Сили цивільної оборони.

Силами цивільної оборони є її війська, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Війська ЦО підпорядковуються керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Війська ЦО виконують завдання щодо захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійного лиха, воєнних дій, а також проводять рятувальні та інші невідкладні роботи. Кількість і чисель-ність частин і підрозділів цих військ визначаються з урахуванням потреб і особливостей регіону призначення.

Комплектування військ цивільної оборони здійснюється на підставі Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" а також за контрактом.

Стаття 11 наголошує:

Невоєнізовані формування ЦО створюються в областях, районах, містах Києві та Севастополі, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До невоєнізованих формувань цивільної оборони зарахову-ються працездатні громадяни України, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, жінок з середньою та вищою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження.

Деякі керівники підприємств, установ та організацій, які у своїй роботі керуються принципом не знаходити шляхи для виконання постанов, розпоряджень, законів та інше, а навпаки, знаходити причини для того, щоб їх не виконувати, з великим задоволенням сприйняли зміст цієї статті і припинили всяку діяльність по утворенню і підтримці у належній готовності невоєнізованих формувань, забуваючи про зміст ст.8, або роблячи це навмисно.

Стаття 12. Для забезпечення заходів з цивільної оборони, захисту населення і місцевостей від наслідків НС та проведення спеціальних робіт у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, місцевих державних адміністраціях, на підприєм-ствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування створюються спеціалізовані служби ЦО: енергетики, захисту сільськогосподарських тварин і рослин, інженерні, кому-нально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, оповіщення і зв’язку, протипожежні, торгівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення та інші. Для проведення евакуаційних заходів в умовах надзвичайних ситуацій на базі місцевих державних адміністрацій створюються евакуаційні комісії. Організаційні засади створення служб ЦО та евакуаційних органів, їх завдання, функції і повнова-ження визначаються у Положенні про Цивільну оборону України.

Стаття 12-1. Контроль за дотриманням вимог законодавства з питань цивільної оборони органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ і органі-зацій незалежно від форм власності і підпорядкування здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Розділ IV Закону розглядає питання з утримання і матеріально-технічного забезпечення цивільної оборони.

Згідно Закону фінансування заходів з ЦО здійснюється за рахунок відповідно державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування згідно з законодавством України.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування відрахову-ють кошти на проведення заходів щодо навчання та захисту населення і місцевостей, включаючи витрати на утримання і підготовку територіальних органів управління у справах цивільної оборони та формувань цивільної оборони, призначених для ліквідації наслідків НС, згідно з законодавством України.

Фінансування заходів з цивільної оборони, що потребують капітальних вкладень (включаючи будівництво захисних споруд, складів для зберігання техніки та майна ЦО, створення пунктів управління, систем зв'язку та оповіщення), здійснюється відповідно до загального порядку фінансування капітального будівництва.

Стаття 14. Потреби цивільної оборони у військовій техніці, приладах і спеціальному майні задовольняються центральними органами виконавчої влади, уповноваженими з питань матеріальних ресурсів та економіки з оплатою замовником виробникам вартості виділених матеріальних ресурсів.

Продукція для потреб ЦО виготовляється на умовах державного замовлення.

Центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи є державним замовником продукції, послуг та робіт для забезпечення потреб цивільної оборони.

Стаття 15. Війська ЦО утримуються за рахунок державного бюджету.

Військовослужбовці цивільної оборони у питаннях грошового та інших видів забезпечення користуються всіма правами та пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та інших нормативно-правових актів.

Органи управління Цивільної оборони України, Автономної Республіки Крим, областей, міст, районів, міністерств та інших органів виконавчої влади утримуються відповідно до встановленого порядку за рахунок державного і місцевих бюджетів, а також коштів, передбачуваних на утримання міністерств.

Оплата праці працівників органів управління ЦО здійснюється відповідно до умов оплати праці працівників органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади забезпечують органи управління у справах цивільної оборони транспортними засобами службовими, господарськими і підсобними приміщеннями, складськими площами.

Стаття 16 цього розділу стосується відповідальності за виконання Закону про Цивільну оборону України.

Посадові особи і громадяни, винні у порушенні законодавства України з питань ЦО, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Міжнародне співробітництво України в галузі цивільної оборони регулюється розділом V.

Законом передбачено що:

“Співробітництво з іншими державами в галузі ЦО здійснюють Кабінет Міністрів України і центральний орган виконавчої влади з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорно-бильської катастрофи в межах прав і повноважень, передбачених законодавством.

Співробітництво здійснюється з питань обміну досвідом ЦО і ліквідації наслідків НС, створення і оснащення сил ЦО, спільних дій в разі надзвичайних ситуацій.

Кабінет Міністрів України приймає рішення про участь України в Міжнародній організації цивільної оборони та в операціях європейських держав з подання допомоги в разі стихійного лиха.”

Необхідно позначити, що Україна доки що не є членом Міжнародної організації ЦО, організованої у 1949 році, штаб-квартира якої знаходиться в Женеві. Для того є ряд причин, і не остання - фінансова (солідні вступні та річні внески).

Але питання це знаходиться в стадії вивчення і нема сумніву в тому, що широка міжнародна співпраця в першу чергу з європейськими державами, які мають удосконалену систему ЦО, позитивно сприяла б на загальний стан ЦО та її готовність до дій в надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів.

Якщо коротко підсумувати те, про що йшлася мова, то необхідно зробити головний висновок, що «Закон про Цивільну оборону України» прийнято, він увійшов в силу і незважаючи на свою особисту думку з приводу його досконалості, кожний із нас тут присутніх повинен насамперед дбати про те, як краще та ясніше виконати ті вимоги, які ним закладено.