Керування вмиканням, вимиканням і режимами роботи РЛС робиться із шафи 0В-196.

НВЧ зондувальні імпульси виробляються передавальною системою. Вона складається з I і ІІ модуляторів (блоки 20В-21 і 20В-22), хвилеводного вузла (20В-24) і генератора проміжної частоти (блок 20В-23).

Модулятори запускаються імпульсами, що надходять із системи синхронізації. При цьому модулятор I із безупинного НВЧ сигналу системи стабілізації місцевого гетеродина (¦_со) формує НВЧ імпульси, амплітудою біля 3000 В і частотою ¦_с=¦_со+¦_пр . Ці імпульси через хвилеводний вузол 20В-24 надходять на підсилювач (КИУ-68) модулятора ІІ, куди одночасно надходить модулюючий імпульс, сформований модулятором ІІ. На виході підсилювача формується потужний НВЧ імпульс, що надходить через хвилеводний пристрій.

Рис.5 Функціональна схема радіолокаційної апаратури

ОВ-16 в антенний блок 20В-11.Блок 20В-11 випромінює НВЧ імпульси у простір і в проміжках між посилками приймає відбиту від цілі енергію. НВЧ імпульси, відбиті від нерухомих цілей, мають несучу частоту (), а відбиті від рухомих цілей промодульовані частотою Доплера, тобто мають частоту ¦_с±F_д

Прийняті антеною сигнали через хвилеводний пристрій ОВ-16 надходять на ПВЧ приймальної системи. З виходу ПВЧ сигнали через електричний аттен’юатор ВРУ надходять на змішувач, де змішуються із сигналами системи стабілізованого місцевого гетеродина. З виходу змішувача сигнали проміжної частоти через ПППЧ і ППЧ надходять на амплітудний і фазовий детектори (два режими – БЕЗ СрухЦ і СрухЦ). Режим СрухЦ може здійснюватися з зовнішньою і внутрішньою когерентністю.

У амплітудному режимі (без СрухЦ) відеоімпульси з виходу АД надходять через блок сполучення на ІКО АЗПД. При цьому на розгортці дальності ІКО висвічуються відбиті сигнали від рухомих і нерухомих цілей.

У когерентному режимі (СрухЦ роботу РЛС із внутрішньою когерентністю забезпечує фазовий детектор (ФД). На ФД надходять імпульси проміжної частоти сигналів, відбитих від цілей, і опорний сигнал із перетворювача системи СрухЦ. Опорний сигнал підміняє напруга когерентного гетеродина.

Генератором опорного сигналу є генератор проміжної частоти (ГПЧ) блока 20В-23. Сигнал із ГПЧ подається на перетворювач системи СрухЦ. Для нерухомого РПРУ-1 цей сигнал є когерентним, але при здійсненні маршу когерентність опорної напруги і сигналів, що надходять на ФД з ППЧ, порушується. Компенсатор руху в СрухЦ по швидкості РПРУ-1 із місцевими предметами і пасивними перешкодами виробляється керуюча напруга, що надходить на перетворювач і компенсує частоту некогерентності напруги ГПЧ, тобто робить його когерентним.

Введення в компенсатор руху кута і швидкості вітру, що переміщає пасивні завади, забезпечує селекцію на їх фоні цілей, що швидко рухаються. На ФД відбувається порівняння фази відбитого сигналу з фазою опорного сигналу, тому рухомі цілі мають перемінну, а нерухомі цілі (завади) – постійну амплітуду. У блоці СрухЦ відбувається виділення згинаючої відеоімпульсів (частоти Доплера). Після перетворення частоти Доплера система СрухЦ видає відеоімпульс, що сигналізує про наявність рухомої цілі на відповідній дальності, що через блок сполучення піде на ІКО АЗПД.

Система синхронізації в РЛС вирішує задачі:

- вироблення синхроімпульсів, що погоджують у часу роботу систем і блоків РЛС, НРЗ і АЗПД;

- формування масштабних міток для грубого визначення дальності цілі на ІКО АЗПД;

- забезпечення роботи РЛС із постійною частотою проходження імпульсів , що зондують, або з вобуляцією;

- забезпечення режиму мерехтіння для захисту від ПРР.

Безупинне обертання антени зі швидкістю 180 град/сек забезпечує круговий огляд. Обертання антени забезпечує азимутальний привід (блок ОВ-12), а вузол ОВ-12-1 виробляє напругу кругової розгортки для ІКО АЗПД і імпульси азимутальних міток (для ІКО й імітатора системи контролю).

При роботі РЛС у русі РПРУ-1 антена стабілізується в горизонтальній площині системою стабілізації. Датчик крену визначає кути нахилу корпуса МТ-Лбу в подовжній і поперечній площинах, ці кути перетворяться в кут нахилу антени в площині променя. При цьому посилений сигнал із перетворювача через редуктор забезпечує хитання антени у вертикальній площині для підтримки постійного кута електричної осі антени з площиною обрію.

Стабільність розгортки ІКО АЗПД при зміні курсу (нишпорення) МТ-Лбу забезпечується шляхом подачі в блок керування з гірокурсовказівника курсового кута. Сигнал, пропорційний розміру курсового кута, надходить на привід системи стабілізації розгортки – вузол ОВ-12-1 і довертає обертовий трансформатор на кут, що забезпечує нерухомість зображення на ІКО при розворотах (маневруванні МТ-Лбу).

Живлячими напругами радіолокаційну апаратуру забезпечує система вторинних джерел живлення. Живлення блоків системи вторинних джерел здійснюєься від системи електроживлення виробу напругою 220 В 400 Гц.

Контроль функціонування РЛС, перевірка параметрів і настроювання здійснюються за допомогою вбудованої системи контролю.

Нормальну (стабільну) роботу системи, що передала, забезпечує система термостатування шляхом підтримки температури охолодної рідини підсилювального клістрона КИУ-68 у заданих межах.

