ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця

«Затверджено»

на методичній нараді кафедри

пропедевтики внутрішньої медицини № 1

Завідувач кафедри

Професор В.З.Нетяженко

________________________

(підпис)

Протокол № 7/15 від «20» жовтня 2015 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Київ – 2015

1. Актуальність теми:

Загальновідомо, що вміння оцінювати стан життєвих функцій хворих мають ча­сто вирішальне значення в успішному лікуванні. Створення сприятливих умов для спостереження за динамікою основних параметрів життєдіяльності хворих медперсоналом, своєчасне надання першої медичної допомоги – не лише обов'язкова умова успішного лікування, часто ці заходи відіграють не меншу роль, аніж будь-яка складна медична маніпуляція або процедура. Вміння швидко оцінити температуру тіла, стан порушеної серцевої діяльності та дихальної функції зберігають дорогоцінні хвилини і сприяють наданню вчасної першої допомоги хворим, тим самим повертати людину до здоров’я.

Такі прості діагностичні процедури, як визначення пульсу, вимірювання артеріального тиску, дослідження дихання, вимірювання температури тіла можуть успішно виконуватися не тільки медичними працівниками, але й парамедиками (водіями, провідниками, вчителями, міліціонерами та інш.)

Різні захворювання людини можуть проявлятися підйомом або зниженням артеріального тиску, змінами пульсу, зниженням або підвищенням температури. Підвищення температури тіла при патологічних процесах називають гарячкою або лихоманкою. Гарячка має як захисно-пристосувальні механізми, так і власне патологічні. Знання та правильна оцінка цих механізмів, розуміння закономірностей змін життєво основних показників життєдіяльності організму хворого абсолютно необхідні для забезпечення адекватного догляду та лікування пацієнтів, запобігання ускладненням.

2. Конкретні цілі:.

– Ознайомитись із методикою оцінки серцевої діяльності.

– Демонструвати володінням підрахунком частоти серцевих скорочень та кількості пульсових хвиль.

– Визначати пальпаторно наявність пульсу на магістральних артеріях.

– Демонструвати володіння навичками оцінки системи діхання: глибини, частоти і типу діхання.

– Демонструвати володіння навичками забезпечення першої допомоги при серцебитті, задишці, зниженні-підвищенні артеріального тиску.

– Визначати роль температурного гомеостазу в забезпеченні життєдіяльності організму

– Демонструвати знання видів термометрів, їх будови, забезпечувати їх належне зберігання та дезинфекцію.

– Демонструвати методи вимірювання температури тіла.

– Будувати температурні криві за результатами термометрії, заповнювати температурний листок.

– Визначати стадію гарячки за результатами огляду хворого та термометрії.

– Методично вірно виконувати заходи догляду за хворими з підвищеною температурою тіла при гарячці та остуді.

– Демонструвати володіння основними морально-деонтологічними принципами медичного фахівця, співчуттям при різкому погіршенні стану здоров’я пацієнта.

3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Що таке артеріальний пульс? Назвати точки для дослідження пульсу.

2. Які властивості пульсу визначаються при його пальпації?

3. При яких патологічних станах виникає ниткоподібний пульс?

4. Що таке дефіцит пульсу? При яких патологічних станах розвивається дефіцит пульсу?

5. Перерахувати правила вимірювання АТ на верхніх і нижніх кінцівках;

6. Назвати критерії визначення оптимального, нормального, високого нормального АТ;

7. Який АТ на нижніх кінцівках у здорової людини?

8. Назвати патологічні типи дихання та причини їх виникнення

9. Які процеси в організмі людини відображує температура тіла?

10. Якими фізіологічними механізмами забезпечується постійність температури тіла людини (температурний гомеостаз)?

11. Назвіть нормальні величини температури тіла в пахвинній ділянці, у прямій кишці, у поржнині рота?

12. Які Ви знаєте методи термометрії?

13. Діагностичне значення щоденної реєстрації температури у хворих?

14. Які Ви знаєте типи лихоманки і при яких захворюваннях вони зустрічаються?

15. Які заходи першої медичної допомоги необхідно надати хворому з остудою, високою температурою тіла та відчуттям жару?

16. Які зміни температури притаманні “лізису”, “кризису”?

17. До яких ускладнень може призвести кризисоподібне зниження температури і які заходи необхідно застосувати у цьому випадку?

18. Які особливості харчування хворого з високою температурою?

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Оволодіти методикою дослідження пульсу на променевій артерії;

2. Навчитися трактувати пальпаторні ознаки пульсу з різним наповненням (рідкого на обох променевих артеріях, ниткоподібного, задовільного наповнення, повного і пустого);

3. Оволодіти методикою вимірювання АТ на верхніх і нижніх кінцівках;

4. Дати характеристику АТ згідно класифікації АТ;

5. Вивчити стан судинної стінки променевої артерії, скроневої артерії;

6. Визначити дефіцит пульсу і вказати його діагностичне значення;

7. Вміти проводити пальпаторну оцінку напруження пульсу.

