Накопичувачі на жорсткому магнітному диску
| Рис.13 - Жорсткий магнітний диск
|
Жорсткий магнітний диск (ЖМД або вінчестер) є основним типом носіїв для тривалого зберігання інформації. Він розташований всередині системного блоку, складається з декількох магнітних дисків і має велику ємність. На вінчестер записується найважливіша для роботи комп’ютера інформація – програми управлінням ПК, операційна система, прикладні програми.
Перший жорсткий диск розробила фірма ІВМ у 1973р. Він міг зберігати лише 16 Кбайт інформації. Цей диск мав 30 доріжок, кожна була поділена на 30 секторів. За аналогією з автоматичними гвинтівками, що мають калібр 30/30, жорсткі диски почали називати вінчестерами. Сучасні диски можуть мати ємність 10Тбайт і більше.
Зазвичай вінчестер (рис.13) має від одного до п’яти або більше, оброблених з високою точністю керамічних чи алюмінієвих пластин (дисків), на які нанесено спеціальний магнітний шар. Це носій інформації. Диски закріплені через однакові проміжки на вертикальному стержні - осі і поміщаються в герметичний корпус. Стержень з дисками з високою швидкістю обертається двигуном навколо своєї осі. Над поверхнею кожного диска рухається голівка зчитування/запису, що забезпечує швидкий доступ до будь-якої ділянки даних. Головки зчитування/запису є найважливішою частиною будь-якого накопичувача (а точніше, його приводу). Чим більше швидкість обертання, тим швидше зчитується інформація.
Є ще одне поняття, пов’язане з вінчестером, - циліндр. Циліндр – це сукупність доріжок, розташованих одна під одною на всіх робочих поверхнях диску.
Час доступу до інформації, що міститься на жорсткому диску, вимірюється в мілісекундах, що набагато довше, ніж час доступу до інформації в оперативній пам’яті. Для прискорення обміну інформацією між оперативною пам’яттю та жорстким диском використовується механізм кешування.
Для накопичувачів на жорстких магнітних дисках передбачені стандартні імена, починаючи з латинської букви С. Часто основний фізичний жорсткий диск може розбиватися на логічні розділи, і тоді їм надаються імена за латинською абеткою після літери, якою позначений жорсткий диск, що розбитий на логічні розділи D:, E: і т. ін. Диск С: традиційно є системним, тобто операційну систему зазвичай встановлюють саме на ньому.
Дата добавления: 2016-04-02; просмотров: 949;
