Індивідуально-психологічні відмінності дітей

Серед загальнопсихологічних закономірностей постійно виявляються індивідуально-психологічні відмінності, які можуть характеризувати як часткові психічні властивості, психічні процеси (пороги відчуття, час реакції, індивідуальні особливості сприймання, уваги, пам'яті, мислення, емоційної реактивності тощо), так і цілісні особистісні утворення (наприклад, інтереси, здібності, характер).

Індивідуально-психологічні відмінності - особливості психічних процесів, станів і властивостей, які розрізняють людей між собою.

Під впливом навчання, вправляння індивідуальні особливості змінюються. Індивідуально-психологічні відмінності можуть мати різний ступінь складності. Вони пов'язані не лише з кількісними показниками (мірою вираження певних особливостей), але і з якісною своєрідністю психічних проявів.

Врахування індивідуально-психологічних особливостей дитини обирають, удосконалюють виховні впливи, з Дитяча психологія

дбаючи, щоб кожна дитина досягла високого рівня психічного розвитку, підтримуючи позитивні якості, перебудовуючи негативні.

Однією із суттєвих індивідуальних відмінностей у психічному розвитку дітей є темп цього розвитку. Як відомо, в дітей, що виховуються в одній культурі, вікові кризи розвитку виникають у зв'язку з переходом з одного етапу в інший. Однак в окремих дітей вікові кризи можуть виникати як значно раніше, так і значно пізніше; в одних дітей можна спостерігати випередження, у деяких - значну затримку психічного розвитку.

Ще більші відмінності спостерігаються в темпах оволодіння окремими видами діяльності, розвитку психічних процесів і якостей. Наприклад, одні діти не можуть правильно відтворити просту мелодію, інші - легко виконують складні музичні твори; одним надто важко роз'язувати завдання, які потребують стійкої уваги, інші можуть годинами займатися улюбленою справою.

Діти відрізняються не лише за темпами розвитку, а й за індивідуально-психологічними якостями (інтересами, рисами характеру, здібностями). Є допитливі, розумово активні діти, які ставлять безліч різноманітних запитань, асі інші - пасивні, які мало чим цікавляться. Серед дітей вирізняються як вередливі, дратівливі, так і спокійні, доброзичливі. У одних дошкільників яскраво проявляються музичні здібності (слух, відчуття ритму), в інших - математичні (у 5-6 років вони вже розв'язують складні арифметичні задачі). Є діти, що живуть одноманітним життям, настрій завжди у них пригнічений, нічого їх не цікавить; а є такі, що завжди бадьорі, життєрадісні, усім цікавляться.