Лекція 3. Тема 2. Правові та організаційні основи охорони праці.
Мета лекції: проаналізувати нормативно-правове підґрунтя охорони праці в організаціях; розглянути основні аспекти фінансування охорони праці.
План
1. Акти з охорони праці в організаціях
2. Фінансування охорони праці.
Література
8. Конституція України ст. 3,43,45,46,49,50, 55, 56.
9. Закони України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2695-ХІІ (зі змінами).
10. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VІІІ.
11. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV.
12. «Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки.
13. ГОСТ 12.0.003-74*Межгосударственный стандарт Система стандартов безопасности труда. Опасные и вредные производственные факторы.
14. Жидецький, В. Ц. Основи охорони праці : підручник / В. Ц. Жидецький. – 4‑те вид., переробл. і доповн. – К. : Знання, 2010. – 375 с. (стр. 21-40)
3.1. Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи розробляють на основі ДНАОП і затверджують власні положення, інструкції або інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, установи, організації. Відповідно до Рекомендацій Держнаглядохоронпраці щодо застосування „Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві", затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 12. 12. 1993 року № 132, до основних нормативних актів підприємства належать:
— Положення про систему управління охороною праці на підприємстві.
— Положення про службу охорони праці підприємства.
— Положення про комісію з питань охорони праці підприємства.
— Положення про роботу уповноважених трудового колективу з питань охорони праці'.
— Положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці.
— Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також пожежно-технічного мінімуму.
— Наказ про порядок атестації робочих місць щодо їх відповідності нормативних актів про охорону праці.
— Положення про організацію попереднього і періодичного медичних оглядів працівників.
— Положення про санітарну лабораторію підприємства.
— Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями і видами робіт.
— Інструкції про порядок зварювання і проведення інших вогневих робіт на підприємстві.
— Загальнооб'єктові та цехові інструкції про заходи пожежної безпеки.
— Перелік робіт з підвищеною небезпекою.
— Перелік посад посадових осіб підприємства, які зобов'язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці.
— Наказ про організацію безкоштовної видачі працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування.
— Наказ про організацію безкоштовної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємства, що працюють у шкідливих умовах.
— Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Виходячи із специфіки виробництва та вимог чинного законодавства власник затверджує нормативні акти із вищезазначеного списку та інші, що регламентують питання охорони праці.
3.2Розглядаючи механізм витрат підприємств на заходи щодо поліпшення умов та охорони праці, виділяють п’ять груп витрат:
| Група витрат | Назва витрат | Складові витрат |
| І | Відшкодування потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань | Тимчасова непрацездатність; одноразова допомога (включаючи членів сімей і утриманців загиблих); моральна шкода; відшкодування витрат лікувальним закладам; санаторно-курортне обслуговування; протезування, придбання транспортних засобів, витрати на соціальну допомогу інвалідам; доплати до попереднього заробітку в разі переведення на легшу роботу; пенсії інвалідам і утриманцям загиблих |
| ІІ | Пільги та компенсації за працю у важких і шкідливих умовах праці | Додаткові відпустки, скорочений робочий день, лікувально-профілактичне харчування, одержання молока або інших рівноцінних продуктів, підвищені тарифні ставки, доплати за умови та інтенсивність праці, пенсії на пільгових умовах |
| ІІІ | Витрати на профілактику травматизму, професійних за- хворювань | Витрати на заходи щодо охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентовані нормативними актами держави; витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами |
| ІV | Витрати на ліквідацію наслідків аварії та нещасних випадків на виробництві | Вартість зіпсованого устаткування, інструментів, зруйнованих будівель, споруд; витрати на врятування потерпілих; розслідування нещасних випадків; виплати заробітної плати і доплати за час простою; вартість ремонту частково зіпсованого обладнання, машин та механізмів, будівель і споруд; вартість підготовки чи перепідготовки працівників замість вибулих унаслідок загибелі або інвалідності |
| V | Штрафи та інші відшкодування | Штрафи, виплачені за наявність нещасних випадків та приховування від обліку потерпілих; штрафи на підприємства, установи та організації за недотримання нормативних вимог щодо безпеки праці; штрафи на працівника за порушення вимог законодавства й інших нормативних актів з охорони праці; компенсації за час вимушеного простою через небезпечність виконання робіт і припинення робіт органами державного нагляду за охороною праці; штрафи, пеня, виплати за недотримання договірних зобов’язань з іншими підприємствами; компенсаційні виплати за ураження населення, житлового фонду, приватного майна та забруднення довкілля |
― витрати, пов’язані з відшкодуванням потерпілим унаслідок травм і професійних захворювань;
― витрати на попередження й компенсацію несприятливого впливу умов праці працівників (пільг і компенсації тим, хто працює у важких та шкідливих умовах);
― витрати на профілактику травматизму і професійних захворювань;
― витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків;
― штрафи й інші відшкодування.
Складові витрат подані в табл. 9.1.
Витрати з охорони праці також поділяються на:
― доцільні витрати, спрямовані на збереження здоров’я працівників, раціональне витрачення життєвих сил та відновлення працездатності;
― частково доцільні витрати, які включають видатки за пільгами і компенсаціями за несприятливі умови;
― недоцільні витрати, що зумовлюють підвищення собівартості продукції, зниження її обсягу тощо.
Доцільні витрати забезпечують поліпшення умов праці, частково доцільні і недоцільні — призводять до збитків підприємства, до зниження ефективності виробництва.
Дослідження свідчать, що основні витрати на підприємствах припадають не на створення безпечної техніки, попередження виробничого травматизму і захворюваності, не на нормалізацію умов праці, а на пільги й компенсації, пов’язані з небезпечними і шкідливими умовами праці. Співвідношення між витратами на поліпшення умов та охорони праці до видатків на доплати, пенсії, пільгові відпустки становлять 1 : 10.
В умовах недосконалості ринкових механізмів усі вказані витрати відносять на собівартість продукції, і в результаті за недбале ставлення до охорони праці на підприємствах розплачуються не їх керівники, а суспільство. Чинна система пільг та компенсацій не спонукає керівників поліпшувати умови праці, тому що ці витрати розкладаються на всіх споживачів і не впливають на економічні результати роботи підприємства. З іншого боку, штрафні санкції, а також виплати, які повинні здійснюватися підприємством у випадку незадовільної роботи з охорони праці, наявності фактів травмування працівників та профзахворювань, нині є досить значними, а тому змушують будь-якого власника (уповноваженого ним органу) серйозно замислитися, що ефективніше — зазнавати величезних збитків (які часом можуть призвести навіть до цілковитого банкрутства), не займаючись охороною праці, чи своєчасно вкласти кошти у профілактичні заходи, зберігаючи при цьому життя й здоров’я людей та не конфліктуючи із законом.
Справжній власник, який уміє берегти кошти, безумовно, обере другий варіант. Адже перелік штрафних санкцій та інших економічних витрат підприємства містить: штрафи, що накладаються на підприємство органами державного нагляду за охороною праці; штрафи за кожний нещасний випадок, на виробництві або професійне захворювання; відшкодування шкоди, одноразову допомогу й усі інші виплати особам, потерпілим на виробництві, або членам сімей та утриманцям загиблих; виплати тим підприємствам, установам, організаціям, яким завдано шкоду (наприклад, унаслідок випуску небезпечної техніки, неякісного проектування виробничого об’єкта, нового устаткування; несвоєчасного виконання обов’язків, передбачених угодою з партнером, тощо); компенсацію лікарням, іншим медичним і оздоровчим закладам витрат на лікування й реабілітацію потерпілих працівників, на надання їм санаторно-курортних послуг тощо; компенсацію витрат органів соціального забезпечення на виплату пенсій відповідним інвалідам праці; витрати на виконання рятувальних робіт під час аварій і нещасних випадків, на проведення розслідування та експертизи їх причин, на ритуальні послуги під час поховання загиблих, на складання санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця працівника, який одержав професійне захворювання, тощо.
Значними є також витрати на пільги й компенсації, передбачені чинним законодавством і колективними договорами, за важкі та шкідливі умови праці (включаючи надання додаткової відпустки, видачу лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, оплату регламентованих перерв санітарно-оздоровчого призначення, що надаються під час виконання вібронебезпечних та інших робіт, тощо). Отже, ці витрати також повинні враховуватися власником у загальній сумі економічних витрат, що мають місце на даному підприємстві через недостатню увагу до розв’язання проблем охорони праці.
Поліпшення умов праці потребує капітальних вкладень і поточних витрат. До капітальних відносяться одноразові та постійні витрати спрямовані на:
― створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення;
― вдосконалення техніки і технології з метою поліпшення умов та охорони праці.
Поточні (експлуатаційні) витрати — це витрати на утримання й обслуговування обладнання, що має працеохоронне призначення. Вони забезпечують функціонування обладнання в необхідному режимі.
Витрати на здійснення заходів шодо поліпшення умов і охорони праці розраховуються за формулою:
В = С0 + К0,
де С0 — поточні (експлуатаційні) витрати на здійснення заходів, грн;
К0 — капітальні витрати на поліпшення умов та охорони праці, грн.
Чималого значення набуває визначення ефективності витрат підприємства на охорону праці. Цей показник обчислюється за формулою:
де Ер — річна економія від поліпшення умов і охорони праці на підприємстві (прибуток або зменшення збитків);
В — загальні витрати (вкладення підприємства на охорону праці).
Загальні витрати підприємства на охорону праці як до впровадження комплексу заходів щодо поліпшення умов праці, так і після нього розраховуються за формулою:
де В1 — витрати на заходи з охорони праці за рахунок джерел фінансування, регламентованих нормативними актами держави;
В2 — витрати на заходи з охорони праці за колективними договорами.
Питання для самоконтролю
1. Які основні положення регулюють охорону праці на підприємстві?
2. Що є підґрунтям до створення положень про охорону праці на підприємстві?
3. Які накази регулюють охорону праці на підприємстві?
4. На яких засадах здійснюється фінансування охорони праці?
5. Які групи витрат можна виділити у фінансуванні охорони праці?
Дата добавления: 2016-01-26; просмотров: 922;