Лікування жінок, які годують дітей грудним молоком.

Діти, що народилися у хворої на туберкульоз жінки, здорові. Тільки у виняткових випадках може відбутися внутрішньоутробне зараження плоду.

Більшість інфікованих мікобактеріями туберкульозу дітей заражаються після пологів у результаті контакту з хворою матір'ю (аерогенним шляхом). Тому грудне вигодовування немовлят дозволяється тільки матерям з неактивним туберкульозом, що не виділяють МБТ.

Хворі на туберкульоз жінки, що годують своїх дітей грудним молоком, повинні приймати повноцінний курс антимікобактеріальної терапії. Своєчасна терапія – кращий спосіб профілактики передачі мікобактерій туберкульозу дитині. Під час грудного вигодовування дітей можуть застосовуватися всі антимікобактеріальні препарати, тому жінки, що приймають специфічну терапію, можуть без побоювання продовжувати годувати своїх дітей грудним молоком. Мати і дитина повинні знаходитися разом, причому дитина повинна залишатися на грудному вигодовуванні.

Немовлятам від хворих на туберкульоз матерів проводять вакцинацію BCG так само, як і іншим дітям. Після вакцинації дитину від матері відокремлюють на 6 тижнів, тобто на термін формування в дитини протитуберкульозного імунітету.

При неможливості провести термінову ізоляцію після вакцинації або у випадках протипоказань до проведення вакцинації дитині призначають хіміопрофілактику.

Також слід пам’ятати, що при наявності активної форми туберкульозу у жінки не рекомендується планувати вагітність. Таким жінкам необхідно провести повний курс лікування, і тільки після 2-3 років після одужання можна планувати народження дітей.

Контрольні запитання та тестові завдання

1.Які профілактичні заходи проводять дітям, які народилися від матерів, які хворіють на туберкульоз?

2.Чим зумовлений розвиток туберкульозу у ВІЛ-інфікованих?

3.Які препарати протипоказані при лікування хворих на туберкульоз в поєднанні з хронічним алкоголізмом ІІІ стадії?

4.Які форми туберкульозу найчастіше зустрічаються у хворих при поєднанні його з цукровим діабетом?

5.Особливості клінічного перебігу туберкульозу у хворих на ВІЛ/СНІД.

6. Клінічний і соціальний прогноз у хворих на туберкульоз і хронічний алкоголізм.

7. Патогенетичні взаємодії туберкульозу та виразкової хвороби. Резекція шлунку, як фактор, що підвищує ризик захворювання на туберкульоз.

8. Особливості лікування хворих на туберкульоз, поєднаний з виразковою хворобою шлунка та 12-палої кишки.

9. Особливості клінічного перебігу у хворих на туберкульозу та пневмоконіози.

10. Особливості лікування активного туберкульозу у хворих на цукровий діабет.