Грошова маса і рівновага на ринку грошей

Рух грошей у процесі розширеного відтворення утворює грошовий обіг, який здійснюється як в готівковій, так і в безготівковій формі. В цілому сукупність наявних готівкових і безготівкових засобів платежу, які забезпечують обіг товарів та послуг в країні на даний момент часу називається грошовою масою.

Грошова маса структурується за ступенем ліквідності її компонентів. Склад і структура грошової маси в країнах різниться і визначається особливостями національного ринку і характером грошової політики уряду. Грошові агрегати – це складові елементи грошової маси, які умовно розрізняються у відповідності до спадання ступеня ліквідності.

Згідно класифікації, що використовується в Україні, серед грошових агрегатів виділяють наступні:

М₀ – поза банківські кошти, тобто готівка (монети і банкноти, що перебувають в обігу) – найбільш ліквідний грошовий агрегат;

М₁ = М₀ + банківські вклади до запитання;

М₂ = М₁ + строкові депозити у банках +кошти на рахунках капітальних вкладень підприємств та організацій + кошти Держстраху + валютні заощадження;

М₃ = М₂ + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Структура грошової маси відображає рівень економічного розвитку: чим менша частка готівки у загальній грошовій масі, тим ефективнішою і розвиненішою є ця система. В Україні використовують 4 агрегати – М₀, М₁, М₂, М₃. При чому готівкова грошова маса становить 40–50 % грошової маси, в той час як у розвинутих країнах лише 5–10%.

Грошовий ринок – ринок грошових засобів, на якому в результаті взаємодії попиту і пропозиції на гроші встановлюється рівноважне значення кількості грошей і рівноважна ставка відсотку.

Пропозиція грошей – вся сукупність різноманітних фінансових засобів, які знаходяться в обігу у якості грошей. Крива пропозиції грошей відображає залежність кількості грошей в обігу від рівня відсоткової ставки. Короткострокова крива пропозиції грошей для агрегату М₁ є вертикальною лінією, для інших агрегатів – похилою висхідною лінією. Вид довгострокової кривої пропозиції залежить від грошово-кредитної політики держави. Так, наприклад, якщо центральний банк проводить політику, націлену на стримання інфляції, і контролює кількість грошей в обігу незалежно від коливань відсоткової ставки, крива пропозиції має вид вертикальної лінії:

Рисунок 16.1 – Пропозиція грошей

Попит на грошівизначаєтьсязагальною грошовою масою, яку економічні суб’єкти повинні мати для угод та для можливих операцій в майбутньому. Розрізняють трансакційний та спекулятивний попит на гроші. Трансакційний попит на гроші – це попит на гроші для угод, для придбання товарів та послуг. Кількісно він прямо залежить від величини валового внутрішнього продукту і визначається за формулою Фішера:

M = .

Спекулятивний попит на гроші – попит на гроші як фінансові активи. Цей вид попиту зумовлений функцією грошей як засобу нагромадження. Спекулятивний попит на гроші обернено залежить від відсоткової ставки: чим вище відсоткова ставка по облігаціям, строковим вкладам, тим менша кількість активів буде зберігатися у вигляді грошей, і навпаки.

Загальний попит на гроші – це сума трансакційного і спекулятивного попиту на гроші. Графічно трансакційний попит на гроші представлено вертикальною лінією (рис. 16.2а), спекулятивний попит – ниспадаючої лінією (рис. 16.2.б). Динаміка загального попиту на гроші визначається спекулятивним попитом (рис. 16.2в). Отримати криву загального попиту на гроші можна шляхом зміщення кривої попиту на гроші з боку активів на величину попиту на гроші для угод праворуч за кожного рівня відсоткової ставки.

Рисунок 16.2 – Попит на гроші: а) трансакційний попит, б) спекулятивний попит (попит на гроші як активи), в) загальний попит на гроші.

В результаті взаємодії попиту і пропозиції, як і на ринку товарів та послуг, на ринку грошей встановлюється рівновага, яка й визначає рівноважну ціну. Рівноважною ціною в даному випадку є рівноважна відсоткова ставка (i₀), тобто ціна, яка сплачується за використання грошей (рис. 16.3):

Рівновага на ринку грошей може порушуватися. Так, наприклад, якщо відсоткова ставка зросте до рівня i₁, то економічним суб’єктам стане вигідніше тримати свої грошові засоби в альтернативних активах і частина з них буде вкладати їх, скажімо, в державні облігації. Величина попиту на гроші зменшиться внаслідок цього до M₁, а це означає, що виникне надлишок грошей M₀M₁. Якщо ж навпаки відсоткова ставка зменшиться відносно рівноважної i₀ до i₂, то зберігати гроші на депозитних рахунках або у вигляді цінних паперів буде невигідно, величина попиту на гроші зросте до M₂, і виникне дефіцит грошових засобів у розмірі M₀M₂.

Порушення рівноваги на грошовому ринку може виникнути і внаслідок зміни попиту на гроші або пропозиції грошей. Підвищення попиту на гроші або зниження пропозиції грошей призводить до зростання відсоткової ставки, а зниження попиту або зростання пропозиції грошей приводить до падіння ставки відсотку. Графічно ці ситуації відображаються зсувом кривої попиту на гроші або кривої пропозиції грошей (рис.16.4).

а) б)

Рисунок 16.4 – Зміна рівноваги на ринку грошей: а) внаслідок зміни попиту на гроші (зсув до D_m1 – підвищення попиту, до D_m2 – зменшення попиту) ; б) внаслідок зміни пропозиції грошей (зсув до S_m1 – підвищення пропозиції, до S_m2 – зменшення пропозиції)