Проектно-сметная документация (ПСД)
1.5.1. Порядок разработки ПСД в Украине
Состав, порядок разработки, согласования и утверждения ПСД для строительства регламентируется, прежде всего, Государственными строительными нормами (ДБН) и др. Согласно этим нормам в проектировании выделяют 3 стадии проектирования, кроме того, объекты в зависимости от сложности делятся на категории (их 5).
Это следующие стадии:
1 стадия – эскизный проект (для объектов производственного назначения – ТЭО)
2 стадия – рабочий проект
3 стадия – рабочая документация
При этом количество стадий зависит от сложности объекта. Так, для технически несложных объектов, объектов с использованием проектов массового и повторного использования (I и II категории):
- в одну стадию – рабочий проект (РП)
- в две стадии: 1)эскизный проект для объектов гражданского назначения (ЭП) или технико-экономический расчет (ТЭР) - для объектов производственного назначения и 2) рабочая документация (Р).
Более сложные объекты (III категория) проектируются в 2 стадии:
- эскизный проект
- рабочая документация
Еще более сложные объекты (IV, V категории), сложных по местонахождению, архитектурным, художественным и экологическим требованиям, инженерному обеспечению, внедрению новых строительных технологий, конструкций, материалов осуществляются в 3 стадии:
o эскизный проект (или ТЭО)
o рабочий проект (проект)
o рабочая документация
Эскизный проект разрабатывается с целью определения принципиальных требований к местоположению, архитектурным, художественным, экологическим, функциональным и др. решениям объекта, подтверждения возможности создания их как сооружений гражданского назначения.
ТЭОразрабатывается для объектов производственного назначения, которые требуют детального обоснования и определения вариантов целесообразности их создания. ТЭР применяется для технически и технологически несложных объектов производственного назначения. ТЭР по сравнению с ТЭО более короткий документ. В ТЭО (ТЭР) обосновывается мощность объекта, номенклатура и качество продукции, обеспечение сырьем, топливом и энергетическими ресурсами (Э/Эн, водой, теплоэнергией и др.), трудовыми ресурсами, основные ТЭП.
ТЭО (ТЭР) разрабатываются на основании задания на проектирование и исходных данных.
Материалы ТЭО (ТЭР) оформляют отдельным разделом документации.
ТЭО после согласования и принятия (при 3-х стадийном проектировании) или утверждения ТЭР (при 2-х стадийном проектировании) являются основанием для перехода к следующей стадии проектирования.
Состав ТЭО (ТЭР) согласно ДБН:
a. Исходные положения. В них дается техническая возможность и экономическая целесообразность строительства (реконструкции) объектов производственного назначения
b. Обоснование производственной мощности и проектной продукции, спроса не нее и сбыта
c. Обоснование потребности в рабочих местах
d. Данные о наличии сырьевой базы, обеспечении материалами и энергоресурсами, трудовыми ресурсами
e. Обоснование размещения объекта и выбор территории для строительства объекта
f. Данные об инженерно-изыскательских работах
g. Оценка влияния на охрану среды
h. Схема генплана и транспорта
i. Решения по инженерной подготовке территории и защите объекта от опасных природных или техногенных факторов
j. Основные технологические, строительные, архитектурно-планировочные решения
k. Основные решения и показатели энергоэффективности, сравнение вариантов, учет и использование вторичных и возобновляемых ресурсов, решения по охране труда
l. Сроки строительства
m. Основные решения по организации строительства
n. Меры по защите информации
o. основные решения по санитарно-бытовому обслуживанию работников
p. Основные решения по взрывоопасности
q. Идентификация и декларация безопасности объектов повышенной опасности
r. ТЭП
s. Задание на проектирование
t. Обоснование эффективности инвестиций
u. Выводы и предложения
Более детально о ТЭО - в следующем подразделе.
Проект разрабатывается для определения градостроительных, архитектурных, художественных, экологических, технических, технологических, инженерных решений объекта, сметной стоимости строительства и технико-экономических показателей.
Разрабатывается на основании задания на проектирование, исходных данных и одобренной при трехстадийном проектировании предыдущей стадии.
Рабочий проект предназначен для определения конкретных строительных, архитектурных, художественных, экологических, технических, технологических, инженерных решений объекта, сметной стоимости строительства, технико-экономических показателей и выполнения строительно-монтажных работ (СМР) (рабочие чертежи).
РП разрабатываются на основании задания на проектирование и исходных данных.
РП имеет 2 части – утверждаемые и рабочие чертежи. Утверждаемые подлежат согласованию, экспертизе и утверждению, а рабочие - для строительства объекта.
Состав утверждаемой части:
ü Сокращенная пояснительная записка
ü Сметная документация
ü Раздел проекта относительно организации строительства
ü Чертежи
На стадии рабочей документации разрабатывается рабочая документация для выполнения СМР на основе утвержденной предыдущей стадии проекта.
Состав рабочей документации:
Þ Рабочие чертежи, разрабатываемые согласно требованиям нормативных документов
Þ Выходные требования по разработке конструкторской документации на оборудование индивидуального изготовления, включая нетиповое и нестандартное оборудование, по которым на предыдущих стадиях выходные требования не разрабатываются
Þ Спецификации оборудования, изделий, материалов согласно нормативным требованиям
Þ Опросные листы и габаритные чертежи на оборудование и изделия
Þ Паспорт отделочных работ
Þ Сметная документация
Рабочие чертежи, сметная документация, спецификации, чертежи металлоконструкций, трубопроводов, проектная документация передается заказчику в 4-х экз.
Стоимость проектных работ определяют согласно действующим нормативным документам.
Стоимость строительства (или ИП) также определяется по действующим документам (об определении стоимости - далее).
1.5.2. Согласование, экспертиза и утверждение проектной документации в Украине
Утверждаемую часть проектной документации согласовывают с местными органами градостроительства и архитектуры согласно действующим правилам. В случае особых условий размещения объекта по указанию местных органов проект согласовывается с соответствующими организациями (исторические зоны городов, подземные воды и др.)
Если возникают спорные вопросы, окончательное решение принимает Госстрой. ТЭО, ТЭР, проект, рабочая документация (утверждаемая часть) новых объектов производственного назначения независимо от подчинения должны иметь заключение территориальной организации по строительству относительно земельной площадки, источников обеспечения, инженерных сетей и др. согласно ДБН. Если нормы отсутствуют, то с соответствующими органами госнадзора.
До утверждения ТЭО, ТЭР, П, РП (утверждаемая часть) подлежат комплексной экспертизе в Укринвестэкспертизе независимо от источников финансирования с привлечением различных органов (сан.-эпид., экологии, пожарники, охрана труда и др.). Если объекты радиационные, то еще и в органах ядерной безопасности.
