Управління фінансами підприємств

Управління в економіці — це свідоме спрямування економічних і соціальних процесів па досягнення збалансованості, пропорційності й оптимальності. Світовий досвід переконує, що в основі успіхів прогресу завжди лежать безпосередні економічні інтереси людини, дисципліна і порядок, чітка система організації та управління процесами капіталотворення, формування фондів нагромадження і споживання.

Зміст управління фінансами (фінансового менеджменту) полягає в ефективному використанні фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей виробництва.

Фінансовий механізм — це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів із метою оптимізацїйного впливу на кінцеві результати виробництва.

Предметом фінансового управління є регулювання фінансових потоків. При цьому об'єктом управління фінансами є фінансові відносини у сфері грошового обігу, фонди фінансових ресурсів, що створюються і використовуються в усіх ланках фінансово-господарської роботи підприємства.

Суб'єктом управління фінансами підприємств є керівний та фінансовий апарат системи органів управління на підприємстві.

Головними завданнями управління фінансами є:

• виявлення фінансових джерел розвитку виробництва;

• визначення ефективних напрямків інвестування фінансових ресурсів;

• раціоналізація операцій з цінними паперами;

• налагодження оптимальних відносин із фінансово-кредитною системою, суб'єктами господарювання.

Значення управління фінансами підприємств полягає в такій організації роботи фінансових служб, яка дає змогу залучали додаткові фінансові ресурси на найвигідніших умовах, інвестувати їх із найбільшим ефектом, проводити прибуткові операції на фінансовому ринку.

Управління фінансами підприємств базується на об'єктивних та суб'єктивних законах суспільного розвитку, на знанні та використанні закономірностей розподілу готового продукту і валового доходу підприємства.

Сутність поняття фінансового управління можна трактувати як інструмент реалізації фінансів та фінансової політики, як сукупність методів впливу на організацію і використання фінансових відносин та фінансових ресурсів, як сукупність управлінських структур і фінансового апарату на всіх рівнях управління підприємством.

Фінансове управління має свою систему функцій, які пропонується визначати у такому складі:

• взаємодія всіх елементів апарату управління підприємства;

• створення ефективних організаційних структур управління;

• аналіз фінансових ресурсів і фінансових відносин;

• прогнозування, планування, регулювання фінансових процесів;

• обґрунтування й прийняття оперативних фінансових рішень;

• контроль за виконанням розроблених планів та прийнятих фінансових рішень.

Вплив на фінансові відносини здійснюється за допомогою спеціальних методів:

• фінансового прогнозування;

• фінансового планування;

• фінансового регулювання;

• фінансового контролю.

Побудова ефективної системи управління фінансами підприємства передбачає створення відповідної фінансової служби підприємства. Враховуючи обсяги і складність завдань, що вирішуються на підприємстві, його фінансова служба може бути представлена:

— фінансовим управлінням — на великих підприємствах;

— фінансовим відділом — на середніх підприємствах;

— фінансовим директором або головним бухгалтером, який займається не тільки питаннями бухгалтерського обліку, а й питаннями фінансової стратегії, — на малих підприємствах.

Структура фінансової служби представлена на рис. 1.3.

На бухгалтерію покладаються обов'язки вести бухгалтерський облік підприємства та формувати його відкриту фінансову звітність відповідно до встановлених вимог і положень.

Рис. 1.3. Структура фінансової служби підприємства

Аналітичний відділ зобов'язаний аналізувати й оцінювати фінансовий стан підприємства, виконання планових завдань щодо прибутку, обсягів виробництва та реалізації, підтримувати ліквідність та рентабельність підприємства.

Відділ фінансового планування розробляє плани та бюджети підприємства (баланс доходів і видатків, бюджет руху грошових коштів, баланс активів і пасивів тощо).

Оперативний відділ збирає рахунки, накладні, простежує їх оплату, забезпечує ефективні взаємовідносини з банками з приводу безготівкових розрахунків та отримання готівкових коштів; з контрагентами — з приводу оплати товарів, послуг, вирішення спірних питань; з державою — з приводу сплати податків, обов'язкових платежів, штрафів, пені та інших заходів економічного впливу на підприємство.

Відділ роботи з цінними паперами займається формуванням й управлінням портфелем цінних паперів, забезпечує його ефективність з позиції дохідності і ризику.

Важливими напрямками у процесі управління фінансами є:

• мобілізація коштів інших власників для покриття витрат на підприємстві на основі ґрунтовного аналізу попиту фінансових ресурсів;

• маркетингові дослідження підприємства, що вирішують такі проблеми: які товари, роботи, послуги слід виробляти і в якій кількості; які мають бути вироблені товари; хто буде купувати і чи зможе використовувати ці товари;

• визначення обсягу та джерел фінансових ресурсів;

• процес виробництва, придбання МТР, потреба в засобах, оборотних коштах, виробничих запасах та інше;

• сфера фінансового забезпечення капітальних вкладень і технічне переобладнання, реконструкція та розширення підприємств;

• забезпечення формування та правильного розподілу виручки від реалізації для відновлення оборотних коштів, формування амортизаційного фонду, валового та чистого доходу;

• забезпечення виконання фінансових зобов'язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, банками, страховими компаніями, дотриманням встановлених строків платежів з кожного виду податків та інших внесків;

• сфера формування, розподілу та використання прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Функціонування будь-якої системи управління фінансами здійснюється в рамках чинних законодавчих актів і нормативної бази. У вітчизняній теорії та практиці питання стратегічного управління діяльністю підприємства до цього часу недостатньо розроблені. Частково це пояснюється тим, що функція стратегічного управління тривалий час належала державі. Крім того, дається взнаки недосконалість правового, законодавчого, економічного регулювання в державі, а також нестабільність законодавчої бази, відсутність практичного досвіду у фахівців.

