Система автоматичного регулювання роботи інженерних систем
Система автоматичного регулювання роботи інженерних систем (система диспетчирізації) – це набір апаратних і програмних засобів для централізованого контролю та управління інженерними системами. Інформація про все підключене до системи диспетчеризації обладнання виводиться на дисплеї комп'ютера.
Система диспетчеризації дозволяє в реальному часі спостерігати процеси, що відбуваються на віддалених об'єктах і територіях, контролювати їх роботу, а також змінювати параметри засобів автоматики, обслуговуючих інженерні системи. Будь-яка інженерна система будується на засобах локальної автоматики - датчиках (програмованих логічних контролерах нижнього рівня), які за допомогою вбудованих інтерфейсів передають дані на верхній рівень. Всі технологічні дані надходять на єдиний сервер диспетчеризації (залежно від складності об'єкта це персональний комп'ютер або серверна станція), здатний обробляти і зберігати необхідні об'єми інформації. Дані в графічному вигляді доступні на екрані монітора самого сервера або клієнтських робочих місць (персональних комп’ютерах , що знаходяться в єдиній локальній мережі) (рис. 43). Вся інформація обробляється і залежно від виду сигналу формуються тривожні, аварійні або системні повідомлення, які архівуються в довготривале сховище, доступне в будь-яку хвилину. Таким чином, створюється замкнута система, де кожна зміна стану устаткування обробляється, протоколюється, виводиться на пульт оператора. Така система дозволяє звести до мінімуму ризик виникнення нештатних ситуацій, а також підвищити і спростити контроль за інженерними системами.
Рис. 43. Робоче місце диспетчера у системі автоматизації інженерних систем
В цілому можна виділити такі основні функції системи диспетчеризації:
• динамічне графічне, наочне відображення інформації;
• побудова графіків процесів, що відбуваються;
• контроль за процесами;
• звукова сигналізація про несправності;
• розподілена архітектура з необмеженою кількістю робочих місць;
• ведення бази даних про стан обладнання;
• зниження впливу людського фактора;
• зниження експлуатаційних витрат;
• швидка і достовірна діагностика стану об'єктів;
• контекстні підказки операторові в аварійних ситуаціях;
• авторизований доступ до інформації та управління;
• ведення журналу подій в автоматичному режимі;
• документальне визначення причин аварій, втрат;
• гнучка система побудови звітів (зміна, місяць, рік).
1.
Дата добавления: 2016-04-22; просмотров: 609;