Ринок як система економічних відносин.
Ринок - система економічних відносин, що пов'язані з обміном товарів та послуг на основі широкого використання різноманітних форм власності, товарно-грошових і фінансово-кредитних механізмів.
Основні етапи формування ринку:
1) класичний вільний ринок (до середини XIX ст.), в якому держава не втручалась в економіку, виступаючи лише „вартовим”, який стежив за тим, щоб усі хто має самостійне джерело доходів, ретельно сплачували податки до державної казни;
2) регульований ринок (середина XIX - 50-ті роки XX ст.) характеризувався втручанням держави в економічне життя суспільства з метою обмеження монополій та захисту конкурентного середовища;
3) соціально орієнтований ринок, у якому, крім механізмів регулювання, держава бере на себе виконання функції соціального захисту населення.
В сучасному світі є два сектори економіки: ринковий і неринковий (бюджетний). Ринок невід’ємний атрибут товарного господарства, що забезпечує рух товарів і грошей за схемами: Т-Г-Т або Г-Т-Г.
Характерні риси сучасного ринку: економічна свобода, конкуренція, мобільність ресурсів, автономність дій учасників ринку, вичерпна поінформованість суб'єктів, соціалізація та глобалізація економічних зв'язків.
Форми прояву економічної свободи:
- свобода вибору сфери застосування своїх здібностей;
- свобода вибору сфери застосування свого капіталу;
- свобода вибору партнерів;
- свобода ціноутворення;
- свобода обирати міру ризиковості господарської діяльності;
- повна відповідальність за свої рішення, дії та їх наслідки.
Найважливіші функції ринку:
Функція регулювання. Ринок регулює всі фази виробництва, визначаючи пропорції і напрями розподілу економічних ресурсів на мікро- та макрорівнях за рахунок розширення або звуження попиту й пропозиції.
Функція стимулювання. Ринок спонукає виробників товарів і послуг до зниження витрат, підвищення якості та споживчих властивостей товарів. Він створює дієвий механізм мотивації праці, стимулює підвищення ефективності економіки на основі впровадження найпередовіших досягнень НТП.
Розподільча функція.Доходи виробників і споживачів у ринковій економіці диференціюються через ціни, зумовлюючи соціальне розшарування суспільства за доходами.
Функція санації. Ринок через конкуренцію очищає економічне середовище від неконкурентоспроможних господарств і підтримує найефективніші. Цей механізм санації економічного довкілля деперсоніфікований і тому не може бути упередженим і несправедливим.
Алокаційна функція. Ринок забезпечує виробництво оптимальної комбінації товарів та послуг за допомогою найефективнішої комбінації ресурсів. Ефективною є така комбінація ресурсів, за якої товари та послуги виробляються з мінімальними альтернативними витратами.
Інформаційна функція. Ринок через ціни інформує виробника, торговця, споживача про те, що вигідно виробляти й купувати, а що - ні, скільки чого треба запропонувати, на які верстви населення варто орієнтуватися у своїй господарській діяльності тощо.
Функція інтеграції.Ринок об'єднує суб'єктів економічної системи в одне ціле, сприяючи формуванню єдиного економічного простору як у межах окремої держави, так і в межах світової економіки.
Суб'єкти ринкового господарства: виробники і споживачі, підприємці та наймані працівники, промислові капіталісти, банкіри і торговці, власники позичкового капіталу та власники цінних паперів і т. ін., але основними є: домашні господарства, держава, підприємці.
Дата добавления: 2016-03-27; просмотров: 2195;