КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ: ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Інститут касаційного оскарження і перевірки судових рішень є процесуальною гарантією забезпечення законності при здійсненні правосуддя у цивільних справах. Касаційне провадження є однією з конституційних гарантій охорони прав, свобод чи інтересів осіб у цивільному процесі, адже завдяки касації учасники цивільного судочинства можуть обстоювати свої права після набрання судовим рішенням законної сили, якщо є підстави сумніватися в його законності.

Касація (від лат. “cassatio” – скасування, знищення) – це спосіб оскарження рішень і ухвал суду першої інстанції, які були предметом розгляду у апеляційному порядку, у зв’язку з порушенням матеріального і процесуального закону, а також рішень і ухвал суду апеляційної інстанції (ч. 1 ст. 324 ЦПК).

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (ч. 2 ст. 324 ЦПК).

Згідно зі ст. 323 ЦПК касаційною інстанцією у цивільних справах є Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Суть касаційного провадження – полягає в тому, що суд касаційної інстанції за скаргою осіб, які беруть участь у справі, і осіб, які не брали участь у справі, щодо яких суд вирішив питання про їх права і обов’язки, перевіряє законність рішень і ухвал суду першої інстанції, їх відповідність нормам матеріального права, що були предметом апеляційного розгляду, а також рішень і ухвал апеляційного суду з метою захисту прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Касаційне провадження є самостійною формою забезпечення однакового застосування законодавства судами першої та апеляційної інстанцій.

Розгляд справ у касаційній інстанції здійснюється колегією у складі не менше трьох суддів (ч. 4 ст. 18 ЦПК).

Право касаційного оскарження –це право на відкриття провадження в суді касаційної інстанції з перевірки законності рішень та ухвал суду, що набрали законної сили.

Суб’єктами права касаційного оскарження є сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки і постановив рішення чи ухвалу.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК суб’єктами права касаційного оскарження є:

сторони (позивач і відповідач); інші особи, які беруть участь у справі (треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, і треті особи, які не заявляють таких вимог);

особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки і які мають відповідну цивільну процесуальну правосуб’єктність;

правонаступники;

представники сторін та третіх осіб;

особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

Об’єктом касаційного оскарження, відповідно до ч. 1 ст. 324 ЦПК є: рішення і ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали апеляційного суду – з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені лише ті ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі (ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини першої статті 293 ЦПК).

Право касаційного оскарження діє у межах встановленого процесуального строку – протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду (ч. 1 ст. 325 ЦПК).

У разі пропущення строку, встановленого частиною першою статті 325 ЦПК, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.

Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання касаційної скарги у письмовій формі. Відповідно до ст. 326 ЦПК у касаційній скарзі має бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім’я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

3) ім’я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

5) в чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права;

6) клопотання особи, яка подає скаргу;

7) перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

Касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або її представником. До касаційної скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а також копії оскаржуваних рішень (ухвал) судів першої та апеляційної інстанцій (ст. 326 ЦПК).

Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору. Відповідно до п.п. 9 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру – 70 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Касаційна скарга подається особисто суб’єктом оскарження або його представником (чи надсилається поштою) безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ВИСНОВОК З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Касаційне провадження є додатковою гарантією забезпечення законності судових рішень, забезпечення однакового застосування законодавства судами першої та апеляційної інстанцій. Його основною функцією є перевірка законності розглянутих справ, в яких суд апеляційної інстанції не усунув істотні порушення закону або сам їх допустив, а також забезпечення однакового застосування закону.

Право касаційного оскарженняреалізується шляхом звернення до суду касаційної інстанції відповідно до вимог ст. 324 ЦПК. Це право на відкриття провадження в суді касаційної інстанції з перевірки законності рішень та ухвал суду, що набрали законної сили.