Або плацентобіопсія
Рис. 4 – Амніоцентез
Рис. 5 - Кордоцентез
Отриманий при інвазивній ПД матеріал досліджують за допомогою лабораторних методів (цитогенетичних, молекулярно-генетичних, біохімічних, імуноцитохімічних).
При застосуванні непрямих методів ПД стан плода оцінюють по біохімічним показникам у крові та сечі вагітної, даним акушерсько-гінекологічного анамнезу. Бажаним, а для жінок високого ризику обов’язковим, є медико-генетичне консультування, яке доповнене результатами мікробіологічного, імунологічного, ендокринного обстеження.
Пренатальне дослідження здійснюється у відповідності з трьома етапами:
1 етап включає комбінований тест в 10 тижнів вагітності – ранній пренатальний скринінг (визначення рівня РАРР і ХГЧ) для виявлення хромосомних хвороб і вад нервової трубки; ультразвукове дослідження в 10 тижнів вагітності з оцінкою комірцевого простору, носових кісток та швидкості кровоплину у венозній протоці, що є високоінформативними ознаками, пошук плодових еритробластів із крові вагітних жінок та їх ДНК-аналіз.
2 етап – потрійний тест в терміні 16-20 тижнів вагітності включає дослідження крові на альфафетопротеїн, хоріонічний гонадотропін і незв’язаний естріол. В 18-24 тижні ультразвукове дослідження з оцінкою морфогенетичної структури всіх органів плоду. Термін вагітності для подальшого ультразвукового слідкування за розвитком плоду визначається індивідуально. Амніоцентез проводиться в 14-21 тиждень, кордоцентез – починаючи з 21 тижня.
3 етап – ультразвукове дослідженняв 32-36 тижнів з обов’язковою доплерографією системи “плід-плацента-мати”.
Отримані під час інвазивних процедур біологічних зразків плода підлягають дослідженню за допомогою спеціальних лабораторних методів. Серед них, перш за все, цитогенетичне дослідження – вивчення хромосомного набору (каріотипу) клітин отриманого зразка на всіх етапах ембріогенезу. В залежності від терміну вагітності досліджуються клітини хоріону, плаценти, лімфоцити пуповиної крові, всі вони мають плодове походження і відповідають його генетичним характеристикам.
Молекулярні методи використовуються для діагностики генних хвороб. Вони поділяються на прямі і непрямі в залежності від того, що досліджується мутантний ген чи поліморфні сайти рестрикції, так звані молекулярні маркери. При проведенні молекулярної пренатальної діагностики необхідно:
· точний клінічний діагноз;
· адекватно розрахований ризик захворювання плода;
· визначення оптимального терміну ПД;
· забезпечення можливості отримати біологічні зразки плода;
· розробка чітких рекомендацій після проведення ПД;
· наявність скринуючих програм ДНК-діагностики.
За допомогою вказаних методів клініко-генетичної і молекулярної діагностики можна пренатально встановити діагнози таких моногенних хвороб (табл.4):
Таблиця 4.
№ п/п | Спадкові захворювання |
1. | Агамаглобулінемія |
2. | Адреногенітальний синдром |
3. | Альбінізм тип ОСА 1 |
4. | Альпорта синдром |
5. | Альфа-1-Антитрипсину недостатність |
6. | Аміотрофія спінальна Верднига-Гоффмана, Кугельберга-Веландера |
7. | Аміотрофія невральна Шарко-Марі-Тута |
8. | Аміотрофія спінальна Х-зчеплена |
9. | Анжельмана синдром |
10. | Апера синдром |
11. | Атаксія Фридрейха |
12. | Ахондроплазія |
13. | Беквіта-Відемана синдром |
14. | Бета-таласемія |
Віллебранда хвороба | |
16. | Вроджена контрактурна арахнодактілія |
17. | Вроджена м'язова дистрофія, тип Фукуяма |
18. | Гемофілія А |
19. | Гемофілія В |
20. | Гепатолентикулярна дегенерація (хвороба Вільсона-Коновалова) |
21. | Гіперхолестерінемія сімейна |
22. | Гіпофизарний нанізм (дефіцит гормону росту) |
23. | Глікогенози |
24. | Глухота нейросенсорна несиндромальна |
25. | Грейга синдром |
26. | Дефіцит ацил-КоА дегідрогенази |
27. | Довгого QT синдром |
28. | Жильбера синдром |
29. | Зонулярна катаркта |
30. | Коффіна-Лоурі синдром |
31. | Криглера-Найара синдром |
32. | Лімфопроліферативний синдром, Х-зчеплений (хвороба Дункана, синдром Пуртільо) |
33. | Лімфидема Мінроя |
34. | Луі-Барр синдром (телеангіоектазія) |
35. | Леш-Ніхана синдром |
36. | Мартіна-Белл (ламкої Х-хромосоми) синдром |
37. | Марфана синдром |
38. | Міллера-Дікера синдром |
39. | Мілроя синдром |
40. | Міодистрофія Дюшенна/Беккера |
41. | Міодистрофія Емері-Дрейфуса |
42. | Міотонічна дистрофія |
43. | Муковісцидоз |
44. | Мукополісахарідози |
45. | Несиндромальна нейросенсорна приглухуватість |
46. | Ніймегена синдром |
47. | Норрі хвороба |
48. | Окулофарінгеальна міодистрофія |
49. | Періодична хвороба |
50. | Псевдоахондропластична дисплазія |
51. | Прадера-Віллі синдром |
52. | Рецесивний полікістоз нирок |
53. | Ретінобластома |
54. | Сміта-Лемлі-Опітца синдром |
55. | Спастична параплегія Штрюмпеля |
56. | Спино-Бульбарна м'язова атрофія (хвороба Кеннеді) |
57. | Тестикулярної фемінізації синдром |
58. | Унферріхта-Лундберга хвороба |
59. | Фенілкетонурія |
60. | Хантера хвороба |
61. | Хольт-Орана синдром |
62. | Хорея Гентингтона |
63. | Ектодермальна ангідротична дисплазія |
64. | Елерса-Данло (класичний тип) синдром |
Дата добавления: 2016-04-22; просмотров: 738;