Зразок схеми аналізу позакласних виховних заходів

Інформація про відвідування класними керівниками, вчителями та учнями театрів, кінотеатрів, музеїв, виставкових залів:

• рівень активності самостійності учнів;

• як класний керівник, педагог додатково працював над розвитком здібностей учнів;

• яка участь вчителів-предметників, педагогів, інших працівників школи в підготовці й проведенні заходу;

• як підводили підсумки, аналіз проведеної справи (заходу).

4.3. Планування роботи класного керівника, види планів.

Структура плану виховної роботи може носити варіативний характер, відповідати вимогам, виробленим у конкретному освітньому закладі. Найбільш оптимальною є наступна структура плану виховної роботи класного керівника.

1. Загальні відомості:

- кількість учнів з неповних родин;

- кількість хлопчиків і дівчаток;

- вік учнів;

- кількість учнів з ослабленим здоров'ям й ін.

2. Характеристика класу:

- структура класу: які мікрогрупи існують у класі, на яких підставах відбувається розподіл на мікрогрупи, які відносини складаються між мікрогрупами;

- хто лідери в класі, їхня коротка характеристика, чи входять вони в офіційну структуру класу;

- хто «знедолені» у класі, їхня коротка характеристика, причини їхнього положення;

- який характер взаємин класу з іншими класами: паралельними, молодшими, старшими;

- у яких офіційних шкільних і позашкільних об'єднаннях (гуртках, секціях, клубах і т.п.) беруть участь хлопці;

- у які неофіційні групи школи входять учні класу;

- які традиції, ритуали, символіка, сленг класу;

- які конфлікти найбільше часто зустрічаються в класі;

- які види діяльності переважають у класі: пізнання, спілкування, праця, гра;

- які мотиви участі школярів у діяльності класу: наслідування іншим, потреба в емоційно близьких контактах, потреба в самоствердженні, прагнення виділитися, одержання заохочення та ін.;

- ставлення класу до навчальної діяльності;

- ставлення класу до позакласної діяльності в школі;

- чи усвідомлює клас себе єдиним цілим;

- чи сформований колектив у класі, на якій стадії формування перебуває.

3. Основні цілі й завдання виховання, що логічно випливають із характеристики класу й проблеми школи.

4. Основні напрямки й способи діяльності класного керівника, їхня коротка характеристика.

5. Календарна план-сітка на місяць, на чверть або на півріччя, організація педагогічних подій у класі, у тому числі загальношкільні справи, справи класу, форми індивідуальної допомоги тим або іншим школярам у подоланні тих або інших проблем, пов'язаних з їхнім особистісним розвитком.

6. Додатком до плану виховної роботи може бути педагогічний щоденник.

Експертом фіксується наявність планів роботи класних керівників; виявляється відповідність планованої діяльності загальношкільному річному плану виховної роботи.

Основне завдання класного керівника - скоординувати всі виховні впливи на школярів з метою розвитку особистості за допомогою включення їх у різноманітні види діяльності й взаємин.

Педагог-вихователь, класний керівник покликаний здійснювати наступні функції:

• організаторську (проведення роботи із всіх педагогічних аспектів);

• виховну (формування особистості й колективу);

• комунікативну (організація спілкування);

• координаційну (узгодження всіх впливів, установлення взаємодії між всіма учасниками виховного процесу);

• корекційну (перетворення, зміна особистості);

• екологічну (захист дитини від несприятливих впливів);

• адміністративну (ведення особистих справ учнів, що вчаться й інших офіційних документів).

У системі роботи класного керівника можна виділити наступні напрямки:

Вивчення учнів і колективу класу: одержання соціологічних, медичних, психологічних й педагогічних даних (родина, соціальне й матеріальне становище, стан здоров’я, рівень розвитку, вихованості та научуваності, індивідуальні особливості й т.д.).

Таблиця 4.11.

Таблиця 4.12.

Постановка виховних завдань (перспектив), загальних класу або окремих груп, учнів класу.

Планування виховної роботи - складання плану для роботи з учнями, вчителями, батьками, що містить перелік завдань і справ по їхньому виконанню.

Організація, проведення й корекція різних видів діяльності відповідно до поставлених завдань та наміченим планом: проведення класних годин, колективних творчих справ, екскурсій, походів, вечорів, батьківських зборів і т.д.

Організація роботи з батьками учнів: систематичне інформування про успішність, поведінку учнів, відвідування учнів вдома, здійснення педагогічної освіти батьків, залучення батьків до виховної роботи.

Аналіз й оцінка результатів виховання: спостереження, анкетування й інші методи, що дозволяють говорити про результати й ставити нові завдання. Найпростішою формою планування виховної роботи є розташування змісту перспективних справ у класі в календарному порядку.

Недолік такої форми планування полягає в тому, що всі виховні заходи зводяться до календаря, а план схожий на перелік видів діяльності класного керівника, розташованих у хронологічному порядку. При цьому важко проаналізувати систему й технологію впливу на учнів, слабко простежується роль класного колективу.

