Вихідні дані і розрахунки середньозважених показників оцінки земель.

Оцінка земель на рівні адміністративного району, області, країни в цілому відрізняється від внутрігосподарської оцінки земель тим, що всі дії зводяться до визначення середньозважених показників на відповідному рівні на базі матеріалів внутрігосподарської оцінки земель. Іншими словами, оцінка земель на всіх адміністративно-територіальних рівнях зводиться до узагальнення її даних, одержаних на нижчих рівнях. При цьому всі розрахунки зводяться до визначення середньозважених показників оцінки земель /Б_св/ за формулою:

ΣР_і Б_і

Б_св= -------------

ΣР_і

де Р_і і Б_і - площі і середньозважені бали оцінюваних земель відповідних підприємств, районів, областей.

Розрахунки по визначенню показників економічної оцінки земель ведуться у відомостях, в яких вказується перелік оцінюваних одиниць (підприємств, районів, областей/, площі оцінюваних земель і раніше розраховані середньозважені бали їх оцінки. У підсумковій строчці приводиться розрахунковий показник оцінки земель /табл.27/.

Одержані підсумки дані відображаються у відповідних текстових і на планово-картографічних матеріалах адміністративно-територіальних одиниць. Разом з тим необхідно зазначити, що оцінка земель в адміністративному районі порівняно з цими роботами на рівні області, Визначення середньозважених показників загальної економічної оцінки земель області.

республіки має деякі особливості. Це перш за все пов”язано з тим, що використання земель в межах адміністративного району здійснюється у взаємозв”язку з функціонуванням тісних виробничих відносин сільськогосподарських підприємств з іншими галузями агропромислового комплексу. Виходячи з цього, при проведенні земельнооціночних робіт у районі необхідно враховувати місцеположення господарств відносно пунктів реалізації сільськогосподарської продукції і баз постачання господарств матеріальними засобами.

2. Вплив місцеположення господарств на результати оцінки земель.

Одним із об”єктивних факторів, які впливають на економічну оцінку, є місцеположення ділянки /господарства/ відносно до пунктів реалізації продукції і баз їх постачання. Від місцеположення господарств залежить величина витрат на транспортування сільськогосподарської продукції, добрив, техніки тощо. Недивлячись на те, що доставка заготовлюваних сільськогосподарських продуктів у даний час виплачується державою, однак відмінності у суспільно необхідних затратах на виробництво продукції, в залежності від місцеположення земельних ділянок, практично існують. Відмінності у затратах на виробництво валового продукту залежить від його величини і виражається у виді транспортних витрат. Господарства, розміщені поблизу баз постачання мінеральними добривами, технікою, завозять їх у розрахунку на одиницю площі значно більше, ніж віддалені господарства і з меншими транспортними витратами.

Саме місцеположення господарств відносно пунктів реалізації продукції і баз постачання не визначає якість землі, але разом з тим впливає на результати її оцінки, так як при визначенні окупності затрат і диференціального доходу транспортні витрати впливають на величину всіх прямих затрат.

Згідно існуючих методичних положень оцінки землі передбачається врахування впливу місцеположення господарств на результати оцінки економічної оцінки земель за окупність затрат і диференціальним доходом, в залежності від транспортних витрат на перевезення вантажів, класу вантажів і доріг.

Поправочні коефіцієнти розраховуються по господарствах адміністративного району, транспортні витрати яких обумовлюється потреби перевезення сільськогосподарських вантажів у його межах.

Найбільш часто економічному аналізу використання земель піддаються землі сільськогосподарських підприємств району. Тому розглянемо питання впливу місцеположення господарства на прикладі одного адміністративного району на результати економічної оцінки земель.

При використанні даних загальної економічної оцінки землі для рішення економічних задач в районі необхідно враховувати не тільки господарські матеріально-грошові /прямі\ затрати, а і суспільно необхідні затрати, які несе держава в результаті транспортних витрат на доставку вантажів до пунктів реалізації сільськогосподарської продукції і з баз постачання. Величина цих витрат залежить від класу вантажів, номенклатура яких встановлюється плановими органами. У даному районі найбільш поширеними вантажними, які пов”язані з транспортними витратами по доставці їх до пунктів реалізації продукції і з баз постачання, є зернові і бобові культури, овес,картопля, фрукти свіжі, мінеральні добрива, хімікати різні і ін., які відносяться до першого класу вантажів.

В таблиці 28 приведено дані в розрізі господарств про середні відстані перевезення вантажів, тарифи за перевезення тонни вантажів першого класу і бали загальних внутрігосподарських оцінок земель за окупністю затрат. Господарства розміщені по мірі зростання відстаней. Для визначення величини транспортних затрат проведені відповідні розрахунки, за якими прийнято, що вартість продукції, яка підлягає перевезенню

Характеристика господарств району за місцеположенням і якістю земель.

на пункти здачі, складає в середньому 80% від загального обсягу, середня закупівельна ціна 1 тонни вантажів – 79 грн. Крім того, визначається затрати по поставці мінеральних добрив у господарства з баз постачання. Для цього зроблений перерахунок ваги мінеральних добрив в одиницях діючої речовини у фізичній вазі згідно діючих нормативів. Загальна характеристика затрат на 1 га ріллі приведена в таблиці 29.

Дані таблиці 29 показують, що транспортні затрати займають в середньому по господарствах району 1,4% від загальних затрат на 1 га ріллі, а по окремих господарствах вони складають більше 2%. Тому при виконанні земельнооціночних робіт ці затрати необхідно враховувати.

По величині загальних затрат визначена їх окупність у розрізі господарств і бали оцінки /табл. 30/, які показують, що врахування транспортних затрат приводиться до деякого зниження показників оцінки земель.

Проведені розрахунки по даному і інших районах дозволили встановити певну залежність між балом оцінки земель і місцеположенням господарств. Так, у господарствах розташованих від пунктів реалізації продукції і баз постачання на

Вартість валової продукції і загальні затрати на 1га ріллі у господарствах гірського району.

на відстані до 10 км, показники оцінки не змінюються, на відстані 11-20 км – на 2 бали. Таким чином, економічна оцінка різних за якістю земель повинна бути нижчою у господарствах з несприятливими умовами місцеположення, і навпаки.

Окупність затрат з 1 га ріллі і бали оцінки земель у господарствах гірського

району.

Таблиця 30

Для виконання практичних розрахунків показників оцінки земель щодо місцеположення їх використовуються поправочні коефіцієнти, значення яких наведене нижче (18, с.7).

*Еквівалентна віддаль визначається діленням обсягу вантажоперевезень в т/км на обсяг перевезених вантажів.

Розрахунок остаточного балу /Б₀/ оцінки земель визначається за формулою:

Б_о = Б_і + Б_іК = Б_і (1 + К_м),

Б_і – бал оцінки земель, визначений попередньо за шкалою земельнооціночного

району.

3. Відображення даних оцінки земель.

Дані оцінки земель сільської, селищної Ради народних депутатів, району, області, країни в цілому служать цілям вирішення різних народногосподарських задач. Тому їх систематизація і відовраження здійснюється у відповідних земельнокадастрових документах: земельнокадастровій книзі сільської, селищної Ради народних депутатів, державній земельнокадастровії книзі району /міста/, державному земельному кадастрі області, країни. Підсумкові дані оцінки земель відображаються у відповідних розділах вищеназваних документів.

Дані оцінки земель відображають показники загальної оцінки сінокосів, пасовищ за валовою продукцією в балах і кадастрових гектарах, окупності затрат у грошовому виразі на гривню затрат, диференціального доходу в гривнях на гектар і за величиною питомої ваги його у валовій продукції. У окремій таблиці поміщаються показники часткових оцінок ріллі за ефективністю вирощування сільськогосподарських культур за їх урожайністю, окупністю затрат, виходом продукції в центнерах на 100 грн. затрат, диференціальним доходом у грошовому виразі на гектар посівів і питомій вазі його у вартості валової продукції відповідної культури. Кожну із вказаних таблиць заповнюють окремо на всі землі, в тому числі зрошувані, осушені і немеліоративні. В таблицях приводиться дані по кожному сільськогосподарському підприємству району, у якому проведена оцінка земель і в цілому по району.

На загальнодержавному рівні у третьому розділі включаються лише результати загальної оцінки земель сільськогосподарських підприємств областей по загальноприйнятих показниках. При оцінці земель за валовою продукцією в балах за еталон /100 балів/ прийнятий вихід валової продукції в кадастрових цінах з гектара ріллі єдиний в Україні. При переводі оцінки земель на кадастровий гектар за одиницю прийнятий гектар ріллі, продуктивність якого відповідає валовій продукції в кадастрових цінах за визахунком диференціального доходу при середньому в Україні рівні затрат на гектар ріллі. На основі матеріалів Державного земельного кадастру України станом на 1 січня 1993 року, в таблиці 31 наведені результати оцінки ріллі сільськогосподарських підприємств країни.