Інтерференційний рефрактометр Жамена

Рис.2.9

Інтерферометр складається з двох товстих плоско-паралельних скляних пластинок|платівка| АВВ'А' і СDD'С' однакової товщини. Промінь від джерела світла S падає на грань пластинки|платівка| АВ, частково відбивається від неї і, частково заломившись, відбивається від задньої грані А'В'. В результаті виникають два промені 1 і 2, які падають на другу пластинку|платівка| і знову|знову,щойно| відбиваються частково від її передньої грані СD і частково – від її задньої грані С'D'. Завдяки цим відбиванням|відображення,відбиття| виникають чотири промені 1', 1, 2, і 2', з|із| яких промені 1 і 2 накладаються один на одного і інтерферують.

Очевидно, що якщо пластини строго паралельні та однакові за товщиною, то нема ніякої різниці ходу між променями, 1 і 2, які йдуть у зорову трубу та око спостерігача. Якщо пластина АВВ'А' освітлюється пучком променів, які частково розходяться, або пластини не зовсім паралельні, то в зоровій трубі, яка направлена до променів, що йдуть від пластини СDD'С', будуть спостерігатися лінії рівного нахилу. Картина інтерференції зміниться, якщо створити різницю ходу між променями 1 та 2, розмістивши на шляху одного з цих променів замість повітря інший газ, або змінити шляхом підігріву повітря його показник заломлення. По зміні інтерференційної картини можна не тільки порівняти показники заломлення різних газів але і визначити дану залежність зміни показника заломлення газів при зміні температури. На шляху одного з променів ставимо посудину l з газом, тоді додаткова різниця ходу . Це змістить інтерференційну картину на N ліній, тобто . Підрахувавши N, можна визначити показник заломлення n газу. Також можна визначити l або λ, якщо інші величини відомі.

Академік Д.С. Рождєственський удосконалив інтерферометр Жамена і застосував його для вивчення аномальної дисперсії.