Госстрой также устанавливает перечень объектов, не подлежащих комплексной экспертизе.
Если есть замечания, необходимо внести соответствующие изменения.
Порядок утверждения проектов также регулируется соответствующим нормативным актом.
ТЭО ИП
1.7.1. Предварительное ТЭО ИП
Т.к. проведение ТЭО – очень затратный и трудоемкий этап, делается предварительное ТЭО. Разница между ними – в детальности проработки и анализе альтернатив.
Разделы предварительного ТЭО:
Сведения о предпосылках и истории вопроса
Возможные стратегии осуществления проекта, границы проектов связи с анализом рынка та концепцией маркетинга
Сырье и вспомогательные материалы
Место расположения, размещение оборудования
Проектная документация и технология, производственная программа, производственная мощность
Структура управления и накладные расходы
Трудовые ресурсы, управленческий персонал, затраты на рабочую силу, потребность в обучении и затраты на него
График реализации проекта
Финансовый анализ: инвестиционные, производственные, маркетинговые затраты, расчет движения денежных потоков, анализ коммерческой рентабельности, финансирование проекта, оценка рынков
Экономический анализ: определение экономических последствий реализации проекта
Структура предварительного ТЭО аналогична структуре развернутого ТЭО.
Таблица 1.1 - Структурная схема предварительного ТЭО ИП
| № п/п | Раздел ТЭО | Структура раздела |
| 1. | Основная идея проекта | 1.1. Идея проекта |
| 1.2. Спонсоры проекта | ||
| 1.3. Главные сведения о проекте | ||
| 2. | Анализ рынка, стратегия маркетинга | 2.1. Общеэкономический анализ |
| 2.2. Исследование рынка | ||
| 2.3. Основы проектной стратегии | ||
| 2.4. Основная концепция маркетинга | ||
| 2.5. Затраты и доходы маркетинга | ||
| Сырье, материалы, комплектующие изделия | 3.1. Спецификация потребности в сырье, материалах, комплектующих изделиях | |
| 3.2. Доступность материальных ресурсов | ||
| 3.3. Стратегия поставок, затраты на материалы и комплектующие изделия | ||
| 4. | Местонахождение и окружающая среда | 4.1. Анализ местонахождения и окружающей среды |
| 4.2. окончательный выбор пункта размещения и оценка затрат | ||
| 5. | Инженерно-техническая часть | 5.1. Производственная программа и производственная мощность |
| 5.2. Выбор технологии, подбор оборудования | ||
| 5.3. Строительно-монтажные работы (СМР) | ||
| 6. | Организационные и накладные затраты | 6.1. Организация и управление объектом |
| 6.2. Организационное проектирование | ||
| 6.3. Накладные затраты | ||
| 7. | Трудовые ресурсы (персонал) | 7.1. Потребность в отдельных категориях персонала |
| 7.2. Оценка затрат на его содержание | ||
| 8. | Планирование процесса осуществления проекта | 8.1. Цели и этапы процесса реализации проекта |
| 8.2. Календарный график реализации проекта | ||
| 8.3. Расчет общих затрат | ||
| 9. | Финансовый анализ и оценка эффективности инвестирования | 9.1. Цели и задачи финансового анализа |
| 9.2. Анализ затрат на реализацию проекта | ||
| 9.3. Методики экономической эффективности ИП | ||
| 9.4. Финансирование проекта | ||
| 9.5. Финансовые и экономические показатели деятельности предприятия |
1.7.2. ТЭО ИП
Таблица 1.2 - Структура ТЭО ИП
| Структура разделов | Содержание |
| Раздел 1. Основные идеи проекта | |
| 1.1. Идея проекта | 1.1.1. Соответствие идей проекта системе экономических взаимоотношений в стране |
| 1.1.2. Соответствие идей уровню экономического развития страны | |
| 1.2. Перечень спонсоров | 1.2.1. Принципы заинтересованности спонсоров в реализации проекта |
| 1.3. Сведения о проекте | 1.3.1. Основные характеристики проекта |
| 1.3.2. Цели проекта и предварительная основная стратегия проекта | |
| 1.3.3. Географический ареал и доля на рынке (внутреннем и внешнем), рыночная цена | |
| 1.3.4. Тип размещения (рыночная или ресурсная ориентация) | |
| 1.3.5. Экономическая политика поддержки проекта | |
| 1.3.6. Продукция и ее структура, мощности предприятия | |
| 1.3.7. Контуры экономической, промышленной, финансовой, социальной политики | |
| 1.3.8. Национальные, отраслевые и др. факторы, благоприятные для проекта | |
| 1.3.9. Наименование, адреса, финансовые возможности, роль в проекте организатора или инициатора проекта | |
| Раздел 2. Анализ рынка и стратегия маркетинга | |
| 2.1. Общеэкономический анализ | 2.1.1. Общеэкономические показатели, которые касаются спроса на продукцию, предусмотренную проектом (население, темпы его роста, уровень доходов, потребления и др.) |
| 2.1.2. Государственная политика, практика и законодательство в сфере, связанной с потреблением, производством, импортом продукции, ограничения по стандартам, обязательства, субсидии, кредитный контроль, регулирование зарубежных связей | |
| 2.1.3. Достигнутый уровень национального производства проектиру-емой продукции, включая производство для внутреннего потребления | |
| 2.1.4. Достигнутый уровень импорта | |
| 2.1.5. Производство и импорт замещающей продукции | |
| 2.1.6. Данные и граничных затратах и продукты-дополнения | |
| 2.1.7. Достигнутый уровень экспорта | |
| 2.2. Исследование рынка | 2.2.1. Детальная оценка наличной емкости рынка |
| 2.2.2. Прогнозирование изменения емкости отечественного рынка в будущем | |
| 2.2.3. Возможности выхода на рынки других стран | |
| 2.2.4. Импорт конкурентной продукции | |
| 2.3. Основы проектной стратегии | 2.3.1. Цели проекта |
| 2.3.2. Стратегия проекта (3 варианта: лидерство в затратах, ориента-ция на ограниченную группу покупателей, занятие рыночной ниши) | |
| 2.4. Основная концепция маркетинга (стратегия маркетинга и оперативные мероприятия) | 2.4.1. Стратегия маркетинга (4 варианта: проникновение на рынок, развитие рынка, развитие продукции, диверсификация) |
| 2.4.2. Оперативные мероприятия – сбор, | |
| 2.4.3. Цели в области сбыта (оборот, доля рынка, репутация фирмы, прибыль) | |
| 2.5. Затраты и доходы маркетинга | 2.5.1. Затраты (определение цен реализации продукции, внутренние затраты производства и сбыта, реакция клиентов на разные цены, ценовая политика конкурентов и др.) |
| 2.5.2. Оценка доходов с учетом таких аспектов: оптимальная производственная мощность, соответствующая технология (технологическая концепция), технологически целесообразная производственная программа | |
| Раздел 3. Сырье и комплектующие изделия | |
| 3.1. Классификация сырьевых и комплектующих материалов | 3.1.1. Минеральные ресурсы (детальная информация о запасах и физико-химические свойства ресурсов) |
