Визначення необхідної кількості рятуваль­ників.

Основне завдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки - вияв­лення умов, видів і обсягів робіт для порятунку і евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних фак­торів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території проведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опини­тися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, в осередку пожеж. Тому інженерні роботи по­винні проводитися разом з протипожежними і медичними захода­ми, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою венти­ляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу .

Завчасно слід вивчити особливості конструкції будівель і споруд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водоймищ, місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району осередку ураження, план об’єкта із відміткою розміщення захисних споруд, схеми прив’язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани комунально-енергетичних мереж з розміщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв.

При проведенні оцінки інженерної обстановки методом розвідки необхідно:

1. Оцінити умови входження до осередку ураження.

2. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у осередку.

3. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах.

4. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступеню руйнування будинків, споруд, а також інших об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта

C_у= S_р/S, (5.1)

де S_р - площа зони руйнувань; S - площа об’єкта.

Від загальної площі осередка ураження, обмеженої надлиш­ковим тиском 10 кПа, площа зони повних, сильних та середніх руйнувань визначається за табл. 5.3.

Кількість рятувальників розраховується за формулою:

(5.2.)

де Q_чі - трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи; t - час роботи змін, звичайно 24 год.; n - число змін, звичайно 3.

Рятувальні підрозділи бувають спеціального і загально­го призначення. Звичайно до спеціальних входять підроз­діли медичного захисту (50%), пожежно-аварійні рятувальні служби (25%), підрозділи протихімічного захисту (10%), охорони громадсь­кого порядку (10%), аварійно-відновлювальні формування (5%).

5.3.2. Визначення кількості техніки для РНР.

Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

(5.3.)

Де Q_тi - трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год; t - час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.

Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням табл. 5.4. і табл.. 5.5.

ПРИКЛАД

Внаслідок землетрусу населений пункт був уражений на C_у=70%. В населеному пункті проживало N=25 тис. жителів, знаходилось Д=20 об’єктів господарської діяльності (ОГД). Площа населеного пункту становить 15 км². Визначити необхідну кількість рятувальників і техніки.

1. За табл. 5.3. визначається кількість будинків і споруд із повним та сильним ступенем руйнувань – С=60%. Площа населеного пункту, ураженого землетрусом становить S_у=15·0,6=9 км².

2. Визначається довжина проїздів, яких необхідно влаштувати (табл. 5.4)

- магістральних L_м= S_у· К_L=9·0,5=4,5 км;

- до ОГД L_о=Д · К_о · С=20·0,3 · 0,6=3,6 км.

3. Визначається можлива кількість людей, які можуть бути вивільнені з під завалів:

Z=N · K_z · С =25000·0,1 · 0,6=1500 чол.

4. Визначається можлива кількість людей, які можуть бути розшукані в осередку ураження:

R= N · K_R · С=25000·0,15 · 0,6=2250 чол.

5. Визначається можлива кількість аварій на КЕМ:

- на ОГД F₁= Д · K₁^F · С=20 · 2 · 0,6=24 ав.

- в населеному пункті F₂= S_у· К₂^F =9·1=9 ав.

6. Визначається необхідна кількість людей і техніки для прокладання проїздів (табл. 5.5.):

- магістральних Q_ч^L= L_м· K_ч^L = 4,5·30=135 люд.-год.;

Q_т^L= L_м· K_т^L=4,5·10=45 маш.-год.;

- до ОГД Q_ч^о= L_м· K_ч^о = 3,6·15=54 люд.-год.;

Q_т^о =L_м· К_т^о = 3,6·5=18 маш.-год.;

7. Визначається необхідна кількість людей для вивільнення людей з під завалів

Q_ч^Z=Z· К_ч^z=1500 ·12=18000 люд.-год.

8. Визначається необхідна кількість людей для розшуку уражених

Q_ч^R=R· K_ч^R=2250 ·0,5=1125 люд.-год.

9. Визначається необхідна кількість людей і техніки для ліквідації аварій на комунально-енергетичних мережах:

Q_ч^F=( F₁+ F₂) · K_ч^F=(24+9) ·50=1650 люд.-год.

Q_т^F=( F₁+ F₂) · K_т^F=(24+9) ·2,5=120 маш.-год.

Загальна кількість працезатрат людей

Q_ч= Q_ч^F+ Q_ч^R+ Q_ч^Z+ Q_ч^о+ Q_ч^L=1650+1125+18000+54+135=20964 люд.-год.

При тризмінній роботі протягом доби потрібно рятувальників:

чол.,

з них медичного захисту – 1310 чол., пожежно-аварійної рятувальної служби - 655 чол., підрозділу протихімічного захисту – 131 чол., охорони громадсь­кого порядку – 131 чол., аварійно-відновлювальних формувань – 65 чол.

Загальна кількість працезатрат машин

Q_т= Q_т^F+ Q_т^о+ Q_т^L=120+18+45=183 маш.-год.

Необхідна кількість техніки становить

машин.

Допоміжні матеріали:

Таблиця 5.3.

Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження населеного пункту

Таблиця 5.4.

Нормативи на проведення робіт у осередку ураження

Таблиця 5.5.

Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки