Участь присяжних у здійсненні правосуддя в апеляційному суді при розгляді кримінальних справ у першій інстанції

Статтею 127 Конституції України встановлено, що правосуддя здійснюють професійні судді та, у встановлених законом випадках, народні засідателі і присяжні.
Правосуддя, як зазначав В. В. Мельник, — це обумовлений процесуальною формою суду присяжних процес об'єктивного, повного і всебічного дослідження в змагальному кримінальному процесі питань винуватості та вироблення з цих питань у нестандартних морально-конфліктних ситуаціях правильного і справедливого вердикту, що відповідає імперативам тверезого розуму й суспільної гуманістичної совісті1.
Немотивований виправдувальний або обвинувальний вердикт з питань винуватості, що виробляється у ході правосуддя (чи доведено, що певне діяння мало місце; чи доведено, що це діяння вчинив підсудний; чи винний підсудний у вчиненні цього діяння), відрізняється від довільного або формального правосуддя тим, що присяжні засідателі вирішують ці питання правильно і справедливо ще тоді, коли в результаті об'єктивного, повного і всебічного дослідження обставин, що підлягають доказування(мотив, спосіб здійснення злочину тощо), на основі безпосередньо вивчених у судовому засіданні даних і настанов головуючого вони внутрішньо переконуються в логічній неминучості та моральній обов'язковості виправдувального або обвинувального вердикту, тобто у тім, що таке рішення відповідає «правді-істині» (юридичній правді) і «правді-справедливості» (моральній, або життєвій, правді)1.
Відповідно до вимог закону справжнє внутрішнє переконання присяжних щодо винуватості підсудного може бути вироблено лише на основі всіх безпосередньо досліджених у суді доказів, доводів, встановлених на їх основі обставин справи, що розглядається. Якщо їх недостатньо для встановлення істотних обставин справи і формування внутрішнього переконання присяжних щодо винуватості підсудного, то присяжні не мають права ані за законом, ані за совістю визнавати підсудного винним.
Зокрема, це випливає передусім зі змісту присяги російських присяжних засідателів: «Клянусь виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, брати до уваги всі докази, доводи, обставини справи, що розглядалися в суді, і нічого, крім них, вирішувати справу за своїм внутрішнім переконанням і совістю, як належить вільному громадянинові і справедливій людині» (ст. 443 КПК Росії).
Відповідно до Конституції України та Закону «Про судоустрій України» здійснювати правосуддя в Україні крім сформованих корпусів професійних суддів мають також суди присяжних.
Присяжними визнаються громадяни України, які залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу в здійсненні правосуддя (ст. 68 Закону «Про судоустрій України»). Згідно з чинним законодавством присяжні як представники народу, залучені для здійснення правосуд-Дя, є носіями судової влади в Україні і виконують свій обов'язок незалежно від законодавчої та виконавчої вла-Ди. Присяжні, як і професійні судді, під час здійснення правосуддя незалежні та підкоряються лише Конституцц-України і закону.
Суд присяжних покликаний забезпечити реалізацію конституційних засад судочинства: незалежності суддів змагальності, гласності тощо. Суд присяжних позитивно впливатиме на якість досудового слідства (слідчі розумітимуть, що всі недоліки слідства викриватимуться в ході змагального процесу і суд не візьме на себе роль слідчого, тому вони вживатимуть заходів до виявлення всіх обставин — як тих, що викривають, так і тих, які виправдовують особу, притягнуту до відповідальності); на покращення роботи прокурорів, які в судових засіданнях повинні вміти проводити допити підсудних, потерпілих, свідків, аналізувати докази, виступати в дебатах.
Присяжний — це серйозний контролер діяльності професійного судді при розгляді конкретної справи.
Категорії справ, до розгляду яких залучатимуться присяжні, процесуальним законом ще не визначено. Передбачається, що суди присяжних утворюватимуться для розгляду кримінальних справ про особливо тяжкі злочини, за вчинення яких кримінальним законом передбачено можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, якщо обвинувачений заявив клопотання про розгляд справи судом присяжних. Згідно зі ст. 34 КПК такі справи підсудні апеляційним судам.
Порядок залучення присяжних до здійснення правосуддя має регламентуватися кримінально-процесуальним законодавством.
Відповідно до ст. 68 Закону «Про судоустрій України» для складання списків присяжних Верховною Радою АРК, обласною, Київською, Севастопольською міською радою створюється комісія, до складу якої входять уповноважені представники суду, органів юстиції та відповідної ради. Склад комісії затверджується головою відповідної ради.
За поданням голови апеляційного суду комісія на підставі списків виборців формує список присяжних, до якого можуть бути включені громадяни, які відповідають вимогам, що ставляться до присяжних. Не допускаються будь-які обмеження на включення громадян до списку присяжних залежно від соціального походження, національності, майнового стану, належності до громадських об'єднань і рухів, статі та віросповідання. Разом із тим, до списків не можуть бути включені особи, які не відповідають вимогам, що пред'являються законом до громадсь-их суддів, або не мають можливості виконувати цей обов'язок. Кількість громадян, включених до списку присяжних, визначається виходячи з необхідності забезпечення нормальної роботи апеляційного суду.
Список присяжних затверджується рішенням відповідної ради не пізніше одного місяця з дня одержання подання голови апеляційного суду. В цей же строк список надсилається до суду і публікується в друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.
Списки присяжних апеляційних військових судів за поданням голів цих судів формуються з числа військовослужбовців, рекомендованих зборами військових частин та військових установ військових гарнізонів, розташованих на території, на яку поширюється юрисдикція апеляційного військового суду. Від кожного гарнізону до списку присяжних включаються від п'ятнадцяти до двадцяти військовослужбовців, які відповідають вимогам ст. 69 Закону України «Про судоустрій України». Список присяжних апеляційного військового суду затверджується рішенням відповідної ради, на території якої розташований гарнізон.
Беручи до уваги особливості повноважень присяжних, які залучаються до здійснення правосуддя, чим забезпечується безпосередня участь народу в цьому процесі, законодавець передбачив, що присяжним може бути громадянин України, який досяг 30-річного віку, тобто з достатнім життєвим досвідом, який постійно проживає на території області, на яку поширюється юрисдикція апеляційного суду.
Не можуть бути присяжними особи: а) визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; б) які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків присяжного; в) щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають незняту чи непогашену судимість; г) депутати усіх рівнів, члени Кабінету Мшістрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внутрішніх справ та ІНШИХ правоохоронних органів, адвокати, нотаріуси (ст. 66 Закону «Про судоустрій України). Не може бути включена до списку присяжних також особа, що вже є у списку народних засідателів.
Розгляд справ судом присяжних здійснюється відповідно до положень кримінально-процесуального законодавства, що регламентує судовий розгляд кримінальних справ. При розгляді справ судом присяжних участь захисника є обов'язковою.
До компетенції колегії присяжних належить вирішення питань: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; чи винен підсудний у вчиненні цього діяння; чи заслуговує підсудний, якого присяжні визнали винним, на полегкість чи особливу полегкість при призначенні покарання.
Для винесення вердикту колегія присяжних видаляється в нарадчу кімнату, де не вправі бути присутніми головуючий чи інші особи.
Вердикт колегії присяжних про невинуватість підсудного обов'язковий для головуючого і тягне постановлення ним виправдувального вироку. Обвинувальний вердикт є обов'язковим для головуючого, за винятком випадків, передбачених законом. Вироки (постанови) суду присяжних не перевіряються в апеляційному порядку, вони можуть бути перевірені в касаційному порядку Судовою палатою у кримінальних справах (Військовою судовою колегією) Верховного Суду України.
Письмове запрошення для участі у здійсненні правосуддя має бути надіслано присяжному не пізніше як за два тижні до початку судового засідання. У запрошенні зазначаються права та обов'язки присяжного, перелік вимог щодо присяжних, а також підстави для звільнення їх від виконання вказаних обов'язків.
