Основні поняття і терміни у туризмі
Важливе значення має розуміння різниці між поняттями «подорожуючий», «відвідувач», «турист» та «екскурсант»
Подорожуючий – будь-яка особа, яка здійснює подорож за межі середовища свого постійного проживання незалежно від мети подорожі та транспортного засобу, що використовується.
Згідно визначення ВТО, відвідувач – це особа, яка здійснює подорож в будь-яке місце, що знаходиться поза межами звичного середовища перебування, на термін, не більше 12 місяців підряд, без зайняття оплачуваною діяльністю з джерел відвідуваної країни з будь-якою метою.
Це визначення охоплює дві категорії:
1) туристи – відвідувачі, які здійснюють не менш ніж одну ночівлю в колективних або індивідуальних засобах розміщення відвідуваної країни з будь-якою метою, крім зайняття оплачуваною діяльністю. Туристами також вважають екіпажі літаків та суден, які прибувають в країну та використовують засоби розміщення країни перебування;
2) одноденні відвідувачі (екскурсанти) – відвідувачі, які не здійснюють ночівлі в країні перебування. До них відносять: пасажирів круїзних суден, які ночують на борту, незалежно від часу зупинки; особи, що здійснюють подорож протягом одного дня; екіпажі, які залишаються в країні на один день для відпочинку, але не ночують; власники і пасажири яхт (якщо вони ночують на яхті).
До категорії туристів не включають і відповідно не враховують у статистиці туризму:
– осіб, які працюють у країні перебування і отримують за це грошову винагороду – іноземних робітників;
– мігрантів, в тому числі утриманців і супроводжуючих;
– осіб, які прибувають з метою навчання на строк понад шість місяців;
– військовослужбовців, їх утриманців та членів сімей, за винятком прибуття з метою туризму;
– працівників дипломатичних служб, а також утриманців, членів сімей, обслугу працівників дипломатичних служб;
– біженців і кочовиків, примусових переселенців;
– мешканців прикордонних територій, які постійно мігрують з метою пошуку роботи;
– осіб, які залишаються на постійне проживання у країні перебування;
– осіб, які здійснюють подорожі з метою державної служби (державні діячі, члени делегацій, дипломатії, торговельні місії, військовослужбовці та ін.);
– учасників наукових експедицій;
– осіб, які в юридичному значенні не в'їхали до країни (наприклад, пасажири авіалайнерів, які не залишають транзитної зони аеропорту) – транзитні
подорожуючі;
– учасників подорожі транспортним засобом (потягом, автобусом тощо), які ночують в транспортному засобі;
– члени екіпажів морських та повітряних суден, залізничних потягів, які ночують на судні або у вагоні потягу, або не проводять ніч в місці відвідування;
– подорожуючі, які проїжджають через країну без зупинки, навіть якщо
їхня подорож триває понад 24 години.
Туристична діяльність – діяльність з надання різноманітних туристичних послуг відповідно до вимог чинного законодавства. Іншими словами – це сфера праці, де виробляється і реалізовується туристичний продукт і організується його споживання – обслуговування туристів
Суб'єкти туристичної діяльності – підприємства, установи, організації (незалежно від форм власності) , а також фізичні особи, що зареєстровані у встановленому порядку і мають ліцензію на здійснення діяльності, пов’язаної із наданням туристичних послуг.
Туристична фірма – суб'єкт підприємництва, що займається створенням, реалізацією та організацією споживаннятуристичного продукту і має ліцензію на таку діяльність
Туристична індустрія – це сукупність виробництв різних галузей господарства, закладів культури, освіти та науки, щозабезпечують створення матеріальної бази туризму, підготовку кадрів, виробництво, збут і споживання туристичного продукту. Сюди входять туристичні фірми та фірми-перевізники, заклади розміщення і харчування, навчальні заклади, інформаційні та рекламні туристичні організації, орзани управління туризмом, пілприємства – виробники товарів турист ського попиту, будівельні компанії та ін.
Туристський продукт – попередньо розроблений комплекс туристських послуг, який поєднує не менш ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонуються для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристські послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об'єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
Туристичні ресурси – сукупність природних і створених людиною предметів та явищ довкілля, що вмкористовуються в сфері туризму як об'єкти туристичного зацікавлення й компоненти для створення туристичного продукту. Поділяються на природно-кліматичні, історико-культурні та соціально-економічні.
Дата добавления: 2015-12-26; просмотров: 2115;