Порівняльна характеристика різних видів транспорту

Порівняльна характеристика різних видів транспорту виконується при виборі ефективного способу перевезень з урахуванням вимог ринку до умов транспортного обслуговування користувачів. Для цього необхідно вивчення основних переваг і недоліків видів транспорту, що характеризують їхні конкурентні можливості, експлуатаційно-технічні й економічні особливості й умови роботи.

Основні переваги залізничного транспорту:

- можливість масових перевезень вантажів і пасажирів і висока пропускна і провізна спроможність залізничних ліній;

- регулярність перевезень незалежно від кліматичних умов, пори року і часу доби;

- більш висока швидкість доставки вантажів і, як правило, більш короткий шлях перевезення у порівнянні з річковим і морським транспортом;

- велика ефективність при перевезеннях масових вантажів на середні і дальні відстані, особливо маршрутами;

- відносно невисока собівартість у порівнянні з іншими видами транспорту (крім трубопровідного і морського);

- висока безпека руху;

- відносно низький рівень забруднення навколишнього середовища.

Основні недоліки залізничного транспорту:

- висока вартість спорудження залізниць і відносно повільна віддачу авансованого капіталу;

- велика питома вага умовно-постійних витрат у собівартості перевезень (до 70%), що обмежує можливості управління витратами і доходами;

- великі витрати металу, у т.ч. кольорового.

Основні переваги автомобільного транспорту:

- висока маневреність і рухливість, що дозволяють швидко зосереджувати транспортні засоби у необхідній кількості й у потрібному місці;

- здатність до доставки вантажів від складу відправника до складу одержувача і пасажирів "від двері до двері" без додаткових перевалок і пересаджень на шляху переміщення;

- широка сфера застосування за видами сполучень, родам вантажів і відстаням перевезення, здатність і ефективність доставки вантажів невеликими партіями;

- необхідність менших капіталовкладень у порівнянні з залізничним транспортом при освоєнні малих вантажо- і пасажиропотікоків на невеликих відстанях (при освоєнні великих обсягів перевезень ці вкладення наближаються до вартості залізничного будівництва).

Основні недоліки автомобільного транспорту:

- висока собівартість перевезень (у десятки разів вище, ніж на залізничному, та водному видах транспорту);

- високий рівень забруднення навколишнього середовища (близько 80% забруднень від усіх видів транспорту);

- велика трудомісткість і низьку продуктивність праці (на автотранспорті зайнято близько 3/4 усіх працюючих на транспорті);

- велика енергоємність і металоємність;

- низька безпеку руху і високий рівень аварійності.

Основні переваги морського транспорту:

- можливість здійснення масових, у т.ч. міжконтинентальних, міжбасейнових і внутрішньобасейнових (каботажних) перевезень вантажів і пасажирів, основний транспорт зовнішньоторговельних перевезень вантажів;

- необмежена лінійна пропускна здатність, що дозволяє будувати транспортні судна великої вантажопідйомності;

- більш низька у порівнянні з іншими видами транспорту собівартість перевезень вантажів на далекі відстані і більш висока, чим на річковому транспорті, швидкість руху;

- менша питома витрата палива і енергії на одиницю перевезень, спричинена меншим питомим опором руху, ніж на сухопутних видах транспорту;

- менші у порівнянні із залізничним і річковим транспортом капітальні вкладення при масових перевезеннях на великі відстані.

Основні недоліки морського транспорту:

- обмеженість обслуговування територій;

- залежність від метеорологічних і кліматичних умов (від вітрів, плинів, штормів, тривалості навігаційного періоду тощо);

- значні капіталовкладення в портове господарство і транспортний флот.

Основні переваги річкового транспорту:

- висока провізна і пропускна здатність на глибоководних ріках, що дозволяє будувати річкові судна вантажопідйомністю до декількох тисяч тонн;

- можливість масових перевезень вантажів і пасажирів у навігаційний період;

- відносно невисока собівартість перевезень, особливо масових (генеральних) вантажів;

- невеликі питомі розміри капіталовкладень, витрата металу і палива через малий питомий опір руху, особливо при проходженні за течією рік.

Недоліки річкового транспорту:

- залежність від географічних особливостей розміщення судноплавних рік;

- нерегулярність роботи протягом року, залежність від кліматичних умов;

- менша у порівнянні із залізничним і морським транспортом швидкість доставки вантажів, часто більш протяжний шлях проходження, уповільнення доставки при шлюзуванні.

Основні переваги трубопровідного транспорту:

- високий рівень автоматизації і герметичності транспортування, низька трудомісткість і майже повна відсутність втрат вантажу;

- найнижча собівартість і тарифна ставка перекачування нафти і нафтопродуктів (у порівнянні із залізничним і водним - у 3 – 4 рази);

- найменші питомі капітальні вкладення на одиницю перевезень у порівнянні з іншими видами транспорту;

- висока безпека перевезень;

- низький рівень забруднення навколишнього середовища.

Основним недоліком трубопровідного транспорту є його вузька спеціалізації - в основному тільки для перекачування рідкого і газоподібного палива. На промисловому транспорті маються трубопровідні системи для транспортування сипучих вантажів (вугілля, піску тощо).

Основною перевагою повітряного транспорту євисока швидкість і малі терміни доставки вантажів і пасажирів. Завдяки випрямленню повітряних маршрутів, великій безпосадочній дальності польоту і високій маневреності, повітряний транспорт найбільш ефективний при термінових доставках швидкопсувних, термінових і особливо коштовних вантажів невеликими партіями на далекі відстані, а також інших вантажів у важкодоступні райони (гуманітарної допомоги, пошти і газет, медикаментів тощо). Однак найбільше широко він використовується для пасажирських перевезень в основному на далекі відстані, у т.ч. і в міжнародному сполученні.

До недоліків повітряного транспорту можна віднести малу вантажопідйомність і високу собівартість і відповідно вартість перевезень вантажів.

3 Продукція транспорту

Продукцією транспорту є перевезення вантажів і пасажирів. Поняття "продукція транспорту" правомірно застосовувати лише до завершеного перевезення, коли вантаж або пасажир доставлений у пункт призначення. Виміряється вона відповідно кількістю перевезених тонн вантажів і числом перевезених пасажирів. Не виключений вимір транспортної продукції й у вартісній формі у виді доходів від вантажних і пасажирських перевезень.

Продукція транспорту у вантажному русі має свою номенклатуру. У вигляді конкретних позицій цієї номенклатури виступають перевезення конкретних вантажів.

Продукція транспорту й у вантажному й у пасажирському русі має якісні характеристики. Якість перевезень вантажів характеризується своєчасністю і швидкістю їхньої доставки, схоронністю перевезеної продукції, комплексність обслуговування клієнтів тощо. Якість пасажирських перевезень характеризується їхньою безпекою, виконанням розкладу і швидкістю руху пасажирських потягів, комфортом пасажирів тощо.

На виконання транспортної, як і всякої іншої продукції, витрачається певна робота. Транспортна робота відбиває як обсяги перевезень вантажів і пасажирів, так і відстані їхнього перевезення.

У вантажному русі транспортна робота називається вантажообігом і вимірюється у тонно-кілометрах, а у пасажирському русі – пасажирообігом і вимірюється у пасажиро-кілометрах. Сукупна робота транспорту у вантажному і пасажирському русі вимірюється умовно-натуральним показником – приведені тонно-кілометри, що на залізничному транспорті обчислюється підсумовуванням тонно-кілометрів і пасажиро-кілометрів, помножених на коефіцієнт приведення їх до тонно-кілометрів. На залізничному транспорті застосовується коефіцієнт приведення:

- при загальних економічних розрахунках – 1;

- при розрахунках продуктивності праці – 2.

Транспортна продукція має ряд особливостей.

1. Транспорт не виробляє нових речовинних продуктів, а продовжує виробничий процес, розпочатий у промисловості і сільському господарстві, у сфері обігу. Кінцевий результат транспортної діяльності реалізується у споживача.

2. Транспортну продукцію не можна нагромаджувати, виробити про запас. Отже, на транспорті немає резервів продукції, а є резерви виробничої потужності (пропускної і провізної спроможності). Пропускна спроможність визначається в основному потужністю постійних пристроїв, а провізна спроможність, крім того, - наявністю і рівнем використання рухомого складу. З цього випливає, що маневрування резервами пропускної спроможності за регіонами мережі або неможливо, або пов'язано з використанням дублюючих ходів і збільшенням транспортної роботи, а резервами провізної спроможності – складне. Тому оптимальні резерви пропускної і провізної спроможності повинні створюватися повсюдно і вчасно, у першу чергу, на напрямках з швидко зростаючим вантажообігом.

3. Транспортна продукція не містить у собі сировини. Це визначає структуру експлуатаційних витрат транспорту і собівартості його продукції. Частка заробітної плати у собівартості продукції на транспорті значно вища, ніж у промисловості. Тому вирішальне значення для підвищення ефективності транспорту має ріст продуктивності праці, інтенсифікація використання основних виробничих засобів і економія палива й електроенергії.

4. Момент виробництва транспортної продукції збігається з моментом її реалізації, тому що ця продукція виступає у виді надання послуг споживачам. Кінцевий результат транспортного виробництва реалізується як виробничий процес. Тому об'єктивна необхідність підвищення якості й ефективності, повноти і своєчасності задоволення потреб суспільства у перевезеннях безпосередньо відноситься до транспортного процесу. У зв'язку з цим особливе значення мають безпека руху, прискорення обороту рухомого складу, підвищення статичного навантаження вагона і маси поїздів. Це головні характеристики інтенсивної технології перевезень.

Лекція №2 "Сутність та принципи визначення ефективності інвестицій"

План:

1 Сутність економічної ефективності інвестицій.

2 Принципи визначення економічної ефективності.

Зміст: