Низовинні території

Крайню північно-західну територію республіки, переважно північ Правобережжя Дніпра, займає Українське Полісся - південна частина великої Поліської низовини (північним його складовим елементом виступає Білоруське Полісся). Ця територія на теперішній час здебільшого осушена. Українське Полісся як велика геоморфологічна область складається з таких трьох підобластей: Волинське, Рівненське і Київське Полісся. Заболоченість території, як і кількість опадів, відносна вологість повітря, зменшуються із заходу на схід Континентальність клімату, навпаки, із заходу на схід зростає. На півдні Українське Полісся межує з Волинською і Придніпровською височинами і досить чітко виділяється в рельєфі. Його межі простягається від Володимира-Волинського на заході, йде північніше Луцька і Рівного, а далі ні сході, не так чітко виділяючись в рельєфі, умови проходить через Коростень-Вишгород.

Українське Полісся характеризується невеликими (150 - 200 м) висотами. Найбільші з них пов'язані з Овруцьким кряжем (316 м), відносні висоти якого невеликі – 50 - 60 м. Загальний нахил поверхні Українського Полісся - із заходу на схід: вздовж Дніпра і Прип'яті абсолютні висоти не перевищують 150 м (у Волинській області вони переходять відмітку 200 м). Рельєф здебільшого рівнинний, часто порушується горбоподібним підвищеннями, валами і горбами.

У межах Українського Полісся виділяється широка (смугою 30 - 40 км) долина Прип'яті - найбільшої правої притоки Дніпра. Велику площу в цій долині займає заплава, ширина якої коливається в межах 2 - 20 км. Рельєф заплави характеризується наявністю багатьох стариць, приток невеликих озер, еолових (моренних) горбів і пасм. До складу останніх входять піски, галька, валуни. В межах відомої Волинської моренної гряди зустрічаються досить протяжні ози (довжиною в 2-13 км і відносною висотою 10 - 25 м). Місцями, особливо там, де кристалічні породи виходять на поверхню, зосереджені друмліни.

На Волинському Поліссі, розповсюджені карстові форми. Загальновизнаними є великі озерні улоговини карстового походження. На Волинському Поліссі налічується кілька десятків карстових озер. Ці озера переважно зосереджені в північно-західній частині Волинської обл. Найбільшими є тут озеро Світязь, одне з озер широко відомого Шацького поозер'я - важливого і перспективного оздоровчого туристського регіону держави.

У північно-східній частині України розташована Придніпровська низовина, яка фактично є північно-східним продовженням Українського Полісся. Межа цієї низовини на рівні геоморфологічної області проходить на заході і південному заході - по Дніпру, на північному сході - по схилах Середньоруської височини, на півдні - йде на широті Дніпропетровська в південно-східному напрямі, далі повертає на північ і доходить до кордону з Середньоруською височиною (на південному сході від Харкова). Північно-східна межа Придніпровської низовини співпадає з державним кордоном України. У цілому Придніпровська геоморфологічна область - займає основну частину північної та центральної частини Лівобережжя Дніпра. Висоти цієї низовини дещо більші, ніж на Поліссі. На схилах долин, особливо на крутих схилах правого берега Дніпра, добре розвинута яружно-балкова мережа. Ерозійне роз­членування надає рівнинній поверхні хвилястий характер.

Крайня південна територія України зайнята Причорноморською низовиною, яка на півдні закінчується невисокими крутими уступами у бік Чорного та Азовського морів. Далі ця низовина переходить на північ Кримського півострова: на заході вона межує з Тарханкутською, на сході - з Керченською височинами. На півдні Кримська низовина безпосередньо підходить до куестового низькогір'я. Західна межа всієї низовини проходить по долині р. Прут, східна по Причорномор­ській низовині переходить в Приазовську і зосереджена між Приазовською височиною на північному заході та Азовським морем на південному сході.