| 3.1.2. Сельскохозяйственные материалы (информация о запасах и физико-химические свойства ресурсов) | |
| 3.1.3. Сельскохозяйственные материалы (информация о качестве, методах сбора и вывоза) | |
| 3.1.4. Морские продукты (оценка запасов, затраты производства, особенности национальной политики, экологические проблемы) | |
| 3.1.5. Промышленные полуфабрикаты (возможность их использования в зависимости от характера технологического циклу будущего проекта) | |
| 3.1.6. Вспомогательные материалы (потребность в электроэнергии, топливе, водо- и пароснабжении, упаковочных материалах) – общая оценка потребностей с учетом выбора месторасположения, технологии и производственной мощности проекта | |
| 3.1.7. Запчасти | |
| 3.1.8. Поставки для социальных и других потребностей – продукты питания, медицинские и образовательные услуги, одежда, обувь, строительство дорог (песок, гравий, асфальт) | |
| 3.2. Доступность ресурсов | 3.2.1. Общая потребность в материалах и комплектующих изделиях |
| 3.2.2. Источники поставки (внешние, внутренние), их месторасположение | |
| 3.2.3. Транспортировка материалов и возможные транспортные затраты | |
| 3.2.4. Оценка альтернативных вариантов | |
| 3.3. Стратегия поставок, затраты на сырье и комплектующие изделия | 3.3.1. Цели стратегий (минимизация затрат, минимизация риска, оптимизация деловых отношений с поставщиками) |
| 3.3.2. Программа поставок – основа определения затрат: определение источников снабжения и поставщиков, соглашения, способы транспортировки, хранения, оценка риска срывов поставок | |
| Раздел 4. Месторасположение и окружающая среда | |
| 4.1. Анализ месторасположения и окружающей среды | 4.1.1. Разработка нескольких альтернативных вариантов с учетом: - экологической обстановки и географических условий - экологического влияния проекта и оценки этого влияния - государственной социально-экономической политики, стимулов и ограничений - инфраструктура района реализации проекта |
| 4.2. Окончательный выбор размещения, выбор строительной площадки, оценка затрат | 4.2.1. Выбор производственной площадки из нескольких вариантов с учетом: - природных условий (грунта, климата, др.) - экологического влияния (ограничения) - социально-экономических условий - местной инфраструктуры в районе производственной площадки - стратегических аспектов - стоимости земли - стоимости подготовки производственной площадки |
| Раздел 5 . Инженерная часть проекта и технологии | |
| 5.1. Производственная программа и производственная мощность | 5.1.1. Разработка производственной программы с учетом рыночных и ресурсных ограничений |
| 5.1.2. Определение потребности в материалах и рабочей силе | |
| 5.1.3. Производственная мощность: номинальная, максимальная, вероятно нормальная (оптимальный уровень производства) | |
| 5.2. Выбор технологий, приобретение оборудования, передача технологии, детальный план и инженерные основы проекта | 5.2.1. Тщательная проработка альтернативных вариантов технологий и ноу-хау с учетом потребностей рынка, наличия ресурсов, экологических факторов, стратегии реализации проекта |
| 5.2.2. Выбор технологии на основе оценки возможного влияния на окружающую среду, экономику и социальную среду | |
| 5.2.3. Источники получения технологий (ноу-хау): а) лицензирование б) приобретение полного права на технологию в) совместное владение правом пользования технологии | |
| 5.2.4. Разработка предварительного и детального плана реализации проекта | |
| 5.3. Выбор оборудования, строительные работы, потребность в ремонтах и замене. Оценка инвестиционных затрат | 5.3.1. Составление списка необходимого оборудования с разбивкой по группам (технологическое, механическое, электромеханическое, инструменты и КИП, транспортное и конвейерное и др.) |
| 5.3.2. Составление списка запчастей, научного оборудования и приборов | |
| 5.3.3. Разработка предварительного плана СМР | |
| 5.3.4. Определение потребности в ремонтах | |
| 5.3.5. Первичный расчет стоимости строительства на основе удельных затрат (на 1 кв. м, 1 куб. м) | |
| Раздел 6. Организационные и накладные расходы | |
| 6.1. Организация и управление производством | 6.1.1. Этапы разработки организационной структуры: - определение коммерческих целей и задач - разработка организационной структуры - подготовка программы обучения и набора персонала |
| 6.1.2. Разработка организационной структуры (3 уровня): - верхний уровень управления (долгосрочное стратегическое, экономическое и бюджетное планирование, контроль и координация деятельности) - средний уровень управления (планирование и контроль, сбыт, производство, финансирование и др.) - нижний уровень управления (ежедневный контроль над текущими операциями) | |
| 6.2. Организационное проектирование | 6.2.1. Организационное проектирование – создание административных подразделений (общего управления, финансов и финансового контроля, управления персоналом, маркетинга и сбыта, снабжении, транспортировки и хранения, производственного, экономических расчетов, качества и др.) |
| 6.3. Накладные расходы | 6.3.1. Первичный расчет накладных расходов – калькуляция затрат |
| Раздел 7. Трудовые ресурсы | |
| 7.1. Определение потребности в трудовых ресурсах | 7.1.1. Классификация трудовых ресурсов по категориям персонала |
| 7.1.2. Определение потребности в рабочей силе, исходя социально-экономических особенностей региона реализации проекта | |
| 7.1.3. Разработка программы подготовки и переподготовки кадров на этапе проектирования и строительства объекта | |
| 7.2. Определение (оценка) затрат | 7.2.1. Оценка затрат на наем, подготовку и переподготовку персонала |
| Раздел 8. Планирование процесса осуществления проекта | |
| 8.1. Цели процесса реализации проекта, этапы процесса реализации | 8.1.1. Этапы процесса реализации: - формирования группы осуществления проекта - создание компаний - финансовое планирование - создание организационных структур - приобретение и передача технологий - набор трудовых ресурсов - технологическое проектирование - приобретение земельного участка - строительные работы и монтаж оборудования - приобретение материалов (сырья, полуфабрикатов, комплектующих и др.) - предварительный маркетинг - сдача объекта в эксплуатацию - начало производства продукции |
| 8.2. График реализации проекта | 8.2.1. Разработка графика реализации от создания специальной группы осуществления проекта до проведения предэксплуатационных испытаний оборудования и всего производства |
| 8.3. Расчет затрат | 8.3.1. Постоянный мониторинг затрат на всех этапах |