3.2. Виріб 1РЛ138.

Виріб 1РЛ138, спряжений з радіолокаційною апаратурою і апаратурою АСПД-У виробу 9С80-1, призначений для розпізнавання ( визначення належності ) повітряних об’єктів (літаків, гелікоптерів і безпілотних апаратів, що обладнані радіолокаційними відповідачами ), виявлених радіолокаційною апаратурою виробу 9С80-1.

Висновок про належність виявленого об’єкту до своїх збройних сил робиться оператором по наявності ІКО АСПД-У спеціального сигналу від виробу 1РЛ138 у вигляді дужки.

Склад системи:

-блок 47510100 (прийомно-передавальний пристрой);

-блок У0070100 (шифровальний –дешифровальний пристрой,анализатор відбитого сигналу);

-вироб 6110-21 (засекречивающий пристрой).

Виріб 1РЛ138 виконаний окремимі блокамі і працює в режимах :

- загальне розпізнавання (00);

- контрольне розпізнавання;

- гарантоване розпізнавання.

Виріб 1РЛ138 працює в режимі зовнішньої синхронізації. Режим внутрішньої синхронізації використовується для профілактичних і ремонтних робіт. Імпульси зовнішнього запуску надходять з блоку ОВ-42 і мають частоту слідування, у 8 разів менше частоти посилок зондувальних імпульсів радіолокаційної апаратури. Це забезпечує роботу передавача НРЗ із припустимою шпаруватістю.

Живлення виробу 1РЛ138 здійснюється від бортової мережі +27В.

Управління роботою виробу 1РЛ138 здійснюється з шафи ОВ-199, де розташовані органи керування.

3.3. Апаратура зйому і передачі даних.

3.3.1. Призначення і склад.

Апаратура зйому і передачі даних (АСПД-У) призначена для автоматичного прийому і передачі радіолокаційної інформації по штатним засобам зв’язку і відображення її на екрані індикатора.

АСПД-У забезпечує :

- відображення інформації, яка надходить з радіолокаційної апаратури пункта управління і з провідної або радіолінії від СРЦ дивізії або пункта управління ППО дивізії;

- напівавтоматичне знімання площинних координат цілей (C і U) і автоматичну передачу їх по провідній або радіолінії;

- ручний ввід додаткових характеристик цілі;

- відображення на екрані індикатора сигналів контроля правильності кодування і передачі інформації;

- ручний ввід даних топоприв’язки;

- режим роботи з одноразовим і багаторазовим повторенням передаваємої інформації в паузах до вводу інформації про наступну ціль;

- бланкування підсвічування початкової частоти розгортки на дальностях від 0 до 20 км.

До складу апаратури прийому, передачі і відображення інформації входять апаратура АСПД-У-12М і прилад 59Н.До складу апаратури АСПД-У-12М входять наступні основні блоки і прилади:

- стійка РПС, яка включає телепередавач, телеприймач, пристрій синхронізації і блок живлення;

- блок ИТ, який включає електропроменеву трубку, відеопідсилювач, два підсилювачі відхилення ( по C і U ), джерела живлення;

- датчик інформації (ДИ);

- датчик характеристик (ДХ);

- датчик топоприв’язки (ДТП);

- генератор розгортки (ГР).

3.3.2. Структурна схема.

Структурна схема апаратури АСПД-У представлена на мал. 6.

Сигнал, прийнятий по одній із радіостанцій системи зв’язку, з розподілювальної коробки ОВ-132-3 надходить в телеприймач.

Телеприймач здійснює відновлення первинної тривалості, форми і амплітуди прийнятих сигналів двоїчного коду, так як при передачі під дією всякого роду завад змінюється характеристика сигналів. Для забезпечення синхронної і синфазної роботи телеприймача і телепередавача телеприймач виробляє тактові імпульси, часові інтервали яких жорстко фіксовані. Для забезпечення вказаної синхронності в телеприймачі є пристрій фазування імпульсів з автопідстройкою фази.

В кодовій комбінації, яка надходить на телеприймач безперервно і, яка складається з 32 або 40 елементарних посилань, постійно присутній корекційний сигнал незалежно від того, чи є даний цикл „ інформаційним” або „ порожнім ”, який займає суворо визначене по фазі положення в циклі. Після трьохкратного звіряння колекційного сигналу телеприймач видає на датчик характеристик напругу індикації фазування, яка сигналізує про синхронну і синфазну роботу телеприймача з телепередавачем.

Імпульси запуска міток дальності

з ОВ-41

Телеінформація на ОВ-132-3 Сигнали ОО

з ОВ-42

ерствоногои

з ОВ-42

ерствоногои

з ОВ-54

C

U

Напруга кругової розгортки

. з ОВ-12-1

Телеінформ. зОВ-132-3 Імпульси азимутальних міток

з ОВ-12-1

Пилкоподібна напруга на ОВ-12-1

Рис. 6. Апаратура АСПД-У. Схема електрична структурна.

Трьохкратне звіряння корекційного сигналу необхідне для запобігання засвічування на екрані індикатора хибних цілей при помилковому фазуванні телеприймача інформаційними посиланнями, в складі яких можуть зустрічатися комбінації, які співпадають за структурою з корекційним каналом. Звірена інформація про ціль в двоїчному коді алгебраїчно накладається з координатами виробу. Інформація про місцезнаходження пункта управління відносно реперної точки вводиться датчиком топоприв’язки. Далі здійснюється виділення характеристик цілі з інформації, яка приймається, і перетворення величини координатної напруги з двоїчного коду в електричну величину - аналогові напруги координат відмітки цілі U_X і U_Y , які через генератор розгортки надходять на електропроменеву трубку ІКО для відображення.