Оперативна форма планування є різновидом календарного плану. Ця форма дозволяє визначити види діяльності учнів і організаційні функції класного керівника щотижня. У структуру плану вводиться стовпчик для оцінки результатів проведеної роботи.

У старших класах центр ваги роботи з оперативного планування переноситься на учнівський колектив. Роль класного керівника залежить у цьому випадку від рівня згуртованості колективу.

Лінійно-хронологічний план містить перелік заходів, визначених потижнево. Наприклад, понеділок як перший день навчального тижня контрастує з недільним відпочинком, і в цей день краще планувати збори, зустрічі, лінійки й заходи просвітницького характеру. У понеділок викладачі історії, літератури можуть надати допомогу інформаторам, читцям, організаторам колективних справ. У вівторок, коли редакційний актив зайнятий випуском стінної печатки (газет, бюлетенів, альбомів, журналів, альманахів й ін.), викладачі мови й літератури, малювання й праці мають можливість надати допомогу школярам в оформлювальній роботі. У цей же день можна провести батьківські збори й підготувати виставку творчих робіт учнів. У середу, в день трудових справ - додається турбот у викладача праці й завідувача господарською частиною. Суботу як переддень дня відпочинку, краще присвятити заняттям по інтересах у творчих групах, гуртках і факультативах, оглядам талантів, КВК, турнірам, змаганням з фізкультури й спорту. У цей день будуть зайняті викладачі фізкультури й спорту, керівники художньої самодіяльності й інших об'єднань учнів. У неділю, якщо такий день використовується для організації вільного часу учнів, планується екскурсійна й туристична робота, у справу включаються зацікавлені особи із числа викладачів, батьків і позашкільних установ.

У структурі планових заходів подається коротка характеристика рівня вихованості учнівського колективу й визначаються чергові завдання. За формою лінійно-хронологічний план має таку схему:

Таблиця 4.13

Перелік наведених заходів і профілі днів тижні показані умовно. До того ж всі їх провести протягом одного тижня важко. Тому протягом тижня можуть бути дні, вільні від позакласних предметних і виховних справ.

Таблиця 4.14

Традиційними для багатьох класних керівників стали календарно-тематичні плани. У них також передбачається характеристика учнівського колективу й виховні завдання. Зміст виховної роботи на півріччя або весь навчальний рік представлено у вигляді розділів, система яких реалізує основні напрямки виховної роботи в класі:

• Організаційно-педагогічні заходи.

• Виховання позитивного ставлення школярів до навчання.

• Політичний кругозір учнів.

• Виховання моральних цінностей у школярів.

• Підготовка учнів до праці й вибору професії.

• Дисципліна та культура поведінки учнів.

• Фізична культура й здоров'я учнів.

• Екологічне виховання.

• Вільний час учнів.

• Робота з батьками та громадськістю.

По кожному з названих розділів підбираються різноманітні форми й методи роботи.

Аналіз планування. З'ясувати наявність і проаналізувати якість зв'язку між рівнем аналізу вихованості учнів, сформованої педагогом метою здійснення заходу й планом його проведення. Визначити, як пов'язане виховне завдання першого етапу з виховним завданням другого. Далі необхідно визначити наскільки педагогічно доцільно сплановані етапи заходу й сформульовані виховні завдання кожного з них. Потім потрібно з'ясувати зайнятість учнів у процесі планування, роботу педагогів по прищеплюванню школярам певних навичок планування. Аналіз буде неповним, якщо керівник не визначить, наскільки сам педагог усвідомив виховні можливості цієї частини заходу. Чи розуміє він, що процес колективного планування заходу сприяє становленню й розвитку почуття колективізму, почуття відповідальності за доручену справу, розвиває систематичність і послідовність мислення, логічність його й цілеспрямованість. Аналіз системи застосовуваних методів виховання повинен з'ясувати, наскільки вони забезпечують активність й ініціативу учнів, чи створюють вони ситуації, що змушують школярів займати активну життєву позицію, як ці методи гарантують досягнення, що виховують і реалізують аспекти поставленої мети. Наступний крок полягає у визначенні того, наскільки форма проведення виховного заходу відповідає його меті й змісту. Тут необхідно звернути увагу на причиново-наслідковий зв'язок: якість попереднього етапу організації, організаційна чіткість виховного заходу. Обов'язковий висновок: чи став даний захід «школою організації для учнів».

Проаналізувати поведінку учнів під час здійснення заходу необхідно за критеріями: а) з аналітичною підготовленістю заходу (перший етап); б) з якістю методів, за допомогою яких здійснюються виховні впливи; в) з наявністю ефектів новизни цікавості, незвичайності, емоційності. Цей крок повинен завершуватися попереднім висновком про силу впливу системи педагогічних впливів на учнів. Висновок попередній і не остаточний, тому що він робиться на основі аналізу зовнішніх симптомів поведінки учасників виховного заходу.