| 9. Финансовый анализ и оценка инвестиций | |
| 9.1. Цели и задачи финансового анализа | 9.1.1. Цель – анализ и оценка затрат, результатов и будущего денежного потока, выраженных в финансовых категориях |
| 9.1.2. Методические принципы (анализ надежности информации, анализ структуры и значимости затрат и запроектированного дохода для определения факторов, которые являются решающими для осуществления инвестиций) | |
| 9.1.3. Объекты финансового анализа (определение самого привлекательного альтернативного проекта в условиях неопределенности, которая сложилась, определение структуры и объема необходимых финансовых ресурсов для реализации проекта) | |
| 9.2. Анализ затрат | 9.2.1. Классификация затрат (начальные инвестиционные затраты, производственные затраты, сбытовые затраты (затраты маркетинга)) |
| 9.2.2. Оценка затрат | |
| 9.3. Методы экономической оценки ИП | 9.3.1. Традиционные методы (определение периода окупаемости, определение простой нормы прибыли) |
| 9.3.2. Дисконтные методы (NPV, IRR,DPB) | |
| 9.3.4. Оценка ИП по нескольким методам и выбор оптимального варианта | |
| 9.4. Финансирование проекта | 9.4.1. Оценка потребностей финансирования (предварительная – до разработки ТЭО, окончательная – после выбора месторасположения, определения мощности, расчета затрат по проекту) |
| 9.4.2. Акционерный капитал (выпуск обычных привилегированных акций) | |
| 9.4.3. Заемный капитал: - краткосрочные и долгосрочные займы под оборотный капитал (коммерческие банки, поставщики сырья и материалов) - долгосрочные займы (национальные, государственные, международные финансовые институты) - под финансирование новых проектов - лизинговое финансирование под оборудование (лизинговые компании, банки, др.) | |
| 9.5. Финансовые и экономические показатели деятельности производства | 9.5.1. Финансовые показатели: коэффициент задолженности, показатель текущей задолженности, покрытие долгосрочного долга, показатель отношения дебиторской задолженности и кредиторской задолженности |
| 9.5.2. Экономические показатели: NPV, текущей прибыльности инвестиций, эффективной занятости |
1.7.3. Прединвестиционные исследования затрат на подготовку ИП
Важная роль принадлежит определению прединвестиционных затрат – определение границ проекта, непредвиденные затраты и инфляция, стоимость и финансирование прединвестиционных исследований.
В четко обозначенных границах проекта рассматривают такие вопросы:
o Все виды деятельности, которые по проекту должны осуществляться на заводской территории
o Дополнительные операции, связанные с производством, использованием природных ресурсов, очистки производственных и бытовых стоков
o Внешний транспорт и складские помещения для сырья, материалов, готовой продукции, побочных продуктов, отходов и выбросов
o Внешние дополнительные виды деятельности (жилищные и социальные программы, общеобразовательные и медицинские учреждения, профориентационные и подготовительные заведения), необходимые для достижения цели проекта
1.7.4. Стратегия подготовки и оценка ИП
Предварительная стратегия формируется еще на стадии ТЭО. НА этапе маркетинговых исследований она подлежит проверке с точки зрения маркетинга и после этого выбирается окончательная стратегия.
Основным моментом при разработке стратегии является определение и сегментация рынка. Для определения целей и стратегий маркетинга анализируются сильные и слабые стороны предприятия и его конкурентов, потребности конечных потребителей, репутация предприятия, делается предварительная оценка затрат.
При разработке ТЭО обязательной оценке подлежат 4 альтернативных варианта стратегий маркетинга:
1) Стратегия проникновения на рынок (главные способы – реклама, торговля)
2) Стратегия развития рынка (проникновение с выпускаемой продукцией в новые регионы, новые потребители сегмента рынка, увеличение объемов продаж через каналы распределения)
3) Стратегия развития продукта (разработка продукции для заранее неизвестных клиентов)
4) Стратегия диверсификации (успех на рынке с новыми продуктами, товарами)
На основе результатов маркетинговых исследований прогнозируются объемы продаж продукции. Далее разрабатывается технологическая концепция, определяется производственная мощность и производственная программа.
Программа тесно связана с разделом ТЭО о сырье, материалах, комплектующих изделиях. Поэтому разрабатывается стратегия поставок с учетом оценки географического расположения месторождений, формы собственности, главных сфер деятельности, финансового положения и прибыльности, уровня производственных мощностей, объема выпуска продукции за последние годы, главных потребителей продукции, законодательные моменты в случае поставок по импорту. В рамках стратегии поставок определяются также способы транспортировки и хранения.
После определения стратегических целей проекта, производственных мощностей, потребности в сырье, решается вопрос о размещении объекта. Стратегия выбора месторасположения включает в себя оценку рынка, доступности сырья, структуру производства, размеры предприятия. Также учитывается наличие в регионе квалифицированной рабочей силы, инфраструктуры, уровень транспортных издержек, возможность ликвидации отходов, близость к источникам сырья и энергии, выполнеяют оценку экологического влияния и др. При этом рассматриваются альтернативные варианты, выбирается наиболее привлекательный. Материалы по экологическим вопросам передаются в местные органы власти и в случае одобрения их передают соответствующим государственным организациям на утверждение.
Важный раздел ТЭО – Планирование процесса осуществления проекта, который начинается с принятия решения и заканчивается вводом объекта в эксплуатацию (оформление земельных участков, получение разрешений на строительство, тендерные документы, переговоры, заключение контрактов, опытно-промышленные испытания, пусконаладочные работы, выполнение СМР и др.).
В финансовом разделе разрабатывают различные варианты финансирования проекта, осуществляют оценку экономической эффективности проекта.
Стадия оценки проекта и решения об инвестициях является завершающей стадией прединвестиционной фазы и состоит с 2-х этапов: оценочного отчета и поддержки ИП.
После разработки всех этапов ИП готовится инвестиционный меморандум, который предоставляется финансовым организациям для обоснования финансирования проекта (табл. 1.3).
Меморандум дает возможность инвестору принять обоснованное решение относительно своего участия в проекте.
