Основні засади державного регулювання цін

Найважливішим інструментом державного регулювання є фінансова грошово-кредитна політика.

Державне регулювання цін є спробою держави за допомогою законодавчих, адміністративних і бюджетно-фінансових заходів впливати на ціни таким чином, щоб сприяти стабільному розвитку економічної системи в цілому, тобто через ціни нівелювати циклічні коливання процесів відтворення. Залежно від конкретної господарської кон’юнктури регулювання цін носить антикризовий і (або) антиінфляційний характер.

Система цін - одна з найважливіших елементів ринкової економіки, і вона пов’язана з іншими елементами ринкового механізму й реагує на їхні зміни. Державне регулювання економіки через зміну бюджетних витрат, податків, процентних ставок за кредит і інші економічні важелі проявляється в зміні витрат і цін на продукцію й впливає на процеси відтворення.

У Україні в умовах серйозної розбалансованості економіки роль держави укладається в створенні ринкових структур з метою забезпечення нормальних умов розвитку ринку: формуванні підприємництва, прийнятті антимонопольного законодавства й т.д. Проведення державою, зокрема, антимонопольної політики повинне забезпечити зняття штучних обмежень і розгортання конкуренції у всіх галузях і секторах економіки, її підтримку й усіляке заохочення й розвиток на цій основі ринкового ціноутворення.

Мети державного регулювання укладаються в тім, щоб не допустити інфляційного росту цін у результаті виникнення стійкого дефіциту, різкого росту цін на сировину й паливо, монополізму виробників, у тім, щоб створити нормальну конкуренцію, що сприяє впровадженню у виробництво досягнень науково-технічного прогресу. Важливим завданням при цьому є досягнення певних соціальних результатів, зокрема, підтримку гідного прожиткового мінімуму, надання людям можливості здобувати в достатній кількості товари першої необхідності. Заходи впливу на виробників з боку держави можуть бути як прямими - шляхом установлення певних правил ціноутворення, так і непрямими - через такі економічні механізми, як фінансово-кредитний механізм, оплата праці, оподатковування й ін.

Розробка цін у ринкових умовах здійснюється товаровиробниками самостійно, але з урахуванням законів, прийнятих урядом. При цьому відхилення від установлених норм економічного поводження у відпрацьованій системі ринкових відносин легко можуть бути виявлені в процесі взаємодії товаровиробників зі своїми партнерами або через фінансово-кредитну систему, оподатковування й т.п. Але завдання держави тут зводяться не до насильницького контролю за цінами, а скоріше до виступу в ролі арбітра.