ЛЕКЦІЯ №15 КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

1. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку, та особливості їх розгляду
2. Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, які набрали законної сили
3. Обов'язковість звернення до виконання рішень, які приймає суд касаційної інстанції

1. Судові рішення, які можуть бути перевірені в касаційному порядку, та особливості їх розгляду
Однією із стадій кримінального процесу, в якій перевіряється законність і обґрунтованість судових рішень судів у кримінальних справах, є касаційне провадження.
Відповідно до чинного законодавства єдиною касаційною інстанцією з перегляду кримінальних справ в Україні є Верховний Суд України і, зокрема, його Судова палата у кримінальних справах і Військова судова колегія.
Слід зазначити, що в одній главі КПК, в одних і тих самих статтях врегульовано різні правовідносини касаційного перегляду справ, судові рішення в яких не набрали законної сили, і справ, судові рішення в яких набрали законної сили, що значно ускладнює сприйняття і застосування закону. Це повинен врахувати законодавець при прийнятті нового КПК.
Як зазначено у ст. 383 КПК, у касаційному порядку можуть бути перевірені:
1)вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;
2)вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному порядку.
У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного(окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.
Слід звернути увагу, що Законом «Про судоустрій України» не передбачені міжрайонні (окружні) суди.
У цій праці ми намагалися відокремити особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК, і на судові рішення, зазначені у ч. 2 ст. 383 КПК.
Особливості розгляду касаційних скарг і подань на судові рішення, зазначені у ч. 1 ст. 383 КПК
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КПК у касаційному порядку можуть бути розглянуті касаційні скарги і касаційні подання на судові рішення, які не набрали законної сили:
—вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;
—вироки і постанови апеляційного суду, постановлені в апеляційному порядку.
Касаційні скарги на зазначені судові рішення мають право подати:
—засуджений, його законний представник і захисник —у частині, що стосується інтересів засудженого;
—виправданий, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав виправдання;
—законний представник, захисник неповнолітнього і сам неповнолітній, стосовно якого застосовані примусові заходи виховного характеру, — в частині, що стосується
інтересів неповнолітнього;
—законний представник і захисник особи, стосовне якої вирішується питання про застосування примусовш заходів медичного характеру;
—обвинувачуваний, стосовно якого справа закрита, йог законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав закриття справи;
—обвинувачений, стосовно якого справа направлена на додаткове розслідування, його законний представник і захисник — у частині мотивів і підстав направлення справи
на додаткове розслідування;
—цивільний відповідач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;
- потерпілий і його представник — у частині, що стосується інтересів потерпілого, але в межах вимог, поданих ним у суді першої інстанції;
- цивільний позивач або його представник — у частині, що стосується вирішення позову;
—особа, стосовно якої винесена окрема ухвала (постанова) суду;
—інші особи у випадках, передбачених КПК.
Касаційне подання на судові рішення апеляційного суду,постановлені ним як судом першої інстанції, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, і прокурор, який затвердив обвинувальний висновок, а на вироки і постанови апеляційного суду, постановлені останнім в апеляційному порядку, крім названих осіб має право подати і прокурор, який брав участь в апеляційному розгляді справи.
Касаційні скарги і подання можуть бути подані протягом одного місяця з моменту проголошення апеляційним судом вироку чи оголошення ухвали або постанови, які оскаржуються. Виняток передбачений для засудженого, що перебуває під вартою. Для нього касаційний строк обчислюється з моменту вручення йому копії рішення.
Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який постановив судове рішення.
Перебування в суді кримінальної справи протягом строку, встановленого для касаційного оскарження і внесення касаційного подання, і заборона на його витребування в цей період є гарантіями права учасників процесу на ознайомлення з провадженням у справі і скаргами (поданнями), що надійшли в суд.
Якщо заінтересована особа пропустила строк на касаційне оскарження або внесення подання, вона вправі подати разом з касаційною скаргою (поданням) клопотання про відновлення пропущеного строку. Питання про відновлення касаційного строку на оскарження судового рішення і внесення касаційного подання вирішується у справах:
—передбачених п. 1 ч. 1 ст. 383 КПК ( вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені по першій інстанції) — судом першої інстанції;
—передбачених п. 2 ч. 1 ст. 383 КПК (вироки і постанови апеляційного суду, постановлені в апеляційному порядку) — судом апеляційної інстанції.
При відмові у відновленні строку рішення відповідного суду може бути оскаржено в касаційну інстанцію, яка вправі своєю ухвалою відновити пропущений строк, визнати скаргу (подання) такою, що підлягає розгляду, і дати розпорядження відповідному суду першої або апеляційної інстанції про виконання вимог ст. 531 КПК (направлення повідомлення про надходження скарги прокурору та іншим особам, інтересів яких вона стосується, останнім сповіщається і про надходження подання, поміщення оголошення на дошці об'яв суду, вручення копії скарги чи подання засудженому, що тримається під вартою тощо).
Касаційні скарги (подання) подаються через суд, що постановив вирок, ухвалу або постанову.
Зміст касаційної скарги і подання має важливе процесуальне значення, оскільки від викладених у них формулювань, доводів і обґрунтувань залежать наслідки розгляду скарги чи подання. Тому законодавець визначив, що їх зміст повинен відповідати вимогам, які пред'являються до апеляції. Зокрема у скарзі, поданні зазначаються: назва суду, якому адресується скарга (подання); особа, яка подає скаргу (подання); вирок, ухвала чи постанова, на які подається скарга (подання), і назва суду, який їх постановив; вказівка на те, в чому полягає незаконність вироку, ухвали, постанови та доводи на її обґрунтування; прохання особи, яка подає скаргу (подання); перелік документів, які додаються до скарги (подання).