Таблица 1.3 – Схема инвестиционного меморандума
| Содержание |
| 1. Вступление |
| 1.1. Кто и что предлагает? 1.2. Почему это предложение может заинтересовать инвестора |
| 2. Общая ситуация |
| 2.1. Общая ситуация в конкретной отрасли экономики, на которую ориентирован проект 2.2. Потребность в инвестициях в этой отрасли 2.3. Экономические реформы в отрасли |
| 3. Современное состояние существующего производства |
| 3.1. Действующее производство и его рентабельность - месторасположение - короткая история производства - проектная мощность и фактические объемы производства - узкие места - обеспеченность сырьем - технологический уровень производства, используемые технологии - организация маркетинга, подход к реализации продукции - уровень гибкости материально-технического снабжения - общая рентабельность |
| 3.2. Инфраструктура и коммуникации |
| - дороги, железнодорожное сообщение и др. - обеспеченность электроэнергией, паром и др. - ремонтная база |
| - жилищный фонд, объекты социально-бытовой сферы и др. |
| 4. Описание предлагаемого проекта |
| 4.1. Обоснование инвестиций, технические, коммерческие и договорные вопросы - тип проекта (устранение узких мест, реконструкция, новое производство…) |
| - ожидаемый объем спроса на продукцию нового производства - производственные мощности, используемые технологии - доступность и коммерческие условия поставок сырья - общая техническая жизнеспособность (включая основное производство и инфраструктуру) - маркетинговые условия (организация реализации продукции) - принципы строительства (под ключ, др.) - процедуры тендерного процесса и выбор подрядчика - сроки (график) выполнения проекта |
| 4.2. Организационная структура управления нового производства, принципы и методы управления |
| 5. Особый статус проекта (если он есть) |
| 5.1. Ссылки на особый статус проекта в Украине (если он есть) |
| 5.2. Льготы, которые предоставляются этим статусом |
| 6. Финансовые вопросы |
| 6.1. Эксплуатационные и капитальные затраты |
| 6.2. Соотношение заемного и акционерного капитала |
| 6.3. Источники финансирования (внутренние, иностранные, международные учреждения, и др.) |
| 6.4. Общие условия и сроки финансирования (сроки выплат, проценты, комиссионные и др.) |
| 6.5. Налогообложение (возможность освобождения или снижения) |
| 6.6. Финансовые гарантии (например, МБРР, правительство Украины и др.) |
| 7. Прогнозирование потоков платежей |
| 7.1. Основные принятые допущения и результаты, полученные по финансовой модели проекта (внутренняя ставка дохода, чистая приведенная стоимость и др.) |
| 7.2. Расчет потоков платежей |
| 8. Анализ чувствительности и рисков проекта |
| 8.1. Анализ чувствительности проекта к разным входным параметрам (капитальным затратам, ценам на сырье, ценам на продукцию и др.) |
| 8.2. Оценка факторов финансового, экономического рисков |
| 8.3. оценка политического риска, риска, связанного с неконвертируемостью местной валюты |
| 9. График и план действий |
| 9.1. Общий график проекта во времени |
| 9.2. План действий по распределению ресурсов и обязательств |
| 10. Вывод |
| 10.1. Общая оценка экономической жизнеспособности проекта и потенциальной рентабельности с точки зрения инвестора |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Технічний аналіз
2.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ
Після того, як зібрана по проекту інформація підтвердила наявність ринку і можливість успішної реалізації товарів і послуг, що будуть виготовлені в результаті реалізації проекту, аналітики приступають до аналізу технічної обґрунтованості проекту.
Результати технічного аналізу дозволяють відповісти на запитання: «Який спосіб виробництва обрати для виготовлення продукції проекту та якими витратами цей процес супроводжуватиметься?»
Отже, технічний експерт повинен визначити, чи є обрана технологія (метод досягнення встановленої мети проекту) найбільш прийнятною для проекту, що розглядається.
Аналіз технічної життєздатності проекту розглядає: технологію, яка буде використовуватися у ньому, з точки зору можливості її реалізації в даному суспільстві, за наявності місцевих ресурсів та з урахуванням національних інтересів; альтернативні методи придбання технологій (створення спільного підприємства, купівля устаткування з одержанням технології, придбання ліцензій, технічна допомога іноземних інвесторів); аналіз альтернативних технологій з точки зору найбільшої адекватності проекта навколишньому середовищу, де він здійснюватиметься.
Однак проектний аналіз розглядає технічну життєздатність проекту значно ширше, ніж просто визначення технологій виробництва продукції (див. рис. 7). Для проведення технічного аналізу необхідно обґрунтувати місцезнаходження проекту та його допоміжних виробництв, визначити масштаб, строки здійснення проекту з урахуванням можливих змін на ринку продукції, розробити проект, підготувати проектну схему підприємства і графік виконання проекту, встановити стандарти і норми виробництва, процедури запуску нового виробництва, спроектувати матеріально-технічне забезпечення проекту та його технічну інфраструктуру, визначити умови експлуатації й ремонту обладнання.
Метою проведення технічного аналізу є обґрунтування технічної здійснюваності проекту та визначення рівня його капітальних і поточних витрат.
Основним завданням інженерного проектування є розробка функціональної схеми та фізичного плану промислового підприємства, необхідних для випуску конкретної продукції, а також визначення величини інвестиційних та експлуатаційних затрат. До інженерного проектування належать дільниця підприємства, всі види діяльності з постачання ресурсів і продукції, забезпечення необхідних додаткових інвестицій в інфраструктуру проекту. Даний підхід дозволяє обрати таке технічне рішення, яке є найкращим варіантом з точки зору як інвесторів, так і споживачів проекту.
|
З ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОЕКТІВ
Існування нескінченої різноманітності технологій, технічних і ресурсних альтернатив проектів, що розглядаються, ускладнює можливість проведення технічного аналізу за єдиною схемою. Як правило, ті методичні рекомендації підготовки технічних аспектів проектів, що зустрічаються в літературі, містять не методику проведення технічного аналізу, а пропонують перелік питань, відповіді на які дозволять оцінити технічну життєздатність проекту. Такий перелік, деталізований на підпитання, дозволяє аналітику зібрати необхідну інформацію для прийняття рішення про можливість реалізації проекту за певних умов його здійснення.
Технічний аналіз проекту проводять у кілька етапів. Можна запропонувати таку схему виконання робіт з оцінки технічних аспектів проекту:
· визначення місцезнаходження проекту та об’єкта його будівництва;
· обґрунтування вибору масштабу підприємства та проектних обсягів виробництва;
· вибір технології виробництва та устаткування;
· ідентифікація інфраструктури об’єкта проектування;
· розробка проектної документації;
· підготовка графіка здійснення проекту;
· підготовка, освоєння та забезпечення якості виробництва, встановлення стандартів і норм виробництва;
· оцінка витрат на здійснення та експлуатацію проекту;
· проектування матеріально-технічного постачання проекту;
· розрахунок витрат виробництва та збуту продукції проекту.
