Спелеологічні геоморфологічні туристські ресурси

Досить популярним у сучасному світі є спелеотуризм, умови для ро­звитку якого є і в Україні. Зокрема, на території Тернопільської області знаходиться вхід у найдовшу гіпсову печеру-лабіринт світу — Оптимістич­ну — довжиною 182 км. Всього в Україні виділяють 14 карстових областей загаль­ною площею близько 206,5 км²

Наявність печер і шахт характеризує не всі карстові області України (проявом карстування є також поверхневі форми рельєфу — вирви, ліній­ки, понори, кари, озера). Найповніше карстові форми рельєфу предста­влені в Гірсько-Кримській, Подільсько-Буковинській та Передгірно-Кримький карстових областях.

Гірсько-Кримська карстова область. На цю карстову область припадає 85% карсто­вих порожнин, відомих сьогодні в Україні. Вони здебільшого недовгі (загальна їх довжина — 34,4 км; найдовша печера — Червона (13,7 км) у Сімферопольському р-ні), однак належать до числа найбільш глибоких (найглибша в Україні печера — Солдатська, довжина 2,1 км, глибина - 517 м; на другому місці — Ка­скадна, довжина – 980 м, глибина - 400 м; на третьому — Нахімовська, довжина 560 м, глибина - 374 м). Іншими цікавими спелеологічними об'єктами Гірсько-Кримської області є печери: Узунджа (1,5 км), Еміне-Баїр-Хосар ( довжина - 1,46, глибина – 125 м), Чорна ( довжина - 1,16 км), Провалля (довжина - 1,15, глибина – 104 м), Еміне-Баїр-Коба ( довжина - 0,95 км; глибина – 150 м, Чатирдаг), Джур-Джур (0,770; поблизу Алушти), Альошина вода (0,620; Довгоруківська яйла), Аянська (0,560; Чатирдаг), Монастир-Чокрак (довжина - 0,510; глибина – 110 м, Карабі-Яйла), Аверкієва (довжина – 0,46 км, глибина145 м), Єні-Сала-3 (0,435; Довгоруківська яйла), Висяча (0,425; Ай-Петрі), Бездонна (довжина – 0,410 км, глибина – 140 м), Гримуча (довжина – 0,380 км, глибина 100 м) Егіз-Тинах (0,345; Карабі-Яйла), Печера Миру (0,340; Карабі-Яйла), Медова (0,250; Ай-Петрі), Мангупська (0,230; Мангуп), Насонова (0,229; Ай-Петрі), Мап (0,205; Демерджі-Яйла), Кристальна (0,200; Ай-Петрі), Бінбаш-Коба (0,150; Чатирдаг), Басмен-5 (0,070; Ялтинська яйла), Аджі-Коба (0,078; Карабі-Яйла), Данильча із залишками невеликого храму біля входу (0,014; с. Соколине).

В карстовому гроті Кіїк-Коба на Довгоруківській яйлі (за 25 км на схід від Сімферополя) було виявлено хронологічно перші на території Ук­раїни і Східної Європи рештки неандертальця.

Найдовші в Україні печери зосереджені в Подільсько-Буковинській карстовій області (Відомо понад 130 печер в Хмельницька, Тернопільська – 70 печер, Чернівецьк -35 печер, Львівська. Івано-Франківська обл.). Сумарна протяжність 11 найбільших гіпсових печер становить – 412 км, п’ять з них є найдовшими в світі. Так, поблизу с. Коралівка (Тернопільська обл.) відкри­то вхід у печеру Оптимістична (довжина 165 км). На Тернопільщині знаходяться також печери Озерна (107,0 км; с. Коралівка, с. Сапогів), Кришталева (22,0; с. Кривче), Млинки (21,0; с. Залісся), Вертеба (7,820; смт. Більче-Золоте), Угринь (2,12), Тимкова Скеля (1,78), Ювілейна (1,50). Серед печер Черні­вецької області — Золушка (Попелюшка) (80,0; с. Подвірне), Буковинка (2,30; Новоселицький р-н), Баламутівська (с. Баламутівка), Піонерка (с. Юрківці); на Хмельниччині — Атлантида (2,50; с. Завалля) та ін.

В Чернівецькій області розташовані 3 карстово-спелеологічні заказники: Молочнобратський карстовий масив, Чорнопотоцький та Юрківський карст.

Третьою в Україні за кількістю карстових порожнин є Передгірно-Кримська область. Тут відомо 18 печер, шахт і гротів, які досить активно використовуються в туристичних цілях. Серед печер цієї карстової області - Зміїна (310 м), Міжгір'я (210 м). Тут знаходяться також відомі печерні міста — Ескі-Кермен (V-VI ст.), Мангуп-Кале (VI-ХІV ст.), Чуфут-Кале (Х-ХVІІІ ст.) — і Успенський монастир (VIІІ-ХІХ; відновлено наприкінці XX ст.).

Більшість карпатських печер та гротів Мармароського масиву, Рахівських і Чивчинських гір є короткими (загальна довжина 15 відомих печер становить 670 м), але вони овіяні легендами і цікавими переказами. Най­довші з печер — Дружба, Білих Стін, Молочний Камінь, розташовані в до­линах Малої та Великої Угольки.

У цілому рельєф України створює сприятливі можливості для розвитку активних видів туризму - гірського, пішохідного, спелеологічного, велосипедного, лижного, гірськолижного та інших видів туризму.

Питання і завдання для самоперевірки:

1. Дайте загальну характеристику рельєфу території України, яким чином його особливості впливають на розвиток туризму.

2. Назвіть основні низовинні території України, та опишіть їх використання з метою розвитку туризму.

3. Назвіть основні підвищені ділянки території України та опишіть їх використання з метою розвитку туризму.

4. Дайте оцінку можливостей використання Українських Карпат для різноманітних видів туризму. Назвіть основні зимові центри гірськолижного відпочинку.

5. Дайте оцінку можливостей використання Кримських гір для різноманітних видів туризму.

6. В яких карстових областях держави зосереджені основні спелеологічні туристські ресурси держави. Наведіть географічні назви печер для кожної області.