Винахід стремена, дракару.

Катастрофа, що згубила цивілізацію стародавнього світу, була викликана фундаментальним відкриттям кочівників - винаходом стремена (1-3). Стремено зробило вершника стійким в сідлі і дозволило використовувати довгий меч або шаблю (4-5). Підвівшись в стременах, вершник обрушував на римського легіонера або китайського піхотинця удар, в який вкладав усю масу свого тіла. Винахід стремена викликав страшну хвилю нашесть, яка згубила цивілізацію Стародавнього світу.

«Дивися, наскільки несподівано смерть осяяла весь світ, - писав єпископ Ориденцій. - Ті, хто зуміли встояти перед силою, пали від голоду. У містах і селах - всюди смерть, страждання, руїни і скорбота. Лише дим залишився від Галії, яка згоріла в загальній пожежі».

«Час повернувся до тиші, що панувала до створення людини, - свідчить італійський хроніст, - ні голосу в полях, ні свисту пастуха. Поля перетворилися на кладовища, а будинки людей - в лігвища диких звірів».

Господарями Європи стали нащадки завойовників, варварів-германців. Ва́рвари (др.-грець. βάρβαρος - "негрецький, іноземний") - люди, які для древніх греків, а потім і для римлян були чужоземцями, говорили на незрозумілій їм мові і чужі їх культурі. У переносному значенні варвари - неосвічені, грубі, жорстокі люди, руйнівники культурних цінностей

Це були тяжкоозброєні вершники-лицарі; вони підпорядкували місцевих селян, обернули одних з них в рабів, а інших змусили платити податі. Володіння лицаря називалося феодом, а соціальну систему тих часів історики називають феодалізмом; таким чином, фундаментальне відкриття - винахід стремена, породило лицарів і феодалізм.

Після першої хвилі нашесть, яка прийшла з глибин Євразії, прийшла друга хвиля - цього разу з моря. Скандинавські нормани створили дракар (6-8) - морехідне судно з 40-70 веслярами і прямокутним вітрилом. Нормани (норма́ндці, нурма́ни), вікінги, "північні люди". Нормани - термін, який використовували жителі Західної Європи по відношенню до скандинавів, які спустошували з VIII по XI століття морськими розбійницькими набігами держави Європи. Дракар (норв. Drakkar, від давньоскандинавських Drage - "дракон" і Kar - "корабель", буквально - "корабель-дракон") - так сьогодні прийнято називати дерев'яний корабель вікінгів, довгий і вузький, з високо піднятим носом і кормою.

Відмітною якістю дракара було те, що він міг з однаковою легкістю долати моря і підніматися по річках, його можна було навіть перетягувати волоком через водорозділи. Завдяки дракару нормани могли несподівано з'являтися майже у будь-якому місці - там, де хотіли; флотилія з 50-100 кораблів висаджувала декілька тисяч воїнів, які грабували міста і села і йшли, як тільки супротивник збирав великі сили. Дракар дозволив норманам розграбувати велику частину Західної Європи, але, не маючи переваги перед рицарською кіннотою, вони змогли закріпитися лише в небагатьох областях, в Нормандії (Франція), в Сицилії Італія), в Англії.

На сході Європи склалася інша ситуація: тут не було рицарської кінноти, і, завдяки своїм мечам і кольчугам, нормани-варяги (Варяги (піздньогрець. Barangoi, від древнесканд. vaeringjar - норманські воїни, що служили у візантійських імператорів), поселенці з Балтійського регіону) мали військову перевагу над місцевим населенням. Кінець кінцем, варяги завоювали країну слов'ян; вони дали цій країні своє ім'я, Русь - адже фінською русь означає «шведи». Пізніше варяги перетворилися на кінних дружинників, руських бояр.

Добре відомо, що руські князі носять скандинавські імена, Рюрих - це Рорих Ютландський, який прославився розграбуванням Лондона, Олег - це Хельги, Ольга - це Хельга, Ігор - це Інгварр, Святослав (здавалося б, слов'янське ім'я) - це Свендислейв, Володимир - це Вольдемар і так далі.