СПОСОБИ ВНЕСЕННЯ ДОБРИВ

- місцеві, до яких відносять всіх органічні добрива;

- заводські, промислові, штучні добрива або як їх ще називають, мінеральні добрива або туки.

Класифікація мінеральних добрив по їх "конструкції" зводиться до ділення добрив на:

· прості;

· змішані;

· складні;

· комбіновані.

- прості мінеральні добрива містять один елемент живлення рослин. До числа простих мінеральних добрив, що є найбільш розповсюдженими, відносяться: з фосфорних - суперфосфат (простий і подвійний) і фосфоритне борошно; з калійних - хлористий калій, 30 - 40% калійні солі (сильвініт і каїніт), а також безхлорні калійні добрива - калімагнезія і сірчанокислий калій; з азотних - аміакова селітра, сульфат амонію, хлористий амоній, сечівка і ін.

- складні мінеральні добрива містять не менше двох елементів живлення рослин. Вони випускаються в вигляді нітрофосок і амофосок. Нітрофоски містять азот, фосфор і калій, а амофос - фосфор і азот.

- змішані мінеральні добрива одержують при механічному змішуванні простих добрив.

- комбіновані мінеральні добрива одержують при змішуванні простих і складних добрив. Окрім простих і складних мінеральних добрив, що містять азот, фосфор і калій, підвищення якісних показників продукції рослинництва випускаються добрива, в яких містяться такі хімічні елементи, як бор В, молібден Мо, марганець Мn, мідь Сu і т. п. Ці добрива застосовуються в дуже малих дозах у вигляді додатків і тому носять назву мікродобрив. Бор можна вносити в ґрунт у вигляді бурі, борної кислоти, борної руди; молібден - у вигляді молібденокислого амонію; марганець - в вигляді шламів, марганізованого суперфосфату, сірчанокислого марганцю; мідь - в вигляді піритних огарків або мідного купоросу. Для рівномірного розподілу в ґрунті ці мікродобрива перед внесенням змішують з іншими добривами або ж з сухою землею, піском, золою, сухим торфом.

Добрива за станом їхньої речовини діляться на:

- рідкі;

- тверді.

- рідкі добрива можуть бути в вигляді "чистих" розчинів, що не містять твердих включень, як наприклад, водний аміак і інші аміакати, і розчинів - суспензій з твердими включеннями, такі як рідкий навіз, фекалій та ін.

- тверді добрива можна поділити на:

- активно-сипкі (до яких відносяться більшість мінеральних добрив);

- пасивно-сипкі (в число яких входять майже всі органічні добрива, такі як навіз, торфяно-мінеральні аміакові добрива (ТМАД), компости і деякі мінеральні добрива з підвищеною вологістю).

- активно-сипкі добрива утворюють дві підгрупи:

- аеріруємі;

- неаеріруємі.

- аеріруємі добрива часто називають пилоподібними. До них відносяться фосфоритне борошно, вапнякове борошно, молота крейда та ін.

Вапнякові матеріали і матеріали, які містять гіпс. До числа твердих мінеральних добрив, побічно діючих на ґрунт і внесених з метою нейтралізації кислотності ґрунтів і меліорації солонців, відносяться різноманітні вапнякові добрива і добрива, що містять гіпс.

Всі вапнякові матеріали можна розбити на три групи. До першої групи відносяться вапнякові добрива, одержувані в результаті переробки твердих вапнякових порід (доломітів і ін.) що відносяться до аеріруємих, пилоподібних добрив в результаті їх розлому: до другої групи - пухкі (м'які) карбонатні вапнякові добрива, такі як озерне вапно та ін. І до третьої - відходи промисловості, що містять вапно - сланцева зола, цементний пил і т. п.
Речовини, що містять гіпс, застосовуються для гіпсування солонцевих ґрунтів з метою їхнього поліпшення, до них відносяться сиромолотий гіпс, одержуваний шляхом розмелу з природних покладів. Окрім сиромолотого гіпсу інколи застосовують штукатурний гіпс (алебастр) і фосфогіпс - відходи тукових заводів, порошок сірого або білого кольору, що містить 70... 75% СаSO4 і до 2... 3% Р2О5 , що робить його більш цінним, ніж звичайний гіпс.