Для передачі телекодової інформації проводиться знімання площинних координат цілей з екрана ІКО датчиком інформації у вигляді аналогових величин. Аналогові напруги поступають на телепередавач, де здійснюється перетворення їх в двоїчний код і формування кодового сигналу, який відсилається до лінії зв’язку.

За основу принципу перетворення аналог-код покладений метод зрівняння і віднімання. При використанні цього методу відбувається послідовне зрівняння невідомої аналогової величини з набором її еталонних значень, при чому зрівняння починається з максимальної еталонної величини. Після кожного зрівняння і віднімання формується значення даного розряду, а отримана різниця використовується для зрівняння з наступним меншим еталоном. Точність кодування визначається в основному напругою молодшого розряду. Сформована згідно зі структурою сигнала інформація у вигляді двоїчного паралельного коду автоматично сумується з даними топоприв’язки. В телепередавачі здійснюється формування корекційного сигнала і імпульсів початку і кінця передачі, перетворення прямого коду в зворотній. Спектр сигналу не співпадає зі смугою перепускання вхідного пристрою радіостанції, тому в телепередавачі здійснюється перенос спектру вихідного сигналу в тональний канал радіостанції. З виходу телепередавача сигнал через вузол ОВ-132-3 системи зв’язку надходить на вхід однієї з радіостанцій виробу або на провідну лінію і автоматично передається.

Вся інформація, яка надходить від радіолокаційної апаратури пункта управління або прийнята телеприймачем, відображається на екрані ЕПТ ІКО. ІКО АСПД використовується в пункті управління для відображення інформації про цілі, які знаходяться в радіусі до 50 км від місця знаходження пункта управління, і має два масштаби розгортки дальності. Масштаб М1 використовується для відображення інформації, яка поступає від радіолокаційної апаратури пункта управління на дальностях від 0 до 35 км . Масштаб М2 використовується для відображення телеінформації або одночасного відображення телеінформації і інформації, яка надходить з радіолокаційної апаратури на дальностях від 0 до 50 км.

Азимутальні мітки висвічуються на екрані ІКО у вигляді радіальних ліній, які слідують через 6° (ОА 6°) і через 30° ( ОА 30°). Мітки ОА 30° мають підвищену яскравість порівняно з мітками ОА 6°.

Контрольні точки служать для контролю за розгорткою ІКО.

В індикаторі передбачено бланкування підсвічування початкової частини розгортки на дальності, яка регулюється від 0 до 20 км. Це необхідно при роботі радіолокаційної апаратури пункта управління в умовах великої кількості сигналів від місцевих предметів, які заважають спостерігати обстановку. На ділянці розгортки, що бланкується, висвічуються тільки відмітки цілей, які прийняті телеприймачем.

Комутація черговості підключення координатних напруг первинної та вторинної обстановок до входу відхиляючих підсилювачів і формування на екрані індикатора кругової радіальної розгортки і відміток азимута здійснюється генератором розгортки. Імпульси запуска управляють в генераторі схемою формування імпульсів підсвічування, які відповідають масштабам М1 і М2. З генератора розгортки вихідний сигнал надходить на підсилювачі відхилення по Х і U.

Знімання координат цілей з індикатора здійснюється оператором вручну за допомогою спеціального координатного датчика інформації методом суміщення електронного маркера з відміткою від цілі в прямокутній системі координат.

В датчику інформації є два потенціометри, переміщення двигунів яких здійснюється рукояткою через кулісний механізм. Напруги U_X і U_Y, які пропорційні координатам цілі Х і U, з двигунів потенціометрів датчика інформації поступають на індикатор, в результаті чого на екрані висвічується відмітка, яка називається „електронним маркером” або „місцевим телеолівцем”.

При натисканні кнопки щупа датчика інформації спрацьовує реле і підключає напруги U_X і U_Y до схеми порівняння телепередавача, де вони перетворюються в двоїчний код і далі у визначеній послідовності поступають на лінію зв’язку. При необхідності площинні координати цілей можуть супроводжуватись їх характеристиками : „свій”, „групова ціль”, „перша висотна зона”, „друга висотна зона”. Формування і ввід додаткових характеристик здійснюється за допомогою датчика характеристик.

На пульті датчика характеристик розташовані тумблери вмикання селекції цілей по висотним зонам і індикаторні лампочки фазування і режимів роботи АСПД. Індикація масштабів і фази здійснюється шляхом подачі відповідних напруг на індикаторні лампи. Тумблер селекції цілей по висотних зонах не використовується.

Ввід інформації обліку бази площинних координат Х і U між передавальним і приймальним пунктом управління відносно реперної точки і перетворення цієї інформації в двоїчний код здійснюється датчиком топоприв’язки.

Послідовність відображення інформації первинної і вторинної обстановки, синхронізацію роботи приймально-передавальних пристроїв радіолінії з радіолокаційною апаратурою здійснює пристрій синхронізації. Пристрій синхронізації формує і розподіляє в часі імпульси міток дальності, імпульси контрольних точок, імпульси азимутальних міток.

3.4.Система інформації.

3.4.1. Призначення і склад.

Система інформації призначена для відображення інформації про бойову готовність, технічний стан, наявність боєприпасів і паливно-мастильних матеріалів, на вогневих, командних і транспортних засобах ППО мотострілецького (танкового) полку, а при роботі з апаратурою дистанційного вводу (АДВ) передачі цієї інформації за допомогою пульта Д52 і приладу 52Н через радіостанцію Р-123 МТ (Р2) на інші об’єкти, які мають приймальну частину АДВ.

До складу системи інформації входять :

- інформаційне табло (табло знакове електролюмінісцентне ТЗЕЛ-І);

- пульт набору інформації (блок ОВ-222);

- планшет повітряної обстановки;

- прилад 52Н;

- пульт Д52.

3.4.2. Принцип дії.

Пульт набору інформації служить для ручного набору оперативної інформації, яка висвічується на інформаційному табло, з яким він має безпосередній електричний зв’язок. Інформаційне табло уявляє собою плоский люмінісцентний екран; напівпрозора металева плівка екрану представляє собою один електрод конденсатора; другий електрод конденсатора виконаний з фольгованого склотекстоліта і представляє собою набір дискретних елементів, конфігурація яких відповідає знакам (цифри і літери), що складають об’єм інформації табло. Через пульт набору інформації на дискретний елемент подається змінна напруга 400 Гц 220 В. При цьому елемент збуджується, тобто відбувається перетворення енергії електричної в світлову; на інформаційному табло через прозорий електрод зеленим світлом висвітлюється підключений дискретний елемент (літери, цифри ).

Об’єм інформації, яка вводиться на табло, показаний на малюнку

Інформація на табло розташовується по групам.

Перша група об’єднує інформацію від першої батареї, що складається з батарейного командного пункта ПУ-12 (БКП-1), чотирьох стрільбових комплексів (бойових установок) і транспортної машини (ТМ).

Друга група об’єднує інформацію від другої батареї, яка складається з батарейного командного пункта ПУ-12 (БКП-2), чотирьох стрільбових комплексів і транспортно-заряджаючої машини (ТЗМ).

В третій групі зосереджена інформація про наявність бойових засобів ППО типу „Стріла-2” в батальйонах мотострілецького полку (три батальна-1Б,2Б,3Б) і відділенні ППО на командному пункті полку (КП).

3.5. Система життєзабезпечення.

3.5.1. Призначення і склад.

Система життєзабезпечення призначена для створення нормальних умов роботи екіпажа виробу в різних умовах навколишнього середовища і бойової обстановки : спеки, холоду, застосування противником хімічної, бактеріологічної, атомної зброї тощо.

До складу системи життєзабезпечення входять :

- вентиляційний пристрій ;

- заслонки з електромагнітним приводом ;

- засоби протипожежної, протиатомного, протихімічного і протибактеріологічного захисту (ППЗ, ПАЗ, ПХЗ, ПБЗ);

- опалювально-вентиляційна обстановка ОВ-65Г.

3.5.2. Структурна схема.

Структурна схема системи життєзабезпечення приведена на мал.7.

Вентиляційний пристрій призначений для вентиляції апаратного відсіку і підтримання допустимого температурного режима в апаратному відсіку і в контейнері з бензоелектричним агрегатом АБ-8.

Вентиляційний пристрій Засоби ПАЗ, ПХЗ, ПБЗ, ППЗ

Сигнал на

систему зв’язку

Мал. 7. Система життєзабезпечення. Схема комбінована структурна.

До складу вентиляційного пристрою входять :

- два нагнітаючих вентилятора 1,3 ;

- відсмоктуючий осьовий вентилятор 2 ;

- повітроводи ;

- блок управління (блок ОВ-115);

- два вентилятора індивідуального обдуву (для оператора і радіотелефоніста).

Вентилятор 1 із навколишнього середовища нагнітає повітря через вентиляційне вікно, яке закрите заслінкою 1, в апаратний відсік. Вентилятор 3 із навколишнього середовища нагнітає повітря через вентиляційне вікно, яке зачинене заслінкою 3, в апаратний відсік. З апаратного відсіку через вентиляційне вікно, яке зачинене заслінкою 2, повітря відсмоктується вентилятором 2 і нагнітається по повітроводам в контейнер бензоелектричного агрегату. Із контейнера повітря виходить в навколишнє середовище. При подачі сигналу з ГО-27 електромагнітні приводи заслінок спрацьовують, заслінки автоматично зачиняються і одночасно вимикаються вентилятори.

Закривання заслінок здійснюється вручну. Вмикання нагнітаючих вентиляторів здійснюється в різних сполученнях з відсмоктуючим осьовим вентилятором в залежності від температури навколишнього середовища.

Блок управління призначений для вмикання і вимикання вентиляторів і подачі команди на закривання заслінок, і забезпечує:

- ступінчате вмикання і вимикання вентиляторів 1-3. При цьому забезпечується одночасне вмикання вентиляторів 1,2 і, при необхідності, додаткове вмикання вентилятора 3;

- закриття заслінок за допомогою кнопки ЗАКРЫТИЕ ЗАСЛОНОК;

- автоматичну подачу сигналів на електромагніти заслінок по командах від виробу ГО-27;

- сигналізацію вмикання вентиляторів;

- сигналізацію закритого стану заслінок;

- автоматичне вимикання вентиляторів при закриванні заслінок;

Засоби протипожежного, протибактеріологічного, протихімічного захисту призначені для запобігання пожежі на виробі, для попередження про атомний і хімічний напад, для захисту атомної, хімічної, бактеріологічної небезпеки, дя запобігання наслідкам нападу (дезактивація, дегазація, дезінфекція).

Для цих цілей служать вогнегасники, виріб ГО-27, фільтро-вентиляційна установка, комплект спеціальної обробки ДК-4.

Виріб ГО-27 призначений для ведення розвідки і оповіщення екіпажу про атомну і хімічну небезпеку.

Фільтро-вентиляційна установка призначена для створення надлишкового тиску в корпусі виробу і очищення повітря, яке забирається ззовні, що захищає екіпаж від ураження радіоактивною, хімічною і бактеріологічною зброєю.

Комплект спеціальної обробки ДК-4 призначений для дезактивації, дегазації, дезінфекції виробу, зброї і обмундирування.

3.6. Система електроживлення.

3.6.1. Призначення і склад.

Система електроживлення призначена для забезпечення апаратури виробу на стоянці та в русі електроенергією змінного і постійного струму. Крім того система забезпечує підзарядку акумуляторів і електроживлення споживачів шасі МТ-ЛБу на стоянці при зупиненому ходовому двигуні.