Враховуючи, що ринок передбачає роботу підприємства в умовах конкуренції, сьогодні ділова стратегія підприємств націлена на досягнення стратегічних конкурентних переваг. Отже, стратегію можна визначити як узагальнюючий план управління, який орієнтовано на досягнення основних цілей підприємства шляхом виявлення та реалізації довгострокових конкурентних переваг на певному ринку.

Таким чином, управління фінансами підприємств (фінансовий менеджмент) забезпечує його господарську діяльність фінансовими ресурсами, вирішує існуючі фінансові протиріччя у фінансових відносинах, здійснює контроль за дотриманням фінансової дисципліни і націлене на подальший розвиток підприємства, досягнення його стратегічних цілей.

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте загальні і специфічні риси фінансів підприємств.

2. Назвіть умови, за яких грошові відносини можуть перетворюватися на фінансові.

3. Сформулюйте визначення фінансів підприємств.

4. Дайте характеристику функцій фінансів.

5. Охарактеризуйте поняття грошових коштів, грошових фондів і фінансових ресурсів.

6. Назвіть джерела формування фінансових ресурсів підприємств.

7. Що включається в поняття "організація фінансової діяльності підприємства"?

8. Як впливають галузева специфіка та форми власності на особливості організації фінансів підприємств?

9. Поясніть суть фінансової роботи на підприємстві.

10. Розкрийте зміст і завдання у правління фіна псами підприємства.

11. У чому полягає сутність фінансового механізму та його структуру на підприємстві.

Тести до теми

Як ви вважаєте, що можна віднести до фінансових ресурсів?

1) Сировину і основні матеріали;

2) робочі машини і обладнання;

3) прибуток і банківські кредити;

4) виробничі запаси;

5) цехову собівартість.

Назвіть основні функції фінансів підприємств:

1) розподільча, контрольна;

2) розподільча, позикова, контрольна;

3) розподільча, контрольна, поточна;

4) розподільча, відтворювальна;

5) розрахункова, позикова.

Який із наведених видів контролю здійснюється після завершення господарських операцій з метою виявлення негативних і позитивних сторін діяльності підприємства?

1) Попередній;

2) поточний;

3) послідовний;

4) основний;

5) державний.

Назвіть джерело формування фінансових ресурсів підприємства, яке належить до фондів позичених коштів:

1) інвестиційний фонд;

2) факторинг;

3) фонд споживання;

4) фонд для виплати дивідендів;

5) інноваційний фонд.

Яке з наведених визначень фінансових ресурсів є правильним?

1) Кошти, вкладені у виробництво і які приносять прибуток після завершення одного обороту;

2) грошові фонди цільового призначення, які формуються у процесі розподілу і перерозподілу національного багатства сукупного суспільного продукту, національного доходу та використовуються у статутних цілях підприємства;

3) грошове вираження вартості і зносу основних фондів, нематеріальних активів;

4) сукупність доходів від реалізації виробничого товару, доходів, від виконання робіт, надання послуг тощо;

5) система грошових відносин, які відображають формування, розподіл та використання грошових коштів і доходів підприємства.

Яке з наведених визначень фінансів підприємств є правильним?

1) Грошові відносини, які виникають у результаті виробничо-господарської діяльності і відображають формування й використання фондів грошових коштів;

2) виручка від реалізації, а також інші надходження грошових коштів, у результаті яких створюється прибуток;

3) грошові відносини між підприємством і бюджетом із приводу сплати податків, отримання асигнувань з бюджету;

4) грошові відносини підприємства з його працівниками з приводу сплати заробітної плати та інших виплат з оплати праці;

5) гроші в русі.

Які, на вашу думку, джерела формування фінансових ресурсів підприємства належать до фондів власних засобів?

1) Статутний фонд;

2) факторинг;

3) комерційний кредит;

4) собівартість продукції;

5) прибуток.

Що таке самофінансування?

1) Форма організації фінансування господарської діяльності за рахунок власних коштів підприємств;

2) метод забезпечення господарської діяльності з використанням не тільки власних коштів, а також фінансових ресурсів за рахунок випуску і реалізації цінних паперів;

3) метод організації фінансування господарської діяльності підприємства за рахунок власних коштів, залучених фінансових ресурсів від реалізації цінних паперів та банківських кредитів;

4) використання власних бюджетних коштів та банківських кредитів;

5) функція управління підприємством.

Капітал — це фінансові ресурси, спрямовані на:

1) споживання;

2) розвиток суб'єктів невиробничої сфери;

3) створення резервного фонду;

4) розвиток виробничо-торговельного процесу;

5) сплату податків.

Дайте правильне визначення грошових фондів:

1) гроші у русі;

2) частина грошових коштів, які мають цільове спрямування;

3) грошові кошти, що є в розпорядженні підприємств;

4) фінансовий результат діяльності підприємств;

5) сплачений податок на прибуток.

Що не можна віднести до суб'єктів фінансових відносин?

1) Підприємства та організації;

2) грошові фонди;

3) банківські установи;

4) страхові компанії;

5) аудиторські організації.