До скарги (подання) має бути приєднана кількість копій, достатня для вручення всім учасникам судового розгляду, інтересів яких стосується скарга (подання). Обов'язок подавати відповідну кількість копій скарги не поширюється лише на засудженого, що перебуває під вартою.
Про надходження скарги (подання) апеляційний суд зобов'язаний направити письмове повідомлення особам, інтересів яких вона стосується, а також помістити про це оголошення на дошці об'яв суду. День поміщення оголошення має важливе значення, оскільки саме з ним пов'язується право на одержання в суді протягом п'яти діб копії скарги (подання) або ознайомлення з ним у суді, і тому він повинен бути зафіксований у справі відповідним документом (наприклад довідкою секретаря судового засідання).
Засудженому, що перебуває під вартою, повідомлення про надходження касаційної скарги (подання) та її копія вручаються через начальника відповідної установи.
Подання касаційної скарги чи внесення касаційного подання зупиняє набрання судовими рішеннями законної сили та їх виконання. У цей час заборонено направляти особу, засуджену до позбавлення волі, для відбування покарання в установи виконання покарань; звертати до виконання інші основні та додаткові покарання (стягувати штраф, конфісковувати майно та ін.); виконувати вирок у частині цивільного позову, стягувати судові витрати.
Набрання законної сили судовими рішеннями припиняється стосовно всіх підсудних по конкретній справі — як тих, що подали, так і тих, що не подали касаційну скаргу, або щодо яких внесено чи не внесено касаційне подання. Як виняток, закон передбачає виконання виправдувального вироку і вироку, що звільняє підсудного від покарання, негайно після його проголошення. Якщо підсудний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання.
Апеляційний суд, що ухвалив судові рішення, сповістивши про надходження скарги, подання прокурора й інших учасників процесу, інтересів яких вони стосуються, забезпечує їм можливість ознайомитися зі скаргою, поданням, вручає їх копії і роз'яснює право подати свої заперечення. Касаційні скарги (подання) і заперечення на них приєднуються до кримінальної справи.
Дату розгляду справи призначає апеляційний суд, який повідомляє про неї учасників судового розгляду. Справа призначається до касаційного розгляду судом першої інстанції не пізніше двох місяців із дня її направлення до касаційного суду.
Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення учаснику процесу про день розгляду скарги (подання) у касаційній інстанції або про перенесення розгляду справи, внаслідок чого учасник процесу був позбавлений можливості взяти в ньому участь, розглядається як істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, що впливає на правильність судового рішення і є підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили, в порядку виключного провадження.
Якщо особа, що подала касаційну скаргу, або прокурор, що вніс подання, дійдуть висновку про необхідність подати доповнення чи зміни до скарги (подання) або відкликати скаргу (подання), вони вправі зробити це до початку розгляду справи в касаційному суді.
Засуджений або виправданий можуть відкликати свою касаційну скаргу і скаргу свого захисника, за винятком скарг у справах, де участь захисника є обов'язковою, а захисник засудженого або виправданого може відкликати свою касаційну скаргу тільки за згодою підзахисного і його законного представника.
На ствердження або спростування доводів, викладених у скарзі або поданні, особи, що їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали можуть бути витребувані також касаційним судом. Отже, касаційному суду надані окремі можливості апеляційного суду. До «документів» і «матеріалів» можуть належати будь-які дані, одержані законним шляхом, крім проведення слідчих дій.
Виконавши всі дії з ознайомлення з протоколом судового засідання та матеріалами справи, розглянувши зауваження на протокол судового засідання, повідомивши заінтересованих осіб про надходження касаційних скарг і подань та вручивши їм копії (копій скарг не подає засуджений, який перебуває під вартою), апеляційний суд протягом семи діб зобов'язаний передати справу разом зі всіма скаргами, поданнями та запереченнями на них до касаційного суду, визначивши дату розгляду справи та повідомивши про це учасників судового розгляду.
Після надходження до суду касаційної інстанції справа передається судді-доповідачу. У судовому засіданні справи розглядаються касаційним судом у складі трьох суддів за правилами, встановленими ст. 394, частинами 1—З ст. 362 КПК.
У розгляді справи можуть брати участь всі особи, яким надано право на касаційне оскарження і внесення касаційного подання на судові рішення. Засідання проводиться з обов'язковою участю прокурора. Участь інших осіб є їхнім правом, а не обов'язком, і їхня неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи. Учасники судового розгляду, які з'явилися у судове засідання, мають право давати пояснення і суд зобов'язаний надати їм слово для цього. Якщо засуджений, що перебуває під вартою, заявив клопотання про виклик його в судове засідання для дачі пояснень, суд касаційної інстанції зобов'язаний викликати його і заслухати пояснення. Ухвала суду касаційної інстанції ухвалюється в нарадчій кімнаті з дотриманням вимог, які пред'являються до постановлення вироку (статті 322, 325 КПК).
У касаційному провадженні протокол судового засідання не ведеться, тому істотні обставини судового засідання (суть пояснень учасників процесу, виступ прокурора) викладаються в ухвалі.
Касаційний суд перевіряє судове рішення з точки зору його законності й обґрунтованості, тобто відповідності нормам матеріального і процесуального закону, фактичним обставинам справи, доказам, дослідженим у судовому засіданні. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє й оцінює і нові матеріали, подані особами, що надіслали скарги (подання), або витребувані самим судом.
Касаційний суд зобов'язаний перевірити законність і обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами у межах оскарженої частини. Вийти за межі касаційних вимог суд може лише у випадку, якщо цим не погіршується становище засудженого або виправданого.
Якщо задоволення скарги або подання дає підстави для ухвалення рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або не внесено подання, суд касаційної інстанції повинен прийняти таке рішення (ст. 395 КПК).