Етапи циклічного формування поперечних актино-міозинових містків.

Цикл формування актино-міозинових містків має 4 кроки:

а) Перший крок - зв’язування головки міозину з актином під кутом 90опісля того, як відкрились активні центри актину.

б) Другий крок - генерація напруження виникає завдяки тому, що головки міозину змінюють своє положення від кута 90о до кута 45о, пересуваючи філаменти міозину відносно актину.

Енергія використовується при гідролізі АТФ до АДФ і неорганічного фосфору (Фн).

АТФ-азну активність мають головки міозину, активація відбувається при контакті головки з актином - утворенні актино-міозинових поперечних містків.

в) Третій крок - відокремлення головки міозину від актину. Це відбувається завдяки синтезу АТФ, яка займає місце знову на головці міозину.

При відсутності синтезу АТФ, поперечні містки не роз’єднуються (наприклад - трупне заклякання).

в) Четвертий крок - поперечний місток з молекулою АТФ на головці міозину займає своє початкове положення - під кутом 90овідносно активного центру актину і розпочинається новий цикл.

Розслаблення м’язу виникає тоді, коли Са2+ видаляється з цитоплазми кальцієвими насосами (Са2+-АТФ-аза), що розташовані на мембрані СР. Коли концентрація Са2+ стає нижче 0,1 μмоль/л, тропоміозин займає своє початкове розташування, бо тропонін вже не з’єднується з іонами кальцію при зниженні його концентрації, утворення поперечних актино-міозинових містків припиняється.

М’язи мають послідовно розташовані: а) скоротливі елементи м’язових волокон - актин, міозин (a); б) еластичні елементи - сухожилля та інші сполучнотканинні структури (b). Під час скорочення м’язів відбувається взаємодія скоротливих та еластичних елементів, що характеризує скоротливі властивості м’язів: