Крива виробничих можливостей. Обмеженість економічних ресурсів та багатоваріантність їх за­стосовування призвели до формулювання поняття "межа виробни­чих можливостей" або

Обмеженість економічних ресурсів та багатоваріантність їх за­стосовування призвели до формулювання поняття "межа виробни­чих можливостей" або "крива виробничих можливостей".

Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок поєднання альтернативних кількісних значень двох благ, які могли б бути вироблені за умов повного використання всіх наявних ресурсів.

Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких припущеннях:

- суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробництво функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досягає якнайбільшого з усіх можливих обсягів виробництва;

- економіка розглядається за станом напевний момент часу і тим самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія;

- в країні виробляється лишедва різновиди товарів — наприклад, споживчі та інвестиційні.

КВМ свідчить, що економіка завжди альтернативна, тобто сус­пільство має вибирати між виробництвом різних товарів шляхом перерозподілу ресурсів. Із точок, розташованих на цій кривій, що показують різні можливі поєднання випуску альтернативних това­рів, воно має вибрати найбажанішу для нього у даний час.

При розгляді кривої виробничих можливостей економісти часто використовують такий приклад: нехай існує умовна країна, яка виробляє тільки два види товарів – гармати та вершкове масло. При цьому наявні ресурси використовуються повністю. Можливими варіантами розподілу обмежених ресурсів країни для виробництва цих двох товарів можуть бути такі: всі ресурси витратити на виробництво гармат і не виробляти масло взагалі, або всі ресурси витратити на виробництво масла і не виробляти гармати. Та насправді існуватиме такий варіант, за яким частина ресурсів буде витрачена на виробництво масла, а частина – на виробництво гармат. Нехай шкала виробничих можливостей створення гармат та масла в цій країні має такий вигляд.

Таблиця 2.1 – Шкала виробничих можливостей створення гармат та масла (приклад)

За шкалою виробничих можливостей можна побудувати графік і розмістити дані про виробництво гармат на вертикальній осі координат, а виробництво вершкового масла – на горизонтальній (див. Рис. 2.1). Кожна точка на кривій виробничих можливостей (наприклад, точки А, В, С, D, E, F) показує нам певний максимальний обсяг виробництва двох продуктів – в нашому прикладі гармат та масла – за умов повної зайнятості та повного обсягу виробництва. Так, точка А показує, що країна може виробити 15 тис шт. гармат, але при цьому всі ресурси будуть задіяні і виробництво масла стане неможливим. Відповідно, точка В показує, що за умов виробництва 14 тисяч гармат ресурси, які залишилися, дозволять виробити ще 1 тонну вершкового масла. Кожна точка на КВМ – це певний максимальний обсяг виробництва двох продуктів за умов повної зайнятості і повного обсягу виробництва. Суспільство примушене визначати, яку комбінацію виробництва цих продуктів воно бажає. Обмеженість ресурсів не дозволяє досягти будь-якої комбінації виробництва двох товарів поза КВМ, наприклад, у точці N. Виробництво в точці N привабливе, але неможливе на цій ресурсно-технологічній базі. Можливо, в майбутньому, коли нові технології дозволять із тих самих ресурсів виробