Оцінка і класифікація основних засобів

Основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх в процесі виробництва або постачання товарів; надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Рис. 6.1. Способи оцінки основних засобів, що використовуються в бухгалтерському обліку, відповідно до П(С)БО № 7

Первісна вартість — історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна вартість включає:

суми, сплачені згідно з договором постачальнику (продавцю);

суми, сплачені організаціям за здійснення робіт за договорами будівельного підряду та іншими договорами;

суми, сплачені організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів;

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;

сплачені мито, податки та інші платежі, пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів, що не відшкодовуються підприємству;

винагороди, сплачені посередницькій організації, через яку було придбано об’єкт основних засобів;

витрати з страхування ризиків, пов’язаних із доставкою основних засобів;

витрати на установку, монтаж, настройку та налагодження основних засобів;

інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням (створенням) основних засобів та приведенням їх у робочий стан.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання.

Первісна вартість основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається як справедлива вартість, погоджена засновниками.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, дорівнює залишковій вартості переданого об’єкта основних засобів.

Якщо залишкова вартість переданого об’єкта перевищує його справедливу вартість, то первісною вартістю об’єкта основних засобів, отриманого в обмін на подібний об’єкт, є справедлива вартість переданого об’єкта із включенням різниці до витрат звіт­ного періоду.

Первісна вартість об’єкта основних засобів, переданого в обмін (або частковий обмін) на неподібний об’єкт, дорівнює справедливій вартості переданого об’єкта основних засобів, збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів чи їхніх еквівалентів, що була передана (отримана) під час обміну.

Справедлива вартість — сума, за якою може бути здійснений обмін активу або оплата зобов’язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби поділяються на такі групи: земельні ділянки; капітальні витрати на поліпшення земель; будинки, споруди та передавальні пристрої, машини та обладнання; транспортні засоби; інструменти, прилади та інвентар; робоча та продуктивна худоба; багаторічні насадження; інші основні засоби.

Для обліку основних засобів у плані рахунків передбачено рахунок 10 «Основні засоби».

Основні засоби, які мають специфічні особливості і не підпадають під жодну з вищенаведених груп, відображаються в обліку на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». До них відносяться бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентар­на тара, предмети прокату, інші необороті матеріальні активи.

На рис. 6.2 наведено зміст записів за дебетом і кредитом рахун­ка 10 «Основні засоби».

Рис. 6.2. Зміст господарських операцій, що відображається за рахунком 10 «Основні засоби»

Аналогічні записи здійснюються і за рахунком 11.

На кожну групу основних засобів на рахунках 10 і 11 відкрито окремий субрахунок:

Рис. 6.3. Зміст статті балансу «Основні засоби»