Реакції енольної форми

Важливою властивістю АОЕ є його здатність розкладатися при нагріванні з водними розчинами лугів. Причому, напрям розкладання залежить від концентрації лугу. Концентрованийлуг виступає як сильний нуклеофіл і атакує карбонільний атом вуглецю в молекулі АОЕ. Утворений у результаті приєднання аніон розщеплюється на ацетат-аніон і етилацетат.

Останній в лужному середовищі гідролізується до ацетату натрію і етанолу:

Це, так заване кислотне розчеплення АОЕ. Продуктом кислотного розщеплення є натрій ацетат і спирт.

У присутності розведеного лугу спочатку відбувається гідроліз АОЕ і утворена сіль ацетооцтової кислоти декарбоксилює з утворенням ацетону:

Це кетонне розщеплення АОЕ.

Отже схема лужного розщеплення АОЕ виглядає так:

Ще однією особливістю АОЕ є те, що атоми водню метиленової групи протонізовані за рахунок прояву -І-еф. двох сусідніх карбонільних груп і при дії на АОЕ алкоголятів лужних металів (наприклад етилату натрію) можуть обмінюватися на натрій з утворенням натрійацетооцтового естеру:

Негативний заряд аніону натрій ацетооцтового естеру за рахунок спряження делокалізується між атомом вуглецю і двома атомами кисню, що можна подати граничними структурами:

Тому натрійацетооцтовий естер інколи записують так:

Надалі для спрощення зупинимося на формі:

Аніон АОЕ містить спряжену систему з вирівняними зв'язками і делокалізованим негативним зарядом. Отже, у реакціях він реагує як за киснем з утворенням О-похідних, так і за вуглецевим атомом з утворенням С-похідних. Тому для нього характерна подвійна реакційна здатність. Так, наприклад, алкілювання і ацилювання протікає, головним чином, у вуглецевого атома. Утворення О- або С-похідних можна показати на прикладі реакції алкілювання.

Але слід зауважити, що алкілювання і ацилювання протікає, головним чином, у вуглецевого атома. Здатність натрійацетооцтового естеру утворювати С-похідні, а також розщеплюватися під дією лугів використовують для синтезу на його основі карбонових кислот та метилкетонів.