Місцеві фінанси, їх суть і значення в економічному розвитку регіонів

Функціонування місцевих фінансів пов'язане із забезпеченням необхідними фінансовими ресурсами місцевих Рад та органів місцевого самоврядування.

Метою фінансової діяльності місцевих органів влади є задоволення суспільних інтересів і потреб та сприяння соціально-економічному розвитку регіону. Наявність завдань і функцій, що покладаються на місцеві органи влади, є об'єктивною причиною необхідності фінансів для цих органів влади. Якщо причиною функціонування фінансів взагалі є поява держави і товарно-грошових відносин, то причиною виникнення місцевих фінансів є наявність територіальних колективів, відокремлення функцій і завдань, які покладаються на їхні органи влади.

Завдання та функції місцевих органів влади може бути розділено на дві основні групи:

- завдання та функції, які взагалі передано місцевим органам
влади в межах місцевих інтересів і вони є їхньою невід'ємною
власною компетенцією;

- завдання та функції, доручені місцевим органам влади
центральною владою, або, так звані, делеговані повноваження.

У більшості країн до компетенції місцевого самоврядування належить початкова й середня освіта, охорона здоров'я, шляхи місцевого значення, ветеринарна допомога, благоустрій, догляд за бідними та сиротами, житлово-комунальне господарство, житлове будівництво, водозабезпечення, теплове господарство, міські електричні мережі, економічна інфраструктура, працевлаштування безробітних, перепідготовка кадрів із метою працевлаштування, ритуальні послуги, збирання та утилізація сміття, екологічні проблеми, організація землекористування тощо.

Поняття “місцеві фінанси” є синонімом понять “фінанси місцевих органів влади”, “муніципальні (комунальні) фінанси”, “фінанси територіальної громади”, “фінанси комуни”, “фінанси общини”, “фінанси муніципального утворення”, “фінанси штату”, “фінанси міста, області, району, села, селища” і т.ін. Подібні визначення свідчать, що місцеві фінанси функціонують у різних формах залежно від державного і територіального устрою тієї чи іншої країни.

В Україні формами місцевих фінансів є фінанси територіальної громади (комунальні фінанси), фінанси Автономної Республіки Крим, фінанси областей та міст Києва і Севастополя, фінанси міста, фінанси районів, областей, районів в містах, фінанси сел.

Процес формування місцевих фінансів України, як свідчить практика 1991-2004 рр., супроводжується значними труднощами, пов'язаними з численними факторами: необхідність ліквідації деформацій у фінансовій системі, що сформувалася у радянський період, формування сучасного управлінського досвіду організації фінансової системи, формування правового поля, політичної культури і традицій, без яких не може бути фінансів місцевих органів влади.

Перелік доручених справ або делегованих повноважень визначає центральна влада. Він встановлюється в законодавчому акті. Для виконання делегованих повноважень орган, який їх визначає, передає, місцевим органам влади відповідні фінансові ресурси, тобто компенсує витрати місцевих органів влади.

Аналіз проблем, пов'язаних із поняттям "місцеві фінанси" дає змогу сформулювати його визначення. Місцеві фінанси - це система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

В Україні така система перебуває в стадії становлення і як складне й багатопланове явище потребує аналізу та дослідження.

Фінанси місцевих органів влади як система включають кілька основних взаємопов'язаних структурних елементів: видатки, доходи, способи (формування доходів, інститути системи, суб'єкти, об'єкти системи, відносини між суб'єктами системи, системою ти іншими ланками фінансової системи держави взагалі.

Фінанси місцевих органів влади є інструментом забезпечення частини функцій, які виконує держава, тобто справжнє здійснення місцевого самоврядування залежить від його матеріального та грошового забезпечення. І тому законодавством була визначена фінансово-економічна база місцевого самоврядування, до якої увійшли:

- природні ресурси, розпорядження якими здійснюється
радами народних депутатів базового рівня;

- місцеве господарство, комунальна та інша власність, яка
є джерелом одержання доходів місцевого самоврядування й
задоволення соціально-економічних потреб населення;

- фінансові ресурси (місцеві бюджети, позабюджетні кошти, валютні фонди місцевих рад, кошти територіально-громадського самоврядування).