Рис. 7. Основні аспекти технічного аналізу проекту
Безперечно, обсяг робіт на кожному етапі залежить від розміру, складності та виду проекту. Оскільки різноманітність типів проектів і діапазон технічних варіантів їх рішень не дозволяє узагальнити рекомендації щодо підготовки технічного аналізу проекту, наведемо приблизний зміст робіт, які необхідно виконати при технічній підготовці проекту (див. табл. 2).
Таблиця 2
ЗМІСТ РОБІТ НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ПРОВЕДЕННЯ
ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ ПРОЕКТУ
| Етап технічного аналізу | Зміст робіт, які виконуються на даному етапі |
| Визначення місцезнаходження проекту та об’єкта будівництва проекту | Аналіз різних варіантів місця реалізації об’єкта будівництва проекту з урахуванням критеріїв наявності та розташування: |
| · земельної ділянки; | |
| · сировини; | |
| · ринків збуту; | |
| · комунальних послуг; | |
| · транспортної та комунальної інфраструктури, робочої сили. | |
| Обґрунтування вибору масштабу проекту | Характеристика проекту з точки зору ефективного обсягу виробництва підприємства: |
| · оцінка місткості внутрішніх і зовнішніх ринків збуту та їх очікуваний зріст; | |
| · розрахунок витрат на будівництво та експлуатацію альтернативних варіантів підприємства з різною виробничою потужністю; | |
| · оцінка економії на масштабах при збільшенні обсягу випуску продукції; | |
| · встановлення можливих екологічних і соціальних обмежень та оцінка їх впливу на масштаб проекту; | |
| · оцінка ризиків великомасштабних виробництв. | |
| Вибір технології виробництва та устаткування | Обґрунтування вибору технологічного процесу, виходячи з його адекватності: |
| · наявності та вартості сировинних ресурсів, що застосовуються; | |
| · якості кінцевого продукту; | |
| · відпрацьованості застосовуваної технології; | |
| · можливості розширення виробництва; | |
| · вимог екологічних стандартів; | |
| · рівня операційних витрат. |
Продовження табл. 2
| Етап технічного аналізу | Зміст робіт, які виконуються на даному етапі |
| Вивчення можливості та умов купівлі устаткування: | |
| · строки та умови виготовлення і постачання устаткування; | |
| · умови транспортування, монтажу, налагодження устаткування; | |
| · обслуговування, ремонт та експлуатація устаткування; | |
| · розробка заходів, необхідних для підтримки визначеної якості продуктивної праці устаткування (якість сировини, рівень кваліфікації робочої сили). | |
| Ідентифікація інфраструктури об’єкта проектування | Характеристика вимог проекту до інфраструктури: |
| · наявність основних і допоміжних приміщень; | |
| · відповідність ступеня розвитку комунікацій вимогам технології проекту; | |
| · необхідний обсяг та якість комунальних послуг (електроенергія, водопостачання, каналізація); | |
| · забезпечення транспортними комунікаціями; | |
| · рівень розвинутості соціальної інфраструктури (житло, магазини, об’єкти охорони здоров’я, освіти, культури). | |
| Розробка проектної документації | Команда, яка здійснює підготовку проекту, повинна: |
| · розробити чи придбати необхідну робочу документацію для проектування, будівництва та запуску об’єкта в експлуатацію; | |
| · оголосити та провести тендери, обрати підрядників виконання проекту. | |
| Розробка проектної документації включає техніко-економічне обґрунтування проекту будівництва та підготовку робочої документації. | |
| Підготовка графіка здійснення проекту | Планування здійснення проекту відображає інжинірингові заходи, що сприяють реалізації проекту: |
| · придбання та підготовка земельної ділянки; | |
| · спорудження об’єкта та необхідних інфраструктурних комунікацій; | |
| · порядок оснащення устаткуванням; | |
| · запуск в експлуатацію; | |
| · організація контролю на всіх стадіях здійснення проекту. |
Закінчення табл. 2
| Етап технічного аналізу | Зміст робіт, які виконуються на даному етапі |
| Підготовка, освоєння та забезпечення якості виробництва | Розробка заходів, які забезпечують: |
| · підготовку робочої сили необхідної кваліфікації та кількості; | |
| · наявність і рівень якості сировини, матеріалів, запасних частин; | |
| · розробку виробничих стандартів, що сприятиме контролю за їх виконанням на всіх етапах реалізації проекту. | |
| Оцінка витрат на здійснення та експлуатацію проекту | Розрахунок капітальних і поточних витрат, які плануються для реалізації проекту та включають витрати на: |
| · придбання земельної ділянки та її підготовку; | |
| · будівництво будівель та споруд; | |
| · придбання, поставку та обслуговування устаткування; | |
| · купівлю ліцензій; | |
| · підготовку виробництва; | |
| · виплату процентів по кредитах. | |
| Проектування матеріально-технічного постачання проекту | Організація постачання містить: |
| · планування та організацію процесу закупівлі; | |
| · визначення видів, кількості товарів і послуг, що необхідно придбати; | |
| · визначення постачальників, розміщення замовлень та укладання угод; | |
| · здійснення контролю за поставками. | |
| Розрахунок витрат виробництва та збуту продукції проекту | Розрахунок витрат на виробництво продукції проекту та її збут включає: |
| · вартість сировини, матеріалів і комплектуючих; | |
| · основну та додаткову заробітну плату; | |
| · комунальні витрати; | |
| · страхові внески; | |
| · цехові та заводські накладні витрати; | |
| · збутові витрати. |
Незалежно від специфічного характеру кожного проекту найважливішими аспектами його технічної підготовки, які потребують особливо пильної уваги спеціалістів, є місцезнаходження проекту, масштаб виробництва та строки здійснення проекту, вибір технологічного процесу та ступеня механізації, інфраструктура, розрахунок капітальних і поточних витрат проекту.
2.3. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ПРОЕКТУ
ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ВИБОРУ МАСШТАБУ ПРОЕКТУ
У разі розробки проекту будівництва нового підприємства, як правило, виникає проблема пошуку та вибору оптимального місцерозташування об’єкта.
Основними критеріями визначення раціонального розміщення підприємства є наявність сировинної та ресурсної баз, близькість центрів споживання і присутність основних елементів інфраструктури.
Промислове підприємство може бути розташоване біля джерела сировини, енергії, основних ринків збуту чи виробничої інфраструктури, необхідної для успішної реалізації проекту. Виходячи з цих вимог необхідно досягти компроміс та узгодити інтереси при проектуванні місцезнаходження об’єкта будівництва.
При розгляді місцезнаходження об’єкта будівництва проектний аналіз не обмежується територією окремої держави, оскільки альтернативні варіанти географічного регіону обов’язково повинні досліджуватися з точки зору інституційних переваг (політична стабільність, загальноекономічна привабливість країни чи регіону, інвестиційний клімат, податкове поле та ін.).
Після вибору географічного регіону для реалізації проекту
перед аналітиками постає проблема обґрунтування конкретного місця знаходження проекту — пошук земельної ділянки. Її вибір зумовлюється перш за все наявністю сировини та основних ринків ресурсів і товарів. Розгляд альтернатив здійснюється, виходячи з визначення витрат на транспортування, виробництво і збут при виробництві у різних місцях знаходження об’єкта та їх мінімізації. Техніко-економічне обґрунтування проекту повинно давати достовірні дані, що сировина для виробничого процесу такої якості і у такій кількості буде завжди в розпорядженні, як того вимагає технологія, що розглядається. Ідеальний варіант, коли сировина надходитиме з вітчизняного джерела, а ідеальним джерелом сировини, в свою чергу, були б побічні продукти існуючого виробничого процесу тієї компанії, яка або викидає їх як відходи, або продає за дуже низькою ціною.
При аналізі джерел сировини необхідно визначити:
· скільки є потенційних постачальників сировини;
· яка виробнича потужність кожного з них;
· чи є сезонна зміна у постачанні сировини;
· яка якість сировини; чи відповідає вона вимогам технології;
· скільки інших виробників конкурують за сировину;
· яка поточна ціна на сировину і як вона може змінитися в майбутньому;
· які методи та вартість перевезення сировини;
· які імпортні мита на сировину;
· чи є якийсь ризик для довкілля, пов’язаний з перевезенням та зберіганням сировини;
· якими можуть бути політичні та економічні взаємовідносини між країнами, постачальниками та споживачами сировини в майбутньому, що можна передбачити; чи вплине це на постачання.
Іноді вибір місцерозташування проекту диктується унікальністю рішень його завдань (будівництво порту, гідроелектростанції, зрошуваних систем і т. ін.), що потребують певних фізичних природних характеристик. Трудомісткі технології, що вимагають використовувати висококваліфіковані кадри, логічно призводять до розміщення проекту в районах з достатньою кількістю кваліфікованої робочої сили необхідного рівня. Соціальні проекти залежать від ступеня розвитку соціальної інфраструктури, щільності населення, кількості та розташування установ соціальної сфери.
У випадках, коли метою проекту є досягнення розвитку того чи іншого регіону, освоєння природних скарбів чи захисту навколишнього середовища, практично відсутні альтернативні варіанти регіону реалізації проекту. Як правило, у виборі місцерозташування об’єктів таких проектів значну роль відіграють державні установи.
У більшості випадків вибір місцерозташування проекту пов’язаний з необхідністю досягнення компромісу між тими чи іншими умовами реалізації проекту, оскільки кожний запропонований варіант місця знаходження проекту має свої переваги і недоліки, які необхідно оцінити та порівняти за допомогою чистої теперішньої вартості. Аналітик повинен обрати такий варіант розміщення об’єкта будівництва, який забезпечує максимальний рівень доходу.
Підмасштабом (чи розміром) проекту розуміють ту виробничу потужність, що дозволяє в заданих умовах виробляти певний обсяг продукції у визначений час.
При аналізі масштабів виробництва пильну увагу аналітиків повинні привернути такі фактори: місткість ринку збуту продукції, екологічні бар’єри, здатність організації реалізовувати великі проекти, технологічні ризики, можливість зниження витрат на виробництво завдяки ефекту масштабу.
При обґрунтуванні вибору розміру виробничих потужностей проектів, які орієнтовані на випуск промислової та сільськогосподарської продукції, необхідно звернутися до комерційної інформації щодо ринка продукції, яка була підготовлена під час маркетингового аналізу проекту. Одна з найпоширеніших причин поразки проекту, особливо промислового, є те, що підприємство виявляється занадто великим для цього ринку. Оскільки виробнича потужність підприємства повинна ґрунтуватися на потенційному попиті на цю продукцію, місткість ринку збуту є практично комерційною межею можливого рівня випуску продукції.
Інший фактор, який має вирішальне значення при виборі виробничої потужності, — екологічні обмеження та безпека навколишнього середовища. Реалізація великих проектів, що пов’язані із забрудненням повітряного басейну чи водного простору, в окремих регіонах можуть бути неприпустимі через неможливість запобігання цим небезпечним наслідкам.
При виборі розміру проекту необхідно враховувати здатність організації управляти великим проектом на всіх його стадіях, тобто її адміністративні можливості, рівень менеджменту, наявність досвіду реалізації масштабних проектів. Цей фактор може стати серйозним бар’єром при визначенні розміру проекту, оскільки у деяких випадках успішна реалізація проектів безпосередньо залежить від рівня менеджменту проектної команди та його досвіду у даній сфері діяльності.
Великі проекти, як правило, супроводжуються не тільки екологічними ризиками, а й відчувають вплив технологічних ризиків. Реалізація проектів, які використовують принципово нову технологію, супроводжується значним технічним ризиком, масштаб якого залежить від розміру проекту. Найбільш поширеними причинами появи технологічних ризиків є недостатня підготовка обслуговуючого персоналу та невідпрацьованість впровадження технологічних комплексів.
Вагомим фактором, що визначає розмір виробничих потужностей проекту, є можливість отримання економії на масштабах за рахунок зниження собівартості одиниці випуску продукції внаслідок зростання обсягів її випуску. В умовах, коли проект націлений на задоволення платоспроможного попиту, зниження витрат на випуск продукції може забезпечить проекту вищий конкурентний статус. Але необхідно пам’ятати, що ефект масштабу — це явище, яке характерне для великих підприємств металургійної, автомобільної, машинобудівної та іншої галузі промисловості.
Наступним фактором, що впливає на розмір проекту, є сума інвестиції, яку потребує проект. Проект може фінансуватися за рахунок залучення кредитних ресурсів донорських організацій чи інших інвесторів. Однією з можливих умов фінансування таких проектів є величина інвестицій і загальна вартість проекту, котра не повинна бути менша за встановлену величину (так, Європейський банк реконструкції та розвитку фінансує проекти вартістю понад 1 млн доларів США).
При визначенні масштабу проекту необхідно враховувати також час, за який підприємство може досягти проектної потужності, коефіцієнт завантаження та умови нарощування виробництва.
