці призначення.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками комплектуючого виробу, якщо ці недоліки були виявлені протягом гарантійного строку на основний виріб.

Якщо на комплектуючий виріб встановлено гарантійний строк більшої тривалості, ніж гарантійний строк на основний виріб, поку­пець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, якщо ці недоліки у комплектуючому виробі були виявлені протягом гарантійного строку на нього, незалежно від спливу гарантійного строку на основний виріб.

Глава 1.Договір купівлі-продажу

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони вияв­лені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантій­ного строку або строку придатності, продавець несе відповідаль­ність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до пере-дання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

До вимог у зв'язку з недоліками проданого товару застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення недоліків у межах строків, встановлених ст. 680 ЦК України, а як­що на товар встановлено гарантійний строк (строк придатності), — від дня виявлення недоліків у межах гарантійного строку (строку придатності).

Тара або упаковка

Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу або не випливає із суті зобов'язання.

Обов'язок передання товару у тарі та (або) в упаковці не поширю­ється на товари, які за своїм характером не потребують застосуван­ня тари та (або) упакування.

Товар має бути переданий у тарі та (або) упакований звичайним для нього способом в упаковку, а за їх відсутності — способом, який забезпечує схоронність товару цього роду за звичайних умов збе­рігання і транспортування, якщо договором купівлі-продажу не встановлено вимог щодо тари та (або) упаковки.

Продавець, який здійснює підприємницьку діяльність, зобо­в'язаний передати покупцеві товар у тарі та (або) в упаковці, що відповідають вимогам, встановленим актами цивільного законо­давства.

Стаття 686 ЦК України передбачає правові наслідки передання товару з порушенням вимоги про тару та (або) упаковку. У випадку, якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимага­ти від продавця передання товару у належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не ви­пливає із суті зобов'язання чи характеру товару, або пред'явити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (ст. 678 ЦК України).

Перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу Щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках і в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО ...

Якщо нормативно-правовими актами з питань стандартизації встановлено вимоги щодо порядку перевірки кількості, асортимен­ту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару, порядок перевірки, визначений договором, має відповідати цим вимогам.

Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений, перевірка здійснюється відповід­но до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Обов'язок перевіряти кількість, асортимент, якість, комплект­ність, тару та (або) упаковку товару (випробовування, аналіз, огляд тощо) може бути покладений на продавця відповідно до договору купівлі-продажу, актів цивільного законодавства та нормативно-правових актів з питань стандартизації. У цьому разі продавець по­винен на вимогу покупця надати йому докази проведення такої пе­ревірки.

Перевірка додержання умов договору купівлі-продажу щодо предмета договору продавцем і покупцем має здійснюватися на од­них і тих самих умовах (ст. 687 ЦК України).

Відповідно до ст. 688 ЦК України покупець зобов'язаний повідо­мити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу що­до кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упа­ковки товару у строк, встановлений договором або актами цивіль­ного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, — у розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене від­повідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповід­них вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покуп­цем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору ку­півлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покуп­цеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлен­ня про порушення умов договору, та на наслідки невиконання по­купцем цього обов'язку.

Ціна товару

Істотною умовою договорів купівлі-продажу є ціна — певна гро­шова сума, сплачувана покупцем за отриману від продавця річ.

Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі

Глава 1. Договір купівлі-продажу

і не може бути визначена виходячи з його умов, — за ціною, що ви­значається відповідно до ст. 632 ЦК України, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного зако­нодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійс­нення платежу. Платіж може бути проведений готівкою або у безго­тівковому порядку через банк.

Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визнача­ється за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. У разі, коли договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначе­но способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідно­шення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

У разі, якщо продавець прострочив виконання обов'язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи зі співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановле­ний договором, — на день, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України.

Продаж майна провадиться за цінами, що визначаються сторона­ми, якщо інше не передбачено законодавчими актами. Закон Украї­ни «Про ціни і ціноутворення»¹ визначає основні принципи встано­влення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки. Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності. Забез­печення державної політики цін здійснює Кабінет Міністрів Украї­ни, що визначає перелік продукції, товарів і послуг, на які встанов­люються державні фіксовані та регульовані ціни, що затверджують­ся відповідними органами державного управління; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлен­ня і застосування цін, а також — контролю за цінами.

Є три види цін: вільні, державні фіксовані та регульовані. Дер­жавні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ре­сурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне ста­новище на ринку. Державні фіксовані та регульовані ціни встанов­люються державними органами України.

¹ ВВР. — 1990. — № 52. — Ст. 650.

2 3-290

Розділ І. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО...

Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки внаслідок порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядко­ваності підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунто­вано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій у банківських установах за рішенням су­ду (господарського суду).

Підприємства, організації та інші юридичні або фізичні особи мають право оскаржити в господарському суді порушення цін з бо­ку державних органів, підприємств, організацій, кооперативів та інших юридичних або фізичних осіб і вимагати відшкодування за­вданих їм збитків у випадках реалізації товарів та послуг з пору­шенням вимог чинного законодавства.