Інфляція, її причини та соціально-економічні наслідки.

1. Збільшення грошових доходів населення, яке не супроводжується відповідним зростанням обсягів виробництва.

2. Зростання непродуктивних видатків держави і дефіцит державного бюджету.

3. Зростання витрат виробництва (збільшення цін на енергоносії, підвищення податків і т.п.).

4. Монополізм. Монополії, використовуючи свою владу над ринком, схильні до підвищення цін.

5. Інфляційні очікування. Намагаючись захистити себе від очікуваної інфляції, виробники схильні збільшувати свої ціни, а в цілому це буде викликати зростання загального рівня цін.

Класифікація інфляції. Розрізняють такі види інфляції:

1. За формами прояву:

- відкрита (проявляється в відкритому зростанні цін);

- прихована (існує, коли ціни регулюються державою, проявляється в зростанні товарного дефіциту, накопиченні заборгованості в розрахунках, погіршенні якості товарів).

2. За темпами зростання цін:

- помірна (до 10% на рік);

- галопуюча (зростання цін вимірюється сотнями процентів на рік);

- гіперінфляція – (понад 50% за місяць).

3. За розбіжностями росту цін по різним товарним групам:

-збалансована (ціни на всі товари зростають пропорційно);

-незбалансована (ціни на різні товари зростають непропорційно).

4. По прогнозованості інфляції:

-очікувана;

-неочікувана.

Залежно від причин та механізмів інфляції, її поділяють на такі типи:

- Інфляція попиту – виникає коли сукупний грошовий попит населення зростає порівняно з сукупною пропозицією, а тому ціни підвищуються щоб врівноважити попит і пропозицію;

- Інфляція пропозиції (інфляція витрат) – виникає внаслідок зростання витрат виробництва, що зменшує сукупну пропозицію порівняно з сукупним попитом. Тому для урівноваження попиту і пропозиції ціни зростають.

Інфляція справляє неоднозначний вплив на економіку. Незначна, помірна інфляція може стимулювати економічний розвиток. В умовах зростання цін, накопичувати доходи в грошовій формі стає невигідним, тому зростають споживчі витрати та інвестиції у виробництво. Відбувається розширення сукупного попиту, що й стимулює зростання виробництва. Незначна інфляція розглядається навіть як бажана. Вважається, що при темпах зростання цін до 10% на рік, інфляція не є небезпечною, оскільки залишається під контролем держави.

Проте галопуюча інфляція, а тим більше гіперінфляція приносить негативні наслідки, здійснює руйнівний вплив на економіку.

Інфляція призводить до знецінення грошових заощаджень населення. Внаслідок цього знижується життєвий рівень населення, зменшується споживання товарів та послуг, скорочується споживчий попит.

Інфляція призводить до знецінення основних та оборотних засобів підприємств, що викликає падіння інвестицій і скорочення обсягів виробництва.

Інфляція не однаково впливає на різні майнові групи населення. В більшій мірі страждають від неї люди з фіксованими доходами, які не можуть змінювати величину своїх номінальних доходів слідом за ростом цін. Як правило це люди з низькими доходами: студенти, пенсіонери, працівники бюджетної сфери. Багатші люди в меншій мірі страждають від інфляції, оскільки вони можуть захистити себе, утворюючи товарні запаси, інвестуючи в різноманітні активи. Тому інфляція викликає перерозподіл майна і доходів громадян, соціальне розшарування суспільства.

Інфляція спотворює ціни, що робить неможливим прогнозування їх динаміки і збільшує інвестиційні ризики. Тому стають невигідними інвестиції в галузі з великими термінами окупності, а це приводить до спотворення галузевих пропорцій економіки.

Інфляція викликає падіння обсягів виробництва та зростання безробіття.

Головна небезпека інфляції полягає в тому, що вона може вийти з під контролю, оскільки в її механізмі закладено тенденцію до прискорення темпів інфляції. Тому держава повинна здійснювати антиінфляційне регулювання.