Види підприємств (фірм).
За метою і характером діяльності підприємства поділяються на:
· комерційні, тобто підприємства мають комерційний характер з одержанням прибутку;
· некомерційні, до них належить доброчинні, освітянські, медичні, наукові та інші організації невиробничої сфери народного господарства.
За формою власності майна:
· приватні, що належать окремим громадянам на правах приватної власності та з правом найму робочої сили;
· колективні, що ґрунтуються на власності його трудового колективу, а також кооперативу, іншого статутного товариств або громадської організації;
· комунальне, яке засноване на засадах власності відповідної територіальної громади;
· державні (в т.ч. казенні), засновані на державній власності.
Казенні підприємства це такі, як і не підлягають приватизації. Рішення про перетворення державного підприємства на казенне приймає Кабінет Міністрів України за однією з таких умов:
а) підприємство проводить виробничу або іншу діяльність, яка відповідно до чинного законодавства може здійснюватись тільки державним підприємством;
б) головним споживачем продукції підприємства (понад 50%) є держава;
в) підприємство є суб’єктом природних монополій.
За національною належністю капіталу:
· національні, капітал яких належить підприємцям своєї краси;
· закордонні, капітал є власністю іноземних підприємців повністю або в тій частині, що забезпечує їм необхідний контроль; такі підприємства створюються у формі філій або дочірніх фірм і реєструються в країні місцезнаходження;
· змішані (спільні) – капітал належить підприємцям двох або кількох країн; їхня реєстрація здійснюється в країні одного із засновників такого підприємства; якщо метою створення змішаного підприємства є спільна підприємницька діяльність, то його називають спільним.
За правовим статусом і формою господарювання:
· одноосібні, є власністю однієї особи або родини; воно несе відповідальність за свої зобов’язання всім майном (капіталом), Форму одноосібних підприємств мають переважно малі за кількістю працівників фірми;
· кооперативні (кооперативи), добровільні об’єднання громадян з метою спільного ведення господарської або іншої діяльності.
В економіці України функціонують два основі типи кооперативів: виробничі й споживчі. У перспективі можна очікувати великого поширення кооперативів також і в інших сферах діяльності – науковій, фінансовій, страховій тощо;
Ø орендні, полягають в тимчасовому (на договірних засадах) володінні й користуванні майном, необхідним орендатору для здійснення підприємницької діяльності;
Ø господарські товариства є об’єднаннями підприємців.
Такі товариства поділяються на повні, з обмеженою відповідальністю, командитні та акціонерні.
За галузево-функціональним видом діяльності:
· промислові;
· сільськогосподарські;
· будівельні;
· транспортні;
· торгові;
· виробничо-торгові;
· торгово-посередницькі;
· інноваційно-впроваджувальні;
· лізингові;
· банківські;
· страхові;
· туристичні тощо.
За технологічною (територіальною) цілісністю і ступенем підпорядкування:
· головні (материнські), особливістю є те, що вони контролюють інші фірми;
· дочірні – юридично самостійне організаційне утворення. Що здійснює комерційні операції і складає звітний баланс; проте материнська фірма суворо контролює діяльність усіх своїх дочірніх компаній, оскільки володіє контрольним пакетом їхніх акцій;
· асоційовані – є формально самостійними, але з різних причин вони залежать від головної фірми і мусять підпорядковуватися її стратегічним цілям;
· філії – на відміну від дочірніх та асоційованих підприємств не користуються юридичною й господарською самостійністю, не мають власного статуту та балансу, діють від імені і за дорученням головного підприємства, мають однакову з ним назву.
· За розміром кількості працівників:
· великі (над великі);
· середні;
· малі (дрібні);
· мікропідприємства (до 10 осіб та обсягом виручки до 250 тис. грн. за рік від продажу продукції (надання послуг).
Малі підприємства.
З-поміж суб’єктів господарської діяльності окремо виділяють малі (дрібні) підприємства, що становлять основу малого бізнесу.
До них належать суб’єкти господарювання з кількістю працівників:
· у промисловості та будівництві – до 200 осіб;
· в інших галузях виробничої сфери – до 50 осіб;
· науці й науковому обслуговуванні – до 100 осіб;
· галузях невиробничої сфери – до 25 осіб;
· роздрібній торгівлі – до 145 осіб.
·
Дата добавления: 2016-02-27; просмотров: 653;