Становлення трудової діяльності дошкільників
Із допомогою батьків і вихователів, під впливом їх вимог дитина спершу виконує окремі доручення, потім складніші завдання, результати яких потрібні не лише їй, а й іншим дітям, дорослим. Об'єктивна цінність цієї діяльності невелика, однак вона позитивно впливає на формування вольових і моральних якостей особистості, підготовку її до майбутньої корисної діяльності.
На кожному віковому етапі трудова діяльність дошкільника характеризується своїми особливостями.
У молодшому дошкільному віці праця має наслідувальний характер. Однак це наслідування є не простим, а таким співробітництвом, у якому дитина, за П. Блонським, стає "помічником дорослих у їх побутовій праці: виконуючи спочатку паралельно працю дорослого, якого вона копіює, дитина поступово, не без уваги дорослого, вступає у більш складне співробітництво з ним у ролі його помічника, правда, ще дуже слабкого". Участь молодших дошкільників в елементарній трудовій діяльності носить ігровий характер, оскільки приваблює своєю цікавістю. її своєрідний взаємозв'язок із грою зберігається у праці середнього, іноді і старшого дошкільника. Однак трудова діяльність дітей не повинна ґрунтуватися лише на інтересі, хоча і не слід виключати його. Завдяки вихованню основою дитячих трудових зусиль має бути не зацікавленість, а усвідомлення їх корисності, необхідності. З розвитком дитини навіть найнеприємніша праця приноситиме радість, якщо її суспільна цінність буде очевидна.
Молодші дошкільники, за словами О. Запорожця, працюють не для отримання результату, головне для них - задоволення від процесу діяльності. Невміння планувати свої дії, підпорядковувати їх свідомо поставленій меті, обмеженість трудових навичок не дає змоги молодшим дошкільникам успішно справлятися зі складним трудовим завданням. Тому вони обмежуються лише простою працею: допомагають накривати на стіл, поливають квіти, годують рибок тощо.
Ускладнюється й урізноманітнюється трудова діяльність у середньому дошкільному віці, коли дитина починає відрізняти працю як серйозну справу від гри, а її інтерес до неї поєднується з інтересом до її результату (продукту). Створення задуму дій починає передувати їх здійсненню, триває збагачення трудових навичок. У своїх трудових діях, дитина виявляє більше самостійності, менше залежить від допомоги дорослих.
Старший дошкільник цікавиться не лише безпосередніми результатами своєї діяльності, а й їх значенням для інших людей. У його свідомості починають формуватися високі мотиви суспільно корисної праці, вольові якості, трудові навички. Діти вже захоплено працюють над виробами з паперу, дерева, із задоволенням допомагають дорослим, відповідальніше ставляться до отриманих доручень, їх трудова діяльність ускладнюється за обсягом, видами, змістом, ставленням до неї і спрямованістю.
Старші дошкільники особливо люблять допомагати дорослим. Спершу ця допомога символічна, адже дитина ще не переймається відсутністю у себе умінь і навичок. Головне, що вона отримує задоволення від відчуття своєї належності до серйозної справи, усвідомлює себе рівноправним учасником спільної діяльності. Завдяки цьому у неї з'являються зачатки працелюбства. Уміле підтримання її позитивних емоцій посилює інтерес до праці, бажання досягти певного результату. Заради участі у праці, яка має об'єктивну користь, діти можуть поступитися грою або іншими цікавими заняттями.
Неабияке значення для дітей має результат їхньої трудової діяльності. Молодші дошкільники взагалі відмовляються виконувати завдання, якщо воно не завершується результатом, старші - самі надають зміст своїм діям. Безрезультатна праця неприваблива для дітей, як і для дорослих. Однак маленькі діти ще не можуть ставити перед собою творчі цілі - це роблять дорослі, формулюючи конкретні завдання діяльності. Завдяки цьому в малюків поступово розвивається цілеспрямованість - здатність намітити ціль і добиватися її досягнення.
Дата добавления: 2016-03-22; просмотров: 656;