Коефіцієнт завантаження підприємства — це міра дійсного розміру виробництва, яка досягнута підприємством порівняно з проектною потужністю і характеризує максимальний запроектований обсяг виробництва. Наприклад, цементний завод, запроектований виробляти максимум 520 000 тонн цементу на рік, насправді виробляє 416 000 тонн на рік. У даному випадку проектна потужність цементного заводу — 520 000 тонн на рік, а його коефіцієнт завантаження — 80% (416 000 — це 80% від 520 000).
Період нарощування виробництва — час, в якому досягається запланована проектна потужність підприємства. На рис. 8 показана динаміка коефіцієнта завантаження на типовому заводі від початку виробництва до моменту досягнення повної завантаженості.
Рис. 8. Динаміка коефіцієнта завантаження підприємства
Найбільш поширеними помилками при проектуванні виробничої потужності є планування недостатнього періоду, необхідного для досягнення проектної потужності, та можливість збереження проектних обсягів виробництва протягом усього строку експлуатації проекту. Перша помилка може спричинити значне зменшення дохідної частини проекту завдяки зростанню витрат на виробництво продукції. Протягом періоду нарощування витрати на виробництво одиниці продукції будуть значно більшими, ніж середні витрати після кілька років експлуатації. Це пояснюється значним обсягом витрат на навчання, матеріали, відходи виробництва.
Друга помилка пов’язана з неправомірною думкою, що підприємство зможе підтримувати досягнуту проектну потужність протягом експлуатаційного періоду. У проектних розрахунках необхідно враховувати, що коефіцієнт завантаження у звичайних умовах господарювання коливається від 90 до 95 %. При порушенні цих правил розрахунку виробничої потужності аналітик отримає цифри, які будуть показувати, що проект працює набагато краще, ніж це насправді можливо. Тому при підготовці технічного аналізу проекту необхідно обґрунтувати не тільки розмір виробництва проекту, але й період досягнення проектної потужності та рівень завантаження у сталий період експлуатації.
2.4. ВИБІР ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА,
УСТАТКУВАННЯ ТА ІДЕНТИФІКАЦІЯ ІНФРАСТРУКТУРИ
ОБ’ЄКТА ПРОЕКТУВАННЯ
Вибір технології виробництва зумовлений метою проекту,
а також місцевими умовами, в яких проект буде реалізований (наявність і вартість капіталу, сировинних ресурсів, робочої сили), а також фактичним і потенційним рівнем розвитку ринку.
Основними вимогами при виборі технологій є:
· відсутність залежності використання конкретної технології від рівня розвитку країни, де виробляється ця технологія;
· стандартизованість технології, що дозволяє ефективно застосовувати її в інших зовнішніх умовах;
· можливість перепрофілювання технології на використання місцевих ресурсів, що дозволяє виключити залежність від імпорту.
При обґрунтуванні вибору технології необхідно враховувати, який спосіб отримання технології планується обрати.
Існує багато способів придбання технології, які суттєво відрізняються один від одного. Перший спосіб базується на поставці технології як інвестиції іноземного інвестора в загальний бізнес шляхом створення спільного підприємства. Другий спосіб отримання технології — купівля устаткування і передача технології. Цей метод можливо використовувати при укладанні контрактів «під ключ» чи «продукт у руки», які передбачають не тільки продаж устаткування, але й навчання персоналу, монтаж і запуск устаткування в експлуатацію з доведенням продукції, що виробляється, до належного стандарту якості. Третій спосіб придбання технології — купівля ліцензійних прав, що дозволяє використовувати сучасні технологічні розробки світових лідерів. Для країн, що розвиваються, існує ще й такий, четвертий спосіб отримання технології — передача сучасних технологій у межах технічної допомоги. Такий шлях характерний для проектів, які пов’язані з охороною навколишнього середовища, охороною здоров’я, переробкою сировини та ін.
Аналіз альтернативних технологій проводиться за такою схемою:
· опис технологічного процесу, включаючи докладну характеристику кожного його елементу в експлуатаційних режимах, що вимагаються;
· аналіз порівняльних характеристик технологій, які розглядаються, їх переваг і недоліків та обґрунтування вибору альтернативи;
· оцінка використання даної технології в проектних умовах.
До основних факторів, що впливають на вибір технології, належать (див. рис. 9):
· наявність сировини та її доступність для використання у даному технологічному процесі;
· можливість використання існуючого устаткування;
· задані параметри якості кінцевої продукції;
· визначений масштаб проекту, його технологічна структура, ступінь автоматизації проектного виробництва;
· існуючі екологічні вимоги до виробничого процесу;
· наявність необхідної інфраструктури.
Усі фактори розглядаються з точки зору можливості збільшення дохідності проекту. Адже вибір технології повинен ґрунтуватися перш за все на вартісній оцінці ресурсів, що використовуються, оскільки у промислово розвинених країнах, де вартість робочої сили дуже висока, перевага віддається капіталомістким технологіям, а в аграрних країнах, які розвиваються, внаслідок низької ціни праці капіталомісткі технології будуть неефективними через високу вартість проекту.
При розгляді альтернатив необхідно порівняти технології учасників тендеру за такими критеріями, як ціни, переваги й недоліки, а вже потім обґрунтувати вибір технології, що найбільш відповідає умовам, в яких реалізовуватиметься проект. Варіанти, що пропонуються до розгляду, також можуть включати ринкові прогнози, проектування прибутку, короткострокове і довгострокове зобов’язання технічної допомоги та звіт учасників тендеру про попередній досвід у застосуванні технології, особливо в аналогічних умовах господарювання та бажано в такому ж масштабі.
Рис. 9. Фактори, які впливають на вибір технології
Після вибору технології слід визначити, яке саме устаткування буде використано для реалізації проекту. По суті, вибір устаткування обумовлений ще на етапі вибору технології проекту. Потреба в машинах та обладнанні базується на розрахованій виробничій потужності та обраній технології.
Головними принципами визначення потреби в устаткуванні є: номінальна потужність устаткування; можливості даного устаткування (ступінь навантаження на різних технологічних етапах виробництва); ступінь завантаження устаткування (кількість машино-годин роботи кожної з груп обладнання); планова виробнича програма, яка запроектована у проекті.
Вибір устаткування завжди треба проводити, враховуючи існуючі обмеження: квоти на споживання сировинних матеріалів, складність імпортування окремих видів устаткування, державна політика підтримки вітчизняних виробників, яка обмежує використання імпортної сировини чи устаткування.
Політика переходу до автоматизованих технологій передбачає
Дата добавления: 2015-12-26; просмотров: 1461;