Присяжний, як і народний засідатель, зобов'язаний з'явитися до суду в призначений день, а за наявності поваяс-них причин, які не дають можливості взяти участь у розгляді справи, — заздалегідь повідомити про це суд. Неявка у судове засідання без поважних причин вважається неповагою до суду і тягне відповідальність у встановленому законом порядку.
Якщо присяжний працює, суд, який запрошує його для участі у здійсненні правосуддя, зобов'язаний не пізніше ніж за два тижні до початку судового засідання надіслати
исьмове повідомлення про це керівництву підприємства, установи, організації за місцем роботи присяжного.
Керівник підприємства, установи, організації зобов'язаний звільнити присяжного від роботи на весь час виконання ним обов'язків у суді.
Керівник, який відмовив у звільненні від роботи працівника для участі у здійсненні правосуддя, притягається до відповідальності за перешкоджання явці до суду народного засідателя за ст. 1855 КпАП. Щодо відповідальності керівника за відмову у звільненні від роботи присяжного слід внести зміни до зазначеної статті КпАП.
При розгляді справи в суді присяжний зобов'язаний: правдиво відповісти на питання головуючого, що ставляться при відборі для участі в розгляді справи, а також надати на його вимогу іншу необхідну інформацію про себе і про стосунки з особами, що беруть участь у справі; дотримувати порядок у судовому засіданні та підкорятися законним розпорядженням головуючого; з'явитися у визначений головуючим час для продовження судового розгляду справи.
Присяжний не вправі: відлучатися із залу судового засідання під час розгляду справи; без дозволу головуючого спілкуватися у справі з особами, які не входять до складу суду; збирати відомості у справі поза судовим засіданням. Присяжний повинен виконувати свої обов'язки чесно і неупереджено, за порушення обов'язків присяжного головуючий вправі своєю постановою відсторонити його від подальшої участі в розгляді справи.
Після утворення колегії присяжних вони приймають присягу. Незаконний вплив на присяжного заборонений. Учасники судового розгляду, а також свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі мають право спілкуватися з присяжними лише в порядку, передбаченому КПК.
На час виконання присяжними своїх обов'язків на них поширюються гарантії незалежності й недоторканності професійних суддів: при здійсненні правосуддя вони незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні та підкоряються лише закону; їм забезпечується свобода неупе-Редженого вирішення судових справ відповідно до їх внутрішнього переконання, що ґрунтується на вимогах закону. Втручання будь-якого у здійснення правосуддя, вплив На суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи
суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороняється і тягне передбачену законом відповідальність (ст. 14 Закону «Про судоустрій України»).
Народні засідателі, які беруть безпосередню участь у розгляді судових справ, підлягають захисту відповідно до Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», однак це питання не вирішено в законі щодо присяжних. Тому у зазначений закон необхідно внести відповідні зміни.
Присяжним за час виконання ними обов'язків у суді виплачується винагорода, виходячи з розміру їх середньомісячного заробітку чи пенсії, але не меншого, ніж посадовий оклад судді відповідного суду. їм відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, а також виплачуються добові. Ці виплати здійснюються судом за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України.
Звільнення присяжного з роботи або переведення на іншу роботу без його згоди під час виконання ним обов'язків у суді, а також з мотивів виконання обов'язків присяжного визнається грубим порушенням законодавства про працю і тягне передбачену законом відповідальність винних осіб.
Присяжні залучаються до здійснення правосуддя в порядку черговості на строк не більше одного місяця на рік, крім випадків, якщо продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їх участі.
Порядок відбору присяжних для розгляду конкретних справ, порядок принесення ними присяги та її зміст має визначатися процесуальним законом. Тому всі питання, що стосуються залучення присяжних до здійснення правосуддя, їхніх прав і обов'язків тощо мають бути повно виписані у новому КПК.