Забруднення речовинами, вживаними в тваринництві

З метою підвищення продуктивності сільськогосподарських тварин, профілактики захворювань, збереження якості кормів у тваринництві широко застосовуються різні лікарські та хімічні препарати. Це антибактеріальні речовини (антибіотики, сульфаніламіди, нітрофурани), гормональні препарати, транквілізатори, антиоксиданти та інші.

Антибіотики. Антибіотики, що зустрічаються в харчових продуктах, можуть мати таке походження:

1) природні антибіотики;

2) ті, що утворюються в результаті виробництва харчових продуктів;

3) ті, що потрапляють в харчові продукти у результаті лікувально-ветеринарних заходів;

4) ті, що потрапляють у харчові продукти при використанні їх як біостимуляторів;

5) ті, що вживаються як консервуючі харчові добавки.

До першої групи належать природні компоненти певних харчових продуктів з вираженою антибіотичною дією. Наприклад, яєчний білок, молоко, мед, цибуля, часник, фрукти, прянощі містять природні антибіотики. Ці речовини можуть бути виділені, очищені та використані для консервації харчових продуктів і з лікувальною метою.

До другої групи належать речовини з антибіотичною дією, що виникають при мікробно-ферментативних процесах. Наприклад, при ферментації деяких видів сирів.

Третя група - антибіотики, що потрапляють у харчові продукти в результаті лікувально-ветеринарних заходів. Наразі близько половини вживаних у світі антибіотиків застосовуються в тваринництві. Антибіотики здатні переходити в м'ясо тварин, яйця птахів, інші продукти. Особливе значення має забруднення молока пеніциліном, який дуже широко використовується для терапевтичних цілей у боротьбі із стафілококовою інфекцією.

Четверта група - антибіотики-біостимулятори, які додають у корм для поліпшення засвоюваності кормів і стимуляції росту. При цьому поліпшується баланс азоту і вирівнюється дефіцит вітамінів групи В. Як біостимулятори найчастіше використовують хлортетрациклін та окситетрациклін.

Дія антибіотиків полягає не в прямій стимуляції росту, а в зниженні різних чинників, що перешкоджають росту, наприклад у придушенні бактерій, що заважають засвоєнню кормів.

До п'ятої групи належать антибіотики-консерванти, які додають у харчові продукти з метою попередження їх псування. Для цієї мети, як показали численні дослідження, найчастіше використовуються антибіотики з групи тетрацикліну (хлортетрациклін, тераміцин). Крім того, пропонується використовувати пеніцилін, стрептоміцин, левоміцетин, граміцидін при таких видах обробки:

Ø ·зрошування або занурення м'яса в розчин антибіотика (так звана акронізація);

Ø ·ін'єкції (внутрішньовенно та внутрішньом'язово);

Ø ·використання льоду, що містить антибіотик, - при транспортуванні та зберіганні (використовується в основному для рибної продукції);

Ø ·добавка розчинів антибіотиків до різних харчових продуктів (молока, сиру, овочевих консервів, соків, пива);

Ø ·обприскування свіжих овочів.

У деяких країнах застосування антибіотиків як консервантів заборонене.

Сульфаніламіди. Антимікробна дія сульфаніламідов менш ефективна, ніж дія антибіотиків, але вони дешеві та доступніші для боротьби з інфекційними захворюваннями тварин. Сульфаніламіди здатні накопичуватися в організмі тварин та птахів і забруднювати тваринницьку продукцію: м'ясо, молоко, яйця.

Найчастіше виявляються такі сульфаніламіди: сульфаметазін, сульфадіметоксин, сульфаметозін, сульфахіноксазалін. Допустимий рівень забруднення м'ясних продуктів препаратами цього класу - менше 0,1 міліграма/кг, молока та молочних продуктів - 0,01 міліграм/кг.

Нітрофурани. Найбільшу антибактеріальну активність проявляють 5-нітро-2-заміщені фурани. Вважається, що залишки цих лікарських препаратів не повинні міститися в їжі людини. У зв'язку з цим відсутні ГДК цих препаратів. Проте є дані про забруднення продуктів тваринництва такими препаратами, як фуразолідон, нітрофуран, нітрофазол.

Гормональні препарати. Гормональні препарати використовують у ветеринарії та тваринництві для поліпшення засвоюваності кормів, стимуляції росту тварин, прискорення статевого дозрівання. Низка гормональних препаратів мають яскраво виражену анаболітичну активність. Це і білкові, і поліпептідні гормони, а також стероїдні гормони, їх похідні та аналоги. Природним наслідком застосування гормонів у тваринництві є проблема забруднення ними продовольчої сировини і харчових продуктів.

Наразі створені синтетичні гормональні препарати, які по анаболітичній дії значно ефективніше природних гормонів. Цей факт, а також дешевизна їх синтезу визначили інтенсивне впровадження цих препаратів у практику тваринництва. Проте, на відміну від природних аналогів, багато синтетичних гормонів виявилися стійкішими, вони погано метаболізуються, накопичуються в організмі тварин у великих кількостях та передаються по харчових ланцюгах. Слід особливо відзначити, що синтетичні гормональні препарати не руйнуються при приготуванні їжі та здатні викликати дисбаланс в обміні речовин і фізіологічних функціях організму людини. Медико-біологічними вимогами визначені такі допустимі рівні вмісту гормональних препаратів у продуктах харчування (міліграм/кг, не більше): м'ясо сільськогосподарських тварин, птаха (продукти їх переробки) - естрадіол 17(3 - 0,0005; тестостерон - 0,015; молоко, молочні продукти, казеїн - естрадіол 17(3 - 0,0002; масло коров'яче - естрадіол 170 - 0,0005.

Транквілізатори. Заспокійливі засоби, бензгідрильні та бензгідролові транквілізатори та седативні препарати застосовуються з метою попередження стресових станів у тварин, наприклад при транспортуванні або перед забоєм. Їх застосування повинно проводитися під строгим контролем, оскільки вони здатні негативно впливати на організм людини. Для того, щоб м'ясо не містило залишків цих препаратів, вони не повинні використовуватися 6 днів перед забоєм тварин.

Антиоксиданти в кормах тварин. Різні синтетичні речовини додають у корм тварин для захисту компонентів, що окиснюються, причому в кожному конкретному випадку їх вибирають спеціально залежно від особливостей корму та виду окиснювального процесу. Наприклад: бутилгідроксианізол є найбільш вживаним антиоксидантом в неєвропейських країнах. Так, 50% свинячого жиру, що виробляється в США, містить цю речовину; її використовують як речовину для просочування пакувальних матеріалів для пластівців із зернових, шоколадних виробів, кексів та ін. (0,5 г на 1 кг пакувального матеріалу). Нерідко бутилгідроксианізол застосовують у суміші з іншими антиокиснювачами: бутилгідрокситолуолом, пропілгалатом, лимонною кислотою. Експертний комітет ФАО/ВООЗ по харчових добавках встановив ДДД (для групи з 4 антиоксидантів) - 3 г/кг маси тіла.

Систематичне вживання продуктів харчування, забруднених антибіотиками, сульфаніламідами, гормональними препаратами, транквілізаторами та іншими препаратами, погіршує їх якість, утрудняє проведення санітарно-ветеринарної експертизи цих продуктів, призводить до виникнення резистентних форм мікроорганізмів, є причиною дисбактеріозів. Тому дуже важливо забезпечити необхідний контроль залишкових кількостей цих забруднювачів у продуктах харчування, використовуючи для цього швидкі та надійні методи.