Сутність, мотивація та форми міжнародного руху капіталу

Міжнародна міграція капіталу (експорт та імпорт) зумовлена зовнішніми та внутрішніми причинами. З одного боку розвиток машинного виробництва, його ускладнення, викликали необхідність у великих капіталовкладеннях, які все частіше притягувались із-за кордону. З іншого боку – капітал завжди шукає сфер більш вигідного застосування.

Що змушує вивозити капітальні ресурси за кордон, використовувати їх за межами країни походження та розгортати виробничі потужності за кордоном, конкуруючи з національними фірмами, які володіють перевагами “рідних стін”?

В основі міжнародної міграції капіталу лежить бажання отри­мати більший прибуток, ніж у країні походження капіталу, або за­безпечити високоефективну роботу національних підприємств. Тому основними причинами міжнародного руху капіталу можна вважати:

• відносний надлишок капіталу на національних ринках, що перешкоджає високоприбутковому його використанню;

• попит на капітал, який не збігається з його пропозицією в різних ланках світового господарства, що зумовлено нерівномірні­стю економічного розвитку держав;

• різницю у витратах виробництва в різних країнах внаслідок різниці у вартості сировини, енергії, заробітної плати тощо;

• інтернаціоналізацію виробництва;

• зацікавленість у природних ресурсах інших країн для забезпе­чення сировиною своїх підприємств;

• відмінності в екологічних нормативах і стандартах різних країн, що сприяє вивезенню або створенню екологічно шкідливих вироб­ництв у інших країнах для забезпечення своїх потреб;

• бажання обійти тарифні та нетарифні бар'єри, які є у зви­чайному комерційному експорті;

• захист грошей від інфляції;

• технологічне лідерство, що сприяє поширенню найновіших тех­нологій;

• необхідність технічного переозброєння та модернізації націо­нальних підприємств.

Переважна більшість країн використовують зарубіжні інвестиції для індустріалізації, підвищення наукомісткості виробництва та зайнятості населення. Країни – експортери капіталу за рахунок цього збільшують свою економічну могутність.

Міжнародний рух капіталу відбувається у формі підприємницького та позичкового капіталу.

Підприємницький капітал – це закордонні інвестиції, спрямовані на створення за кордоном філій, дочірніх компаній та змішаних підприємств.

Позичковий капітал – це міжнародний кредит (позика в грошовій чи товарній формі), що надається кредитором однієї країни позичальникові іншої країни із застереженням строків повернення та сплати процентів.

Підприємницький капітал вивозиться у формі портфельних та прямих іноземних інвестицій.

Портфельні інвестиції – це капіталовкладення в іноземні цінні папери з метою отримання прибутку, але без права реального контролю над об’єктом інвестування. На них припадає 35-40 % в загальному обсязі іноземних інвестицій.

Характерні риси портфельних інвестицій
Мета отримання високих прибутків
Шляхи досягнення мети купівля закордонних цінних паперів
Методи досягнення купівля менше 25% від акціонерного закордонної фірми (США – 10 %, Великобританія, Франція – 20%)
Форми доходу дивіденди, проценти.

Прямі іноземні інвестиції – це реальні, довгострокові закордонні вкладення капіталу, в результаті яких експортером капіталу організується або здійснюється виробництво на території країни, яка приймає капітал. Це підприємницький капітал за кордоном, що забезпечує контроль над підприємствами, в які він вкладений.

Характерні риси прямих інвестицій
Мета контроль над іноземною фірмою
Шляхи досягнення мети організація і здійснення виробництва за кордоном
Методи досягнення повне володіння закордонною фірмою; купівля контрольного пакету акцій (за методикою МВФ –25% акціонерного капіталу, однак у США – 10%, Англія та Франція –20%, Німеччина – 25%)
Форми доходу підприємницький дохід, дивіденди  

 

До прямих іноземних інвестицій належать:

▪ вкладення компаніями власного капіталу у виробництво за кордоном або придбання частки акцій дочірніх і асоційованих компаній;

▪ реінвестування прибутку (не переказана прямому інвестору і не розподілена у вигляді дивіденду частка прямого інвестора у сумарних доходах підприємства, використана для оплати наступних угод між інвестором і підприємством);

▪ внутрішньокорпоративні перекази капіталу у формі кредитів і позик між прямим інвестором і філіями, дочірніми та асоційованими компаніями.

 








Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 1012;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.004 сек.