До складу системи електроживлення входять:

- генераторний комплекс ГИ-20/3000, який складається з безпосередньо генератора ГИ-20/3000 і регулятора напруги РН-31;

- бензоелектричний агрегат АБ-8-Т/230/Ч-400-М1 (автономний агрегат живлення);

- блок живлення (блок ОВ-81М), який містить три випрямлячі (А, Б і В) на напругу 27 В і струм 55, 40 і 12 А;

- блок електричних конденсаторів (вузол ОВ-81-1);

- пульт вмикання і контролю (блок 20В-188), ЩО забезпечує підключення обраного джерела змінного струму, вмикання напруг живлення, контроль напруги, частоти і опору ізоляції мережі 220 В 400 Гц;

- блок автоматичного захисту (блок УФ-189), призначений для захисту споживачів мережі 220 В 400 Гц від пониженої частоти і стрибків напруги;

- елементи комутації, блокування і захисту, які розміщені в шафі ОВ-196;

- розподілювальна коробка (вузол ОВ-196-1), призначена для з’єднання кабелів системи електроживлення виробу і бортової мережі шасі МТ-ЛБу;

- механізм приводу генератора ГИ-20/3000, який складається з двох карданних валів і підвищувального редуктора, і призначений для передачі обертового моменту ходового двигуна генератору.

3.6.2. Структурна схема.

Структурна схема системи електроживлення представлена на мал. 8.

Електроживлення апаратури виробу на зупинці, в залежності від певних умов, може здійснюватися від одного з наступних джерел:

- генераторного комплексу;

- автономного агрегату живлення

- зовнішнього джерела;

Електроживлення апаратури виробу в русі здійснюється від автономного агрегату при одночасному підключенні частини апаратури виробу до бортової мережі шасі МТ-ЛБу (27 В), так як потужності автономного агрегату недостатньо для живлення всієї апаратури.

При живленні від генераторного комплексу механічна енергія ходового двигуна шасі МТ-ЛБу (ЯМЗ-238Н) передається через механізм приводу на ротор генератора ГИ-20/3000. Генератор виробляє 3-х фазний змінний струм 220 В 400 Гц, напруга якого автоматично підтримується в заданих межах регулятором напруги РН-31, а частота встановлюється і підтримується оборотами ходового двигуна.

Змінний струм з генератора поступає на шафу ОВ-196 і одночасно з нього на перемикач ИСТОЧНИК~ 220 В блока 20В-188.

При відхиленні частоти або напруги змінного струму за допустимі межі спрацьовує реле захисту в блоці УФ-189 і відключає випрямляч +27 В шафи ОВ-196, одночасно з блоку УФ-189 на відповідні сигнальні лампи блоку 20В-188 надходять сигнали про відхилення частоти або напруги. При відключенні випрямляча +27В контактної шафи ОВ-196 відключає змінний струм від споживачів.

На малюнку 8 пунктиром показані напруги змінного струму від зовнішнього джерела і автономного агрегата живлення, споживачі постійного струму (+27В) і їх живлення при зупиненому ходовому двигуні.

Генераторний комплекс ГИ-20/3000

Від ЯМЗ-238Н

3ф 220 В 400 Гц

Від зовнішнього джерела +27В з випр. В

На блоки системи стабілізації антени 3ф 220В 400 Гц до споживачів

3ф 220В

Шафа ОВ-196 Блок 20В-188

+27В

3ф 220В 400Гц до ОВ-222

Регулювання напруги

агрегата

Сигнали відхилення

частоти і напруги

+27В з випр. А

Б.С

Електрообладнання МТ-ЛБу

Б.С (а)

Б.С

+27В

з випр. Б

Б.С(а)

Мал.8. Система електроживлення. Схема електрична структурна.

Вмикання, вимикання випрямлячів А і Б, підключення другої групи споживачів до бортової мережі або випрямлячу Б здійснюється перемикачем ИСТОЧНИК +27 В з блоку 20В-188.

При установці перемикача ИСТОЧНИК +27 В в положення Б.С. і ВЫПР.А вмикається випрямляч А і його напруга поступає на споживачі першої групи. Одночасно напруга бортової мережі (при працюючому ходовому двигуні), яка поступає в шафу ОВ-196, подається на споживачі другої групи і перетворювач ПТ-200ц. При отриманні електроживлення від зовнішнього джерела або автономного агрегата живлення і зупиненому ходовому двигуні автоматично вмикається випрямляч Б і його напруга поступає на споживачі другої групи і підключається до бортової мережі, забезпечуючи живлення споживачів електрообладнання і підзарядку акумуляторних батарей. При пуску ходового двигуна з бортового щитка шасі МТ-Лбу на ланцюгу блокування шафи ОВ-196 поступає команда, по якій автоматично вимикається випрямляч Б, а всі споживачі, які живляться від нього, підключаються до бортової мережі.

При зупиненому ходовому двигуні і відключеному джерелі 220 В 400 Гц на споживачі другої групи (крім ланцюга обігріву гірокурсовказівника) подається напруга бортової мережі Б.С. (від акумуляторних батарей). для запобігання розряду акумуляторних батарей таким підключенням необхідно користуватися короткочасно. При установці перемикача ИСТОЧНИК +27 В блоку 20В-188 в положення ВЫПР. А І Б вмикаються обидва випрямляча. Напруга з випрямляча А подається на споживачі першої групи, а з випрямляча Б – на споживачі другої групи. Споживачі електрообладнання і акумуляторної батареї шасі МТ-Лбу до випрямляча Б в цьому випадку не можуть бути підключені. Пуск і зупинка ходового двигуна в цьому випадку не впливають на вмикання випрямлячів А і Б і підключення їх споживачів.

