ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» за порушення законодавчих І та інших нормативних актів про охорону праці, створення перешкод для діяльності ( посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників | професійних спілок винні працівники притягаються до дисциплінарної, адміністратив- І ної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством.

Дисциплінарна відповідальність полягає у накладанні дисциплінарних І стягнень, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 147 КЗпП встанов-1 лено такі дисциплінарні стягнення: догана, звільнення з роботи. Право накладати І дисциплінарні стягнення на працівників має орган, який користується правом при- І йняття на роботу цього працівника. Дисциплінарне стягнення може бути накладене | за ініціативою органів, що здійснюють державний і громадський контроль за охоро- І ною праці. За кожне порушення може бути застосоване лише одне дисциплінарне І стягнення. При обранні дисциплінарного стягнення необхідно враховувати ступінь • тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено І проступок, попередню роботу працівника.

Адміністративна відповідальність накладається на посадових осіб, винних І у порушеннях законодавства про охорону праці у вигляді грошового штрафу. Право І накладати адміністративні стягнення з причин, зазначених у Законі України «Про охорону праці» мають службові особи Держнаглядохоронпраці. Максимальні розмі­ри та види штрафів, що можуть бути накладені службовими особами Держнаглядохо­ронпраці, визначаються чинним законодавством. Адміністративній відповідальності І підлягають особи, які досягли на момент вчинення адміністративного правопорушен­ня шістнадцятирічного віку.

Матеріальна відповідальність включає відповідальність як працівника, так і власника (підприємства). У ст. 130 КЗпП зазначається, що працівники несуть мате­ріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушен­ня покладених на них обов'язків, у тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці. Матеріальна відповідальність встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству (установі) винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується пев­ною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди. Матеріальна відповідальність може бути накладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відпо­відальності. Власник підприємства (установи) або уповноважена ним особа (орган) несе матеріальну відповідальність за заподіяну шкоду працівникові незалежно від наявності вини, якщо не доведе, що шкода заподіяна внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Кримінальна відповідальність настає, якщо порушення вимог законодавст­ва та інших нормативних актів про охорону праці створило небезпеку для життя або здоров'я громадян. Суб'єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин — власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність визначається в судовому порядку.