Радіоактивне забруднення

Джерела радіоактивності, як і інші забруднювачі, є компонентами харчових ланцюгів: атмосфера → вітер → дощ → ґрунт → рослини → тварини → людина. Аналізуючи дані про взаємодію радіонуклідів з компонентами природного середовища та організмом людини, необхідно відзначитищо радіонукліди природного походження постійно присутні у всіх об'єктах неживої та живої природи, починаючи з моменту утворення нашої планети. При цьому радіаційний фон у різних регіонах Землі може відрізнятися в 10 і більше разів. До радіонуклідів природного походження належать, по-перше: космогенні радіонукліди, головним чином ³Н, ⁷Ве, ¹⁴C,²²Na, ²⁴Na; по-друге: радіонукліди, присутні в об'єктах навколишнього середовища (серед них основними джерелами забруднення харчових продуктів і опромінювання людини є ⁴⁰К, ²³⁸U, ²³²Th).

Радон - один із перших відкритих людиною радіонуклідів. Цей благородний газ утворюється при розпаді ізотопу ²²⁶Ra та надходить в організм інгаляційним шляхом. Людина контактує з радоном скрізь, але головним чином у кам'яних та цегляних житлових будівлях (особливо в підвальних приміщеннях і на перших поверхах), оскільки головним джерелом є ґрунт під будівлею і будівельні матеріали. Високим вміст радону може бути і в підземних водах. Доступним і ефективним способом видалення радону з води є її аерація.

У результаті виробничої діяльності людини, пов'язаної з видобутком корисних копалин, спалюванням органічного палива, створенням мінеральних добрив та ін., відбулося збагачення атмосфери природними радіонуклідами, причому природний радіаційний фон постійно змінюється.

З моменту оволодіння людиною ядерною енергією в біосферу почали надходити радіонукліди, що утворюються на АЕС, при виробництві ядерного палива і випробуваннях ядерної зброї. Таким чином, встало питання про штучні радіонукліди і особливості їх впливу на організм людини. Серед радіонуклідів штучного походження виділяють 21 найбільш поширений, 8 з яких складають основну дозу внутрішнього опромінювання населення: ¹⁴C, ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr, ⁸⁹Sr, ¹⁰⁶Ru, ¹⁴⁴Ce, ¹³¹I,⁹⁵Zr.

Існують три шляхи надходження радіоактивних речовин в організм людини: а) при вдиханні повітря, забрудненого радіоактивними речовинами; б) через шлунково-кишковий тракт - з їжею і водою; в) через шкіру.

Для найбільш небезпечних штучних радіонуклідів, до яких слід віднести довгоживучі ⁹⁰Sr, ¹³⁷Cs і короткоживучий ¹³¹I, наразі виявлені закономірності всмоктування, розподілу, накопичення і виділення, а також механізми їх зв'язку з різними біологічними структурами. Одним з головних завдань з профілактики і зниженню ступеня внутрішнього опромінювання є зменшення всмоктування радіоактивних елементів при їх тривалому надходженні в організм людини з харчовими продуктами.

У організмі при його опромінюванні спостерігається зниження загального вмісту ліпідів, їх перерозподіл між різними тканинами із збільшенням рівня в крові та печінці. Крім того, спостерігається пригноблення низки антиоксидантів, що, у свою чергу, також сприяє утворенню токсичних гідроперекисів.

За характером розподілу в організмі людини радіоактивні речовини можна умовно розділити на такі три групи.

1. Радіоактивні речовини, що відкладаються переважно в скелеті (так звані остеотропні ізотопи - стронцій, барій, радій та інші).

2. Ті, що концентруються в печінці (церій, лантан, плутоній та інші).

3. Ті, що рівномірно розподіляються по системах (водень, вуглець, інертні гази, залізо та інші). Причому одні мають тенденцію до накопичення в м'язах (калій, рубідій, цезій), а інші - в селезінці, лімфатичних вузлах, наднирках (ніобій, рутеній).

Особливе місце займає радіоактивний йод - він селективно акумулюється щитовидною залозою.

Тканини організму людини по ступеню зростання чутливості до радіоактивного випромінювання можна розташувати в такому порядку: нервова тканина, хрящова та кісткова тканини, м'язова тканина, сполучна тканина, щитовидна залоза, травні органи, легені, шкіра, слизисті оболонки, статеві залози, лімфоїдна тканина, кістковий мозок.

З вищесказаного витікають такі напрями профілактики радіоактивного забруднення навколишнього середовища: охорона атмосфери Землі як природного екрану, що оберігає від згубної космічної дії радіоактивних частинок; дотримання глобальної техніки безпеки при добуванні, використанні та зберіганні радіоактивних елементів, які використовуються людиною в процесі її життєдіяльності.

Найважливішим чинником запобігання накопиченню радіонуклідів в організмі людей є харчування. Це і вживання в їжу певних продуктів та їх окремих компонентів. Особливо це стосується захисту організму від довгоживучих радіонуклідів, які здатні мігрувати по харчових ланцюгах, накопичуватися в органах і тканинах, піддавати хронічному опромінюванню кістковий мозок, кісткову тканину та ін. Встановлено, що збагачення раціону рибою, кальцієм, фтором, вітамінами А, Е, С, які є антиоксидантами, а також незасвоюваними вуглеводами (пектин) сприяє зниженню ризику онкологічних захворювань, грає велику роль в профілактиці радіоактивної дії разом з радіопротекторами, до яких належать речовини різної хімічної природи, зокрема і сірковмісні сполуки, такі як цистеїн і глутатіон.

Наразі розроблена сучасна концепція радіозахисного живлення, яка базується на трьох основних положеннях:

а) максимально можливе зменшення надходження радіонуклідів з їжею;

б) гальмування процесів сорбції та накопичення радіонуклідів в організмі;

в) дотримання принципів раціонального харчування.