При запуску ходового двигуна (вмикання стартера) для зниження навантаження на акумуляторні батареї живлення споживачів другої групи, якщо вони живились від бортової мережі, автоматично відключається. При живленні споживачів електрообладнання від випрямляча Б для виключення перевантаження випрямляча Б спроба ввімкнення фільтро-вентиляційної установки приводить до автоматичного відключення випрямляча Б від бортової мережі.

Блок УФ-189 призначений для автоматичного підключення споживачів до джерела 220 В 400 Гц при частоті живлячої напруги 400±20 Гц і автоматичного відключення при частоті живлячої напруги менш ніж 360 Гц або більш ніж 240 В.

3.7. Система зв´язку.

3.7.1. Призначення і склад.

Система зв´язку призначена для забезпечення екіпажу виробу зовнішнім радіо- і телефонним (провідним) зв´язком, внутрішнім телефонним зв´язком, прийому та передачі телекодової інформації.

Система зв´язку забезпечує:

- начальнику ППО, начальнику ПУ і радіотелефоністу – внутрішній, вибірковий і циркулярний зв´язок з усіма членами екіпажа, вихід на будь-яку з чотирьох радіостанцій, вихід на будь-яку з восьми провідних ліній або на чотири одночасно;

- оператору і механіку-водію - внутрішній, вибірковий і циркулярний зв´язок з усіма членами екіпажа, але в ланцюг циркулярного внутрішнього зв´язку вони можуть бути включені тільки начальником ППО, начальником ПУ, радіотелефоністом і зовнішнім абонентом. Зовнішнім абонентом може бути будь-який член екіпажу або спеціаліст з настроювання і ремонта апаратури, якому необхідно працювати ззовні виробу і мати зв´язок з екіпажам;

- прослуховування сигналів виробу ГО-27 членами екіпажу, які знаходяться в мережі зовнішнього зв´язку (ЗЗ);

- підключення апаратури Т-219;

- прийом і передачу телекодової інформації про повітряну обстановку для АСПД;

- запис переговорів одного члену екіпажа (начальника ППО, начальника ПУ і радіотелефоніста) на магнітофон.

До складу системи зв´язку входить :

- виріб 9С822 (комутаційна апаратура);

- радіостанція Р-111;

- три радіостанції Р-123-МТ;

- пристрій Р-012М;

- вузол (ОВ-132-3);

- панель БД5 284 029 (призначена для приєднання провідних ліній і має гніздо ШЛЕМОФОН для підключення зовнішнього абонента);

- шлемофони типу „Кайра”.

3.7.2. Структурна схема.

Структурна схема системи зв´язку приведена на малюнку . 9.

Вихід на будь-який вид зв’язку забезпечується комутаційною апаратурою.

Посилання і прийом сигналів виклику здійснюється :

- по провідним лініям – за допомогою комутаційної апаратури;

- по радіостанції за допомогою пристрою Р-012 М.

Пульт управління забезпечує прийом індукторного виклику і сигналізацію, яка вказує номер лінії, що викликає-сигнальні лампи Л1-Л8.

Як електроакустичні перетворювачі мови в системі зв’язку використовуються низькоомні телефони і електромагнітні ларингофони, вмонтовані в шлемофони типу „Кайра”.

Пульт управління забезпечує вихід на одну з десяти провідних ліній зв’язку (Л1-Л10) або на чотири лінії одночасно (Л5, Л6, Л7, Л8). Лінії Л9-Л10 використовуються для приймання та передачі телекодової інформації .

Розглянемо режими роботи системи зв’язку (роботу в різних мережах).

В мережі внутрішнього зв’язку знаходяться абоненти, які встановлять перемикачі роду роботи на своїх апаратах в положення ВС. Всі абоненти , які працюють в мережі внутрішнього зв’язку, крім зовнішнього абонента, можуть

На АСПД

Спецзв'язок

На Т-219

Виріб 9С822

Сигнал з

ГО-27

+27В з ОВ-196

Вихід на будь-який вид зв’язку забезпечується комутаційною апаратурою.

одночасно прослуховувати сигнал виробу ГО-27 з про радіаційну або хімічну небезпеку.

Посилання і прийом сигналів виклику здійснюється :

- по провідним лініям – за допомогою комутаційної апаратури;

- по радіостанції за допомогою пристрою Р-012 М.

Пульт управління забезпечує прийом індукторного виклику і сигналізацію, яка вказує номер лінії, що викликає-сигнальні лампи Л1-Л8.

Як електроакустичні перетворювачі мови в системі зв’язку використовуються низькоомні телефони і електромагнітні ларингофони, вмонтовані в шлемофони типу „Кайра”.

Пульт управління забезпечує вихід на одну з десяти провідних ліній зв’язку (Л1-Л10) або на чотири лінії одночасно (Л5, Л6, Л7, Л8). Лінії Л9-Л10 використовуються для приймання та передачі телекодової інформації .

Розглянемо режими роботи системи зв’язку (роботу в різних мережах).

В мережі внутрішнього зв’язку знаходяться абоненти, які встановлять перемикачі роду роботи на своїх апаратах в положення ВС. Всі абоненти , які працюють в мережі внутрішнього зв’язку, крім зовнішнього абонента, можуть одночасно прослуховувати сигнал виробу ГО-27 з про радіаційну або хімічну небезпеку.

Циркулярним внутрішнім зв’язком можуть користуватися абоненти апаратів АА34 і зовнішній абонент у випадках, коли необхідно передати повідомлення всім членам екіпажу незалежно від виду зв’язку, яким користується кожний з них.

Вибірковий зв’язок забезпечується між будь-якими двома парами членів екіпажу. Вибірковий зв’язок не може здійснюватись, якщо абонент, який викликається веде передачу в мережі зовнішнього зв’язку або знаходиться на вибірковому зв’язку з іншим абонентом.

Сигнал виробу ГО-27 прослуховують тільки члени екіпажу, які знаходяться в мережі внутрішнього зв’язку.