8. Оцінити параметри дихання: частоту дихальних рухів, ритм та глибину дихання.

9. Вимірювання температури тіла хворого в пахвовій ділянці.

10. Побудови температурних кривих та визначення характеру гарячки.

11. Заповнення температурного листа.

12. Оцінка стану температурного гомеостазу хворого за результатами визначення температури тіла.

13. Проведення заходів з догляду за хворим із гарячкою в залежності від стадії гарячки.

5. Зміст теми:

Досліждення вітальних функцій- функцій життєзабезпечення включає в себе дослідження серцево-судинної та дихальної систем. Дослідження серцево-судинної системи включає дослідження пульсу та серцевої діяльності, визначення артеріального тиску.

Пульс– це періодичне, синхронне з діяльністю серця коливання стінок артерій, що викликано скороченням серця, вигнанням крові в артеріальну систему і зміною в ній тиску впродовж періоду систоли і діастоли.

Поширення пульсової хвилі зумовлене здатністю стінок артерій до еластичного розтягнення і спадіння. Швидкість поширення пульсової хвилі коливається від 4 до 13 м/с, тобто значно перевищує лінійну швидкість течії крові, яка навіть у великих артеріях не перевищує 0,5 м/хв.

Пульс розрізняють артеріальний, капілярний і венозний. Найбільшого практичного значення для діагностики різних патологічних станів має артеріальний пульс. Дослідження артеріального пульсу дає можливість оцінити діяльність серця, властивості артеріальної стінки, висоті артеріального тиску, в деяких випадках про зміни клапанного апарату, температуру тіла та стан нервової системи.

Основним методом дослідження пульсу є пальпація. Найкраще досліджувати пульс на променевій артерії, оскільки вона розташована поверхнево, під шкірою і добре пальпується між шилоподібним відростком променевої кістки і сухожилком внутрішнього променевого м'яза. Для дослідження пульсу кисть досліджуваного охоплюють в ділянці променево-п'ясткового суглоба так, щоб великий палець розташовувався на тильному боці передпліччя, а інші пальці – над артерією. Відчувши артерію, її притискають до прилеглої кістки, що полегшує визначення властивостей пульсу. Пульс досліджують на сонній, скроневій, підколінній, задній великогомілковій артеріях, тильній артерії стопи. Великого значення набуває дослідження пульсу на артеріях нижніх кінцівок, оскільки його ослаблення, а іноді і зникнення спостерігається у хворих на облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз.

При дослідженні пульсу визначають такі його властивості:

1. Одинаковість –чи одинакового наповнення променева артерія на обох руках. В нормі величина пульсу на обох руках одинакова.

2. Ритмічність (правильний –p. regularis, неправильний – p. irregularis);

3. Частота – кількість пульсових хвиль за 1 хвилину (частий - p. frequens, рідкий - p. rarus);

4. Напруження – визначають силою, необхідною для повного пере тискання досліджуваної судини. Залежить від величини артеріального тиску і тонусу судинної стінки (твердий – p. durus, м'який – p. mollis);

5. Наповнення – властивість, що залежить від ударного об'єму, загальної кількості крові і її розподілу;

Для визначення судину повністю перетискають «проксимальним» пальпуючим пальцем. Після зняття стиснення «дистальний» палець відчуває наповнення першої пульсової хвилі (повний – p. plenus, пустий – p. vacuus);

6. Властивості артеріальної стінки – вивчають на променевій артерії і на інших. Після витиснення крові з судини вивчають властивості самої артерії. Для цього під пальпуючими пальцями “перекочують” судину, причому пальці повинні ковзати по ній як в поперечному так і в подовжньому напрямі.

Дослідження пульсу на променевій артерії необхідно починати одночасно на обох руках, бо в патологічних випадках може спостерігатись помітна різниця в наповненні пульсу, інших його характеристиках. Різний пульс спостерігається за наявності аномалії розташування артерій або виникає внаслідок стиснення однієї з променевих, плечових або підключичних артерій чи їх звуження.

При наявності стенозу лівого атріовентрикулярного отвору різко збільшене ліве передсердя стискає ліву підключичну артерію і пульс на лівій руці стає гіршого (меншого) наповнення. Пульс може бути відсутній у разі розвитку непрохідності артерії, зумовленою емболією.

Різний пульс буває за наявності аномалії розташування артерії або виникає внаслідок стиснення однієї з променевих або підключичних артерій, їх звуження. Причиною стиснення артерії можуть бути рубці, збільшені лімфовузли, пухлини середостіння, загрудинний зоб, аневризма аорти.

Відставання в часі (запізнювання) пульсу на одній руці іноді може бути зумовлене розвитком великої аневризми на шляху течії крові. За наявності аневризми дуги аорти запізнюється течія на лівій руці.