Комплекс досліджень які проводяться сумісно з газовим каротажем в процесі буріння свердловин
Цей комплекс останніми роками різко розширився і на просторах СНД включає наступні групи методів, заснованих на вивченні:
- показників буріння;
- характеристик гідравлічної системи при бурінні;
- зміни властивостей бурового розчину при бурінні;
- вимірювання властивостей шламу.
При такій класифікації газометрія свердловин (газовий каротаж) – це один з методів третьої групи.
Окрім цього, в процесі буріння можуть проводитися дослідження і звичними електричними, радіоактивними і акустичними зондами, розташованими усередині колони бурильних труб над долотом. Для передачі інформації можуть використовуватися різні лінії зв'язку (дротяна електрична, гідравлічна, по бурових трубах, через гірські породи і ін.).
Деякі види інформації, одержувані в процесі буріння, важко або навіть неможливо одержати при дослідженнях свердловин після буріння. Перевага таких досліджень в процесі буріння полягає також в їх оперативності. По них можна судити про процес буріння і вживати заходів по його поліпшенню.
Механічний каротаж включає визначення тривалості та швидкості буріння. Тривалість буріння – це час, який витрачається на буріння 1 м породи. Швидкість буріння характеризується заглибленням свердловини в одиницю часу.
Степінь трудності руйнування тих чи інших гірських порід визначається параметром їх буримості. Буримість гірських порід є функцією багатьох змінних, які залежать від геологічних, технічних і технологічних факторів. Основним із цих факторів є критичний опір гірських порід руйнуванню долотом в процесі буріння, тобто напруженість, яка залежить від типу породи, часових її опорів на стискуванні та зрізі, а також від прикладеного навантаження.
Показником буримості гірських порід є швидкість буріння (м/год., м/хв.) та тривалість буріння (год./м, хв./м), які визначаються через час буріння певного інтервалу розрізу – глибини свердловини (1.0; 0.5; 0.4; 0.2 м).
Швидкість буріння становить:
, (7.11)
де p – навантаження на долото; n – швидкість обертання долота; Г – геометричний фактор, який залежить від типу долота; σ – коефіцієнт міцності гірських порід.
Тривалість буріння визначається наступним чином:
, (7.12)
де Kз.д. – коефіцієнт, який залежить від зносу долота та його діаметра.
За даними тривалості буріння можна проводити літологічне розчленування розрізів свердловин. Найбільша тривалість буріння 1 м породи характерна для магматичних і метаморфічних порід, а також сильно-зцементованих осадових порід. Пористі пісковики, вапняки та доломіти відзначаються середньою тривалістю буріння, а високо пористі пісковики та крейда – низькою. Для глин спостерігається тенденція збільшення тривалості буріння з глибиною.
За допомогою комплексних геофізичних досліджень свердловин у процесі буріння розв’язують наступні задачі:
- літологічне розчленування розрізу та виділення порід-колекторів;
- визначення характеру насичення колекторів;
- оперативне визначення ряду фізичних параметрів порід-колекторів і попередня оцінка їх колекторських властивостей;
- визначення інтервалів встановлення башмака технічної та експлуатаційної колон;
- оптимізація швидкості процесу буріння;
- визначення умов безаварійного буріння свердловин;
- буріння похило-направлених свердловин за заданим кутом і азимутом;
- визначення міцності та абразивності гірських порід;
- контроль процесу цементування свердловини та інші.
Контрольні запитання
1. Сформулюйте фізичну суть газометрії в процесі буріння свердловин і задачі, що вирішуються за допомогою даного методу.
2. Сформулюйте фізичну суть газометрії після буріння свердловин і задачі, що вирішуються за допомогою даного методу.
3. В чому суть детального механічного каротажу та задачі, що вирішуют за допомогою даного методу?
4. Назвіть комплекс досліджень які проводяться сумісно з газовим каротажем в процесі буріння свердловин.
Інші види каротажу
Дата добавления: 2015-12-22; просмотров: 881;