Запис переговорів на магнітофон може здійснюватися тільки того абонента апарата АА34, апарат якого підключений до блоку узгодження магнітофона БСМ1.

Передача і приймання телекодової інформації можливі по радіостанціям або по двохпровідним лініям. Для приймання і передачі телекодової інформації використовуються радіостанції Р-111 (Р1), Р-123МТ (Р2, Р4 ).

Прийнята по радіостанції або по провідній лінії телекодова інформація надходить безпосередньо на АСПД (стійка РПС) або через пристрій 59Н. Спряження АСПД і приладу з радіостанціями і провідними лініями здійснюється через вузол ОВ-132-3. В залежності від положення перемикачів ПРИЕМ, ПЕРЕДАЧА телекодова інформація приймається або передається через одну з радіостанцій Р1, Р2, Р4, або провідну лінію.

Всі радіостанції працюють на штирьові антени. На окремі штирьові антени працює радіостанція Р-111 – на 3,4-метрову і Р-123МТ – на 4-метрову антену. Їх сумісну роботу на одну антену забезпечує блок антенних фільтрів (БАФ-М).

Для забезпечення одночасної роботи всіх радіостанцій на виробі є таблиця варіантів робочих частот.

Блок комутації БК4 забезпечує спряження абонентських апаратів АА34 з апаратурою Т-219, яка використовується для спецзв'язку.

Система зв'язку живиться (27В) від випрямлячів А і Б блока ОВ-81М і від бортової мережі шасі МТ-ЛБу.

3.8. Система навігації.

3.8.1. Призначення і склад.

Система навігації використовується для наступних цілей:

- безперервного автоматичного визначення поточних прямокутних координат місця знаходження ПУ та дирекційного кута поздовжньої вісі машини (тобто топоприв'язка ПУ під час руху та на позиції);

- водіння пункта управління вночі, в умовах місцевості, на якій мало контурних точок по заданому маршруту.

До складу системи навігації входять наступні прилади та обладнання:

- курсопрокладчик КП-4 (ІВ44);

- гірокурсовказівник ГАК (ІГІ3М);

- пульт управління ГАК (ІГІ3М);

- перетворювач ПТ-200ц;

- візир орієнтування (ІТ25);

- датчик шляху;

- артилерійська бусоль ПАБ-2АМ;

- вузол ОВ-142-1.

3.8.2. Структурна схема.

Принцип роботи системи навігації зводиться до безперервного перетворення полярних координат в прямокутні шляхом обробки даних про пройдений шлях та про дирекційний кут поздовжньої осі пункту управління, які вводяться в курсопрокладач в кожний момент руху. Під поздовжньою віссю розуміють напрямок руху пункту управління.

Оптична вісь візиру орієнтування повинна бути точно паралельна напрямку поздовжньої осі пункта управління. Тому паралельність цих осей повинна ретельно перевірятися.

В курсопрокладач вводяться всі необхідні дані для вирішення задачі автоматичної топоприв'язки. Цю задачу в курсопрокладачі вирішують розрахунково-вирішальні механізми. Крім цього курсопрокладач має планшет з пристроєм, який пише, за допомогою якого на карті, що закріплена на планшеті, можливо викреслювати шлях, який проходить пункт управління на місцевості.

Пульт управління ГАК призначений для настроювання, регулювання, управління гірокурсовказівником і вмикання перетворювача ПТ-200ц.

Перетворювач ПТ-200ц виробляє трьохфазний змінний струм 36 В 400 Гц, який живить синхронну передачу дирекційного кута і гіродвигуни гірокурсовказівника.

Пристрої системи навігації з'єднуються між собою через розподілювальну коробку – вузол ОВ-142-1. Живлення пристроїв системи навігації здійснюється напругою 27В, яка надходить на розподілювальну коробку з шафи ОВ-196.

X_пот y_пот

α^нт_осі +27В

x_нт

α^пот_осі

y_нт

3*36В 400Гц

α^пот_осі

+27 В 2*36В 400Гц

з ОВ-196 на ОВ-12-1

α α^пот_осі

+27 В

β 3*36 В

400Гц

+27В

з ОВ-196

Мал. 10. Система навігації. Схема електрична структурна.

3.9. Оптичні засоби спостереження і засоби вогневого захисту.

Для забезпечення спостерігання за місцевістю і керування водінням пристрою вдень і вночі на виробі застосовані штатні засоби оптичного спостереження шасі МТ-ЛБу.

До засобів вогневого захисту виробу відносяться комплект гранат типу Ф-1 , особиста зброя екіпажу і ракетниця з комплектом ракет.

Особиста зброя (автомати АКМ) розташовується біля робочих місць радіотелефоніста, оператора і механіка-водія. Для зберігання комплекту гранат передбачені дві сумки в апаратному відсіку на кормі та одна сумка в передньому відсіку. Ракетниця розміщується в чохлі біля робочого місця начальника ПУ.

4. ОСОБЛИВОСТІ УСТРОЮ ОКРЕМИХ СИСТЕМ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА БОЙОВЕ ЗАСТОСУВАННЯ СТАНЦІЇ І ЇЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

4.1. Особливості пристрою й експлуатації радіолокаційної апаратури.

4.1.1. Антенно-хвилеводна система.

Антенно-хвилеводна система призначена для передачі НВЧ енергії із системи, що передає, випромінювання енергії в простір, прийому відбитої від цілі енергії, передача її в прийомну систему з I або II зони (АНТЕНА).

У АХС є елементи для схованого настроювання станції (НАВАНТАЖЕННЯ) та елементи встроєного контролю.

Антено-хвилеводна система включає в себе:

- частину пристрою ОВ-16;

- блок управління перемикачем зон (блок 20В-18-1);

- антенну колонку(блок ОВ-19).

З пристрою ОВ-16 до антенно-хвилеводної системи відносяться хвилеводні елементи, які забезпечують передачу НВЧ енергії від передавальної системи на блок ОВ-19 і передачу відбитої від цілі НВЧ енергії з блока ОВ-19 на приймальну систему.

Блок ОВ-19 включає в себе :

- антенний блок (блок 20В-ІІ);

- азимутальний привід (блок ОВ-12);

- привід системи стабілізації розгортки (вузол ОВ-12-1);

- редуктор складання (блок ОВ-14);

- перехід, що обертається (блок ОВ-17, який включає в себе струмознімач блок ОВ-15);

- кутомістне счленування (вузол ОВ-16-25);

- перемикач зон (вузол ОВ-18-2).

Функціональна схема антено-хвилеводної системи зображена на малюнку 11.

Сформовані в передавальній системі імпульси НВЧ енергії по хвилеводам надходять на циркулятор. Якщо перемикач встановлений в положення АНТЕННА , то імпульси НВЧ енергії з циркулятора через перемикач, з'єднання, що обертається, кутомістне зчленування, перемикач зон і один з рупорних опромінювачів надходять на дзеркало антени, яким відбиваються в простір у вигляді вузького променя. Перемикач зон управляється сигналами з блока20В-18-1 і здійснює почергове підключення до хвилеводного тракту одного з двох рупорних опромінювачів, чим здійснюється перемикання зон огляду. Частина НВЧ енергії при проходженні через елементи хвилеводного тракту відбивається від них і від антени в протилежному напрямку. Для захисту передавальної системи від відбитої хвилі циркулятор направляє її в навантаження І, де відбувається поглинання енергії. В момент проходження імпульсів НВЧ енергії через циркулятор частина енергії може проходити на вхід приймальної системи, і тому встановлений розрядник, який при проходженні потужних імпульсів вмикається і поглинає НВЧ енергію. відбиту розрядником НВЧ енергію циркулятор також спрямовує в навантаження І, і цим запобігає можливість проходження потужних імпульсів на вхід приймальної системи.

Прийняті антеною відбиті від цілі імпульси НВЧ через рупорний опромінювач, перемикач зон, кутомістне з'єднання, з'єднання, яке обертається, перемикач надходять на циркулятор, який направляє їх в приймальну систему. При цьому розрядник не вмикається і безперешкодно пропускає сигнал.

В системі передбачена робота без випромінювання НВЧ енергії в простір, що забезпечує приховане настроювання радіолокаційної апаратури. Для цього перемикач встановлюється в положення НАГРУЗКА. При такому положенні перемикача імпульси НВЧ енергії з передавальної системи проходять через циркулятор, вимірювач потужності (вузол ОВ-92-1) і відгалуджувач на еквівалент навантаження. При цьому вимірювач потужності, який входить в систему контрля, дозволяє визначити середню потужність випромінювання передавальної системи. З відгалуджувача частина НВЧ енергії надходить в резонатор, збуджуючи в ньому вільні затухаючі коливання– "дзенькіт", що служить для перевірки приймальної системи на функціонування.

Резонатор прхідного типу. При співпаданні частоти НВЧ імпульсів, які на нього надходять, з власною частотою резонатора частина енергії НВЧ імпульсів надходить на детекторну головку та детектується.

По максимальному показнику стрілочного приладу шафи ОВ-196, який з'єднаний з детекторною головкою, здійснюють контроль роботи радіолокаційної апаратури на заданій частоті.

Блок 20В-18-1 виробляє управляючі струми для перемикача зон.Блок працює в режимах:

- автоматичного перемикання зон;

- ручної установки зон.

Операції підняття та фіксації антени здійснюються блоком ОВ-14.

Блок ОВ-12 уявляє собою азимутальний привід, призначений для обертання антенної колонки (блока ОВ-19), разом з якою обертається антена (блок 20В-ІІ), забезпечуючи пошук цілей. В блоці ОВ-12 з редуктором механічно зв'язані чотири трансформатора, що обертаються.

Трансформатори, що обертаються ТрВІ, ТрВ2 є елементами компенсатора руху системи СДЦ.

Електродвигун МІ і сельсин-приймач ССІ забезпечують стабілізацію розгортки дальності на екрані ІКО при нишпоренні виробу 9С80.

Струмознімач (блок ОВ-15) забезпечує передачу електричної енергії і сигналів від нерухомої частини виробу до рухомої (антенної колонки та її блокам) і назад.

Час автоматичного підйому або опускання антени РЛС не більш 40-45 с. Кути нахилу антени РЛС до механічних упорів +20° і -20°. Припустимі межі швидкості обертання антени 27-33 об/хв.

4.1.2.Передавальна система.

Система, що передає, призначена для формування високочастотних сигналів, що випромінюються антеною.

До складу передавальної системи входять:

- два модулятора (блоки 20В-21, 20В-22);

- генератор проміжної частоти (блок 20В-23);

- хвилеводний вузол (вузол 20В-24);

- випрямляч (блок 20В-82В).

Функціональна схема передавальної системи представлена на малюнку 12.

Мал. 12 Передавальна система. Схема електрична функціональна.

Передавальна система виконана на підсилювальному колі з двох імпульсно-підсилювальних клістронів КИУ-48 і КИУ-68. Для модуляції клістрона КИУ-48 в системі використовується блок 20В-22, для модуляції клістрона КИУ-68 – блок 20В-21.

Джерела живлення, які необхідні для живлення електровакуумних приладів, є в блоках 20В-21 і 20В-22.

Імпульсна потужність на виході передавальної системи при номінальній напрузі живлення не менше 150

Втрати у хвилеводному тракті РЛС на передачу на блоці 3 д. Температура рідини системи охолодження КИУ-68 – 65° (±20°). Час на перевірку передавальної системи при ТО-1 – 10 хв.