ІІІ. ФОРМА І ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ.

Подання позовної заяви до суду є процесуальною дією, що вчиняється заінтересованою особою, яка звертається до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Дотримання належної форми позовної заяви є однією з найважливіших умов реалізації права на пред'явлення позову. Позовна заява подається обов' язково в письмовій формі і може бути написана позивачем як власноручно так і з застосуванням загальноприйнятих технічних засобів (друкарська машинка, комп'ютерний набір тощо).

Форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. Позовна заява подається у письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі;

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру;

5) виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги;

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування;

7) перелік документів, що додаються до заяви.

Якщо предметом позову є вимога майнового характеру, то у позовній заяві має бути зазначена ціна позову. Ціна позову визначається за правилами, встановленими ст. 80 ЦПК. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 ЦПК у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору позивачу належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК.

Слід сказати про те, що ст. 119 ЦПК не вимагає від позивача обов'язкового зазначення правової підстави позову, тобто вказівки на норму права, яка регулює спірні правовідносини, проте, позивач або інша особа, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та законних інтересів (третья особа) повинні в обгрунтування своїх вимог посилатися на те право, захисту якого вони вимагають. Законодавець також приписує обов'язковим зазначення не тільки доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку посилається позивач, а також і наявність підстав для звільнення від доказування.

У позовній заяві зазначається перелік документів, що додаються. Цей перелік у кожному випадку залежить від специфіки спірних відносин, що є предметом позову.

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Важливе значення має дата подання заяви до суду, яка свідчить про пред’явлення позову, наприклад, в межах строку позовної давності, а також забезпечує своєчасний розгляд судової справи відповідно до вимог ЦПК.

До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору. Суддя, з огляду на майнове становище заявника, за його клопотанням, може своєю ухвалою відстрочити чи розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не пізніше як до ухвалення судового рішення у справі.

Якщо позовна заява подається представником позивача, до неї додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Повноваження на ведення справи представником, який пред’являє заяву від імені позивача, повинні бути підтверджені документами, передбаченими ст. 42 ЦПК. При відсутності належно оформлених документів, що посвідчують повноваження представника, суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити також відомості про забезпечення доказів або позову.

Позовна заява подається до суду, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається визначеному судді.

Відповідно до ст. 120 ЦПК позовна заява та документи, що додаються до неї, мають бути подані позивачем разом з копіями по кількості відповідачів та третіх осіб. Це правило (щодо подання копій документів) не поширюється на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси (таким правом згідно зі ст.45 ЦПК наділені Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи). Право на пред'явлення позову зазначеними особами носить обмежений характер, оскільки підстави здійснення цього права визначені виключно у тих випадках, які прямо передбачені законом. У разі пред'явлення позову зазначеними особами в позовній заяві повинні бути зазначені правові підстави такого звернення.

Недотримання особою, що подала позовну заяву, вимог статей 119 і 120 ЦПК, а також несплата судового збору призводить до певних процесуальних наслідків, передбачених ст. 121 ЦПК.

ВИСНОВКИ З третього ПИТАННЯ:

Таким чином, дотримання належної форми позовної заяви є однією з найважливіших умов реалізації права на пред'явлення позову. Позовна заява подається обов' язково в письмовій формі. Форма і зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам ст. 119 ЦПК.