Від звичайного, щоденного, пасивного спостереження експеримент відрізняється активним впливом дослідника на явище, що вивчається.

– визначення цілей експерименту на основі існуючих теоретичних концепцій з урахуванням потреб практики та розвитку самої науки;

– теоретичне обґрунтування умов експерименту;

– розроблення основних принципів, створення технічних засобів для проведення експерименту;

– спостереження, вимірювання та фіксація виявлених у ході експерименту властивостей, зв’язків, тенденцій розвитку досліджуваного об’єкта;

– статистична обробка результатів експерименту;

– попередня класифікація та порівняння статистичних даних.

Які переваги має експеримент порівняно із спостереженням та іншими методами емпіричного рівня наукового пізнання?

Експеримент дає можливість досліджувати, по-перше, об’єкти в так званому чистому вигляді; по-друге, в екстремальних умовах, що сприяє більш глибокому проникненню в їхню сутність; по-третє, важливою перевагою експерименту є його повторюваність.

Планування експерименту включає в себе:

визначення мети та завдань експерименту;

місце, час проведення експерименту та його об`єм;

характеристику вибірки та задіяних в експерименті груп;

опис використовуваних для проведення експерименту матеріалів;

опис методики проведення експерименту;

опис додаткових змінних, що впливають на результати експерименту;

опис методики фіксування, обробки та інтерпретації результатів експериментального дослідження.

Для одержання достовірної інформації важливим є виділення з об`єкту дослідження тої сукупності, яка буде підлягати вивченню, тобто формування вибіркової сукупності.

Вибіркова сукупність - частина генеральної сукупності, що виступає в якості основних об`єктів спостереження. Вибіркова сукупність повинна відображати властивості та ознаки генеральної сукупності.

Генеральна сукупність - це та сукупність об`єктів, на яку експериментатор поширює висновки дослідження, тобто та множина об`єктів, яка має спільну характеристику і вивчається в рамках дослідження на територіально-часових границях.

Процес формування вибіркової сукупності характеризується такими ознаками:

числом ступенів відбору;

типом виділення об`єктів репрезентації на проміжних етапах відбору;

способом районування, виділених на проміжних етапах відбору, об`єктів репрезентації;

способом відбору об`єктів репрезентації та одиниць спостереження на кожному етапі;

об`ємом вибіркової сукупності (кількість одиниць спостереження).

Перші чотири ознаки описують тип вибірки, тобто особливості процесу відбору одиниць спостереження, п`ятий - об`єм вибіркової сукупності, що дозволяє розрізняти вибірку в рамках вибраного типу за кількістю одиниць спостереження.

Програма дослідно-експериментальної роботи в навчальному закладі обговорюється та затверджується на засіданні науково-методичної ради і направляється на проведення незалежної зовнішньої експертизи.

Експертиза програми педагогічного експерименту передбачає оцінку за такими параметрами:

Обґрунтованість вибору теми (грамотність, актуальність, практична значимість, посильність, доступність, наявність необхідних ресурсів і т.п.).

Зрілість і наукова обґрунтованість ідей експерименту, його концептуальної основи, її відповідність загальній системі цінностей школи.

Наявність і виваженість рішення про склад учасників роботи, розподіл обов’язків між ними, керівництво експериментом.

Доцільність і обґрунтованість вибору бази експерименту, достатність експериментальних об’єктів.

Наявність та зрозумілість (чіткість) мети, задач, очікуваних результатів експериментальної роботи і критеріїв їх оцінки.

Наявність і якість гіпотези дослідження, її неаксіоматичність.

Обґрунтованість критеріїв і послідовності етапів роботи.

Наявність обґрунтування методів дослідження і засобів досягнення мети, необхідність та достатність методів і методик, їх взаємодоповнюваність.

Продуманість ресурсного забезпечення роботи (програмного, методичного, матеріального, фінансового, нормативного, консультативного, управлінського).

Повнота відображення в програмі логіки експерименту:

назва етапів, терміни їх початку та завершення;

зміст роботи, процедури, методики;

хто організовує, проводить дослідження, приймає у ньому участь;

необхідне забезпечення;

очікувані результати, критерії і показники їх оцінки;

способи контролю та фіксації результатів;

відмітка про виконання.