Розв'язання міжнародних спорів

У будь-якому договорі купівлі-продажу повинен бути встановлений порядок пред'явлення претензій і розв’язання суперечок, що можуть виникнути між сторонами у зв'язку з виконанням договору, його припиненням чи недійсністю. Якщо мирне розв’язання суперечки не досягається, то сторони передають його розгляд в арбітраж або державний суд.

Поняття "арбітражний суд", "третейський суд" та "міжнародний комерційний арбітраж".

Арбітражний суд згідно з українськими поняттями означає державний суд, що розглядає спори, сторонами яких є виключно юридичні особи. Якщо принаймні однією стороною спору буде фізична особа, то спір розглядатиметься в Україні у звичайному цивільному суді. Зазначене потрібно враховувати під час роботи із західною правничою літературою та юристами з «далекого зарубіжжя». Згідно з їхніми поняттями, арбітражний суд (arbitrary court) означає те, що в Україні відоме як "третейський суд". До речі, в українській соціалістичній юриспруденції цей суд мав ще й назву "полюбовний".

Вважають, що третейське судочинство виникло раніше, ніж державне правосуддя. Існування третейських судів простежується вже в Стародавньому Римі. Спочатку рішення третейських судів не виконувалися за допомогою засобів державного примусу. Імператор Східної Римської імперії (Візантії) Юстиніан (VI ст. н. е.) вперше в юриспруденції надав рішенням третейських судів силу, еквівалентну рішенням державних судів.

З огляду на те що у сучасній українській юриспруденції є такі поняття, як "арбітражний суд" та "третейський суд", законодавець у 1994 р. вирішив третейський суд, який розглядає спори з іноземним елементом, назвати "міжнародний комерційний арбітраж".

Верховна Рада України 24 лютого 1994 р. прийняла Закон України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Цей Закон виходить з визнання корисності арбітражу (третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму законодавстві.

Види арбітражу

1. Ізольований – утворюється сторонами, що мають суперечку, для розглядання одного спору.

2. Інституційний – постійно діючий арбітраж, який утворюється при торгівельних палатах, біржах і т.п.

3. Загальний – розглядає всі суперечки, що входять до його компетенції.

4. Спеціалізований – розглядає суперечки, що відносяться до одного з видів ЗЕД.