СПОСОБИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
ВИДИ ДОБРИВ
В агрономічній літературі добрива класифікують:
- по хімічному складу;
- по агрономічному призначенню;
- по походженню, засобу і місцю отримання;
- по «конструкції» і за станом речовини.
По хімічному складу добрива поділяються на:
- мінеральні;
- органічні;
- органо-мінеральні суміші.
Мінеральні добрива містять елементи живлення в вигляді неорганічних сполучень.
Органічні добрива містять органічні речовини рослинного і тваринного походження.
Основними компонентами для отримання органічних добрив служать екскременти сільськогосподарських тваринних і підстилка з торфу і соломи. До органічних добрив відносяться і компости, одержувані змішуванням органічних залишків рослинного і тваринного походження з доданням або без додання мінеральних добрив.
Органо-мінеральні суміші - суміші, які складаються з органічних фосфорних і вапнякових добрив. Їх вносять під всі сільськогосподарські культури.
По агрономічному призначенню добрива поділяються на:
- прямі;
- побічні.
До прямих добрив відносяться односторонні і багатосторонні (комплексні); перші містять в кожній частці один живильний елемент, другі - два і більше живильних елементів.
- до побічних добрив, які вносяться для поліпшення властивостей ґрунту або впливають на мобілізацію живильних речовин, які в ній знаходяться, відносять засоби хімічної меліорації (для вапнування і гіпсування ґрунтів), а також бактеріальні добрива, що посилюються біологічні процеси в ґрунті.
По походженню, засобу і місцю отримання їх поділяють на дві групи:
- місцеві, до яких відносять всіх органічні добрива;
- заводські, промислові, штучні добрива або як їх ще називають, мінеральні добрива або туки.
Класифікація мінеральних добрив по їх "конструкції" зводиться до ділення добрив на:
· прості;
· змішані;
· складні;
· комбіновані.
- прості мінеральні добрива містять один елемент живлення рослин. До числа простих мінеральних добрив, що є найбільш розповсюдженими, відносяться: з фосфорних - суперфосфат (простий і подвійний) і фосфоритне борошно; з калійних - хлористий калій, 30 - 40% калійні солі (сильвініт і каїніт), а також безхлорні калійні добрива - калімагнезія і сірчанокислий калій; з азотних - аміакова селітра, сульфат амонію, хлористий амоній, сечівка і ін.
- складні мінеральні добрива містять не менше двох елементів живлення рослин. Вони випускаються в вигляді нітрофосок і амофосок. Нітрофоски містять азот, фосфор і калій, а амофос - фосфор і азот.
- змішані мінеральні добрива одержують при механічному змішуванні простих добрив.
- комбіновані мінеральні добрива одержують при змішуванні простих і складних добрив. Окрім простих і складних мінеральних добрив, що містять азот, фосфор і калій, підвищення якісних показників продукції рослинництва випускаються добрива, в яких містяться такі хімічні елементи, як бор В, молібден Мо, марганець Мn, мідь Сu і т. п. Ці добрива застосовуються в дуже малих дозах у вигляді додатків і тому носять назву мікродобрив. Бор можна вносити в ґрунт у вигляді бурі, борної кислоти, борної руди; молібден - у вигляді молібденокислого амонію; марганець - в вигляді шламів, марганізованого суперфосфату, сірчанокислого марганцю; мідь - в вигляді піритних огарків або мідного купоросу. Для рівномірного розподілу в ґрунті ці мікродобрива перед внесенням змішують з іншими добривами або ж з сухою землею, піском, золою, сухим торфом.
Добрива за станом їхньої речовини діляться на:
- рідкі;
- тверді.
- рідкі добрива можуть бути в вигляді "чистих" розчинів, що не містять твердих включень, як наприклад, водний аміак і інші аміакати, і розчинів - суспензій з твердими включеннями, такі як рідкий навіз, фекалій та ін.
- тверді добрива можна поділити на:
- активно-сипкі (до яких відносяться більшість мінеральних добрив);
- пасивно-сипкі (в число яких входять майже всі органічні добрива, такі як навіз, торфяно-мінеральні аміакові добрива (ТМАД), компости і деякі мінеральні добрива з підвищеною вологістю).
- активно-сипкі добрива утворюють дві підгрупи:
- аеріруємі;
- неаеріруємі.
- аеріруємі добрива часто називають пилоподібними. До них відносяться фосфоритне борошно, вапнякове борошно, молота крейда та ін.
Вапнякові матеріали і матеріали, які містять гіпс. До числа твердих мінеральних добрив, побічно діючих на ґрунт і внесених з метою нейтралізації кислотності ґрунтів і меліорації солонців, відносяться різноманітні вапнякові добрива і добрива, що містять гіпс.
Всі вапнякові матеріали можна розбити на три групи. До першої групи відносяться вапнякові добрива, одержувані в результаті переробки твердих вапнякових порід (доломітів і ін.) що відносяться до аеріруємих, пилоподібних добрив в результаті їх розлому: до другої групи - пухкі (м'які) карбонатні вапнякові добрива, такі як озерне вапно та ін. І до третьої - відходи промисловості, що містять вапно - сланцева зола, цементний пил і т. п.
