Видатний терапевт та кардіолог, академік Академії наук УРСР, академік АМН СРСР, заслужений діяч науки УРСР, засновник однієї із провідних терапевтичних шкіл

М.Д.Стражеско з відзнакою закінчив медичний факультет Київського університету в 1899 році. Після закінчення університету Микола Дмитрович за ходатайством В.П. Образцова був зарахований на кафедру спеціальної патології та терапії, водночас працюючи як лікар в терапевтичному відділенні Олексадрівської міської лекарні. В 1901 році був направлен за кордон для вивчення наукового та клінічного досвіду провідних медичних закладів Парижу, Берліна, Мюнхена. З 1904 року працював старшим ординатором факультетської терапевтичної кафедри Київського університету. З 1907 по 1919 рік М.Д. Стражеско – професор Київських жіночих медичних курсів. В 1922 році він отримав запрошення вченої ради Київського медичного університету очолити кафедру пропедевтичної клініки цього інституту. В клініках його кафедр були організовані лабораторії біохімії, фізіології, гематології, електрокардіографії.

Він поєднував викладацьку діяльність із роботою в науково-дослідних установах, зокрема, в Інституті експериментальної біології і патології та Інституті клінічної фізіології. В 1936 році очолював Український науково-дослідний інститут клінічної медицини, який було створено завдяки його зусиллям. В 1952 році інституту було присвоєно ім’я його засновника – М.Д. Стражеска.

Основні напрямки досліджень М.Д. Стражеска пов'язані із проблемами клінічної та теоретичної медицини – фізіології і патології травлення, недостатності кровообігу, хронічної інфекції, алергії, ревматизму і туберкульозу. Разом з В.П. Образцовим вперше у світі поставив прижиттєвий діагноз інфаркту міокарда. Світове визнання отримала його наукова робота в співавторстві з В.П. Образцовим, що була присвячена симптоматології та діагностиці тромбоза коронарних судин серця.

М.Д. Стражеско написав книгу «Основи фізичної діагностики захворювань черевної порожнини».

М.Д. Стражеско. активно розвивав клініко-фізіологічний напрямок у медицині, описав ряд нових симптомів, наприклад, «гарматний тон» при повній атріовентрикулярній блокаді серця. Разом зі своїм учнем В.Х. Василенко запропонував класифікацію недостатності кровообігу, яка була затверджена на ХІІ Всесоюзному з’їзді терапевтів .Вона стала основою наступних класифікацій, що використовуються до теперішнього часу. Творчі напрямки діяльності М.Д. Стражеска були направлені на розкриття найбільш складних проблем медицини, які залишаються актуальноми і в наш час.

ШКЛЯР Борис Соломонович

(1896-1961)

Випускник медичного факультету Київського університету був одним із засновників Вінницького медичного інституту, багато років завідував там кафедрою, одержав широку популярність в Україні, завоював величезний авторитет серед колег-вчених і пацієнтів

Після закінчення в 1921 році медичного факультету Київського університету працював ординатором факультетської терапевтичної клініки; завідував кафедрою пропедевтичної терапії Вінницького медичного інституту. Видав підручник "Діагностика внутрішніх хвороб".

В 1957 році затверджений членом Вченої медичної ради Мінздраву УРСР, членом проблемної комісії з проблеми "Гіпертонічна хвороба, атеросклероз і коронарна недостатність", затверджений співредактором редакційного відділу "Внутрішні хвороби" Великої Медичної енциклопедії. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.