Речовини, що містять гіпс, застосовуються для гіпсування солонцевих ґрунтів з метою їхнього поліпшення, до них відносяться сиромолотий гіпс, одержуваний шляхом розмелу з природних покладів. Окрім сиромолотого гіпсу інколи застосовують штукатурний гіпс (алебастр) і фосфогіпс - відходи тукових заводів, порошок сірого або білого кольору, що містить 70... 75% СаSO4 і до 2... 3% Р2О5 , що робить його більш цінним, ніж звичайний гіпс.
СПОСОБИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
Ефективність добрив в значному ступені залежить від правильного поєднання прийомів їхнього внесення у ґрунт. Існують два засоби використання добрив: суцільній поверховий розсів і внутрішньоґрунтове внесення. В залежності від термінів і норм виконують основне і передпосівне внесення, а також підживлення.
Суцільний засіб | ||
Застосовують у випадках, коли потрібно внести великі дози добрив, до 60т на 1га. Цим способом вносять навіз, компости і біля 2/3 всіх наявних мінеральних добрив, а також більшу частину вапнякових матеріалів і матеріалів, що містять гіпс. Відразу ж після розкидання добрив по полю необхідно загорнути їх у грунт, не припускаючи усихання і більших втрат живильних речовин, в особливості азоту. Загортають добрива плугами, культиваторами і іншими ґрунтообробними машинами. | ||
Внутрішньогрунтовий (локальний) спосіб | ||
Локальне внесення, застосовують при загортанні добрив в ґрунт спільно з посівом або посадкою (передпосівне внесення), а також при підживленні. Норма висіву добрив при цьому знаходиться в межах 50...750кг/га. В цьому випадку необхідно враховувати, як розмістяться добрива в ґрунті відносно кореневої системи рослин. Необхідно прагнути наблизити добрива до активної частини коренів. Враховуючи ступінь рухомості добрив в ґрунті, гранульований суперфосфат можна вносити разом з насінням зернових культур. При внесенні інших добрив між ними і насінням повинен бути прошарок ґрунту для того, щоб не пошкодити кореневу систему. Добрива розташуються на 2...3см глибше і на 2...3см збоку від насіння або кореневий системи рослин. Такий розподіл живильних елементів сприяє їх швидкому і більш повному засвоєнню. Окрім цього, в процесі виконання робіт поєднуються дві операції: внесення добрив і посів або культивація. Однак, відносно низька продуктивність машин, а також необхідність чіткої організації праці при проведенні робіт стримують широке розповсюдження цього засобу внесення добрив, а суцільній поверховий розсів добрив залишається головним, що зумовлене відносно високою продуктивністю і простотою конструкції машин для внесення. | ||
Позакореневе підживлення | ||
При позакореневому підживленні наприклад, зернових колосових культур и трав, добрива також вносять суцільним розсівом. При цьому вони в ґрунт не загортають, а засвоюються рослинами після випадіння опадів. | ||
3. АГРОТЕХНІЧНІ ВИМОГИ ДО ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ
- допустимий діаметр гранул - не більш 5мм;
- руйнування гранул до розміру 1мм при змішуванні - не більш 5%;
- вологість мінеральних добрив перед внесенням - не більш 15%;
- машина повинна забезпечити внесення мінеральних добрив і їхніх сумішей в межах 0.05...3т/га, вапна - 1...6т/га, органічних добрив і їхніх сумішей - 5...60т/га;
- нерівномірність внесення добрив:
- по ширині захвату
- для тукових сіялок ± 15%;
- для відцентрових розкидачів ± 25%;
- для розкидачів органічних добрив ± 25%;
- по ходу руху машини
- для відцентрових розкидачів і розкидачів органічних добрив не більш ± 15%;
- при загортанні добрив у ґрунт по глибині відхилення не повинно перевищувати 15%;
- при внесенні всіх видів добрив забезпечити перекриття суміжних проходів;
- розрив у часі між розкиданням і загортанням повинно бути не більше:
- 12годин для мінеральних добрив;
- органічних - не більш 2 годин;
- необроблені поворотні смуги не допускаються.
КЛАСИФІКАЦІЯ МАШИН
Машини для внесення органічних добрив | |
Машини для внесення мінеральних добрив |
По призначенню:
Машини для підготовки добрив | |||
Машини для транспортування | |||
Машини для внесення | |||
По технології внесення:
Тукові сіялки | |||||
Відцентровані розкидачі | |||||
Авіаційні розкидачі | |||||
Машини для внесення пиловидних добрив | |||||
Машини для внесення рідких органічних добрив (рідинні розкидачі) | |||||
Машини для внесення безводного аміаку («чистих» розчинів) | |||||
Туковисівні апарати | |||||
По мобільності:
Немобільні (стаціонарні) | - машини підготовки добрив; | |
Мобільні (нестаціонарні): повітряні | - авіаційні | |
Наземні: Самохідні | ||
Несамохідні: | ||
навісні | ||
напівпричіпні | ||
причіпні | ||
Апарати для внесення добрив:
гідравлічний | пневматичний | ||||
дисковий | тарільчасто - дисковий | ||||
тарільчасто - скребковий | транспортерний | ||||
катушково-штифтовий | |||||
Дата добавления: 2016-01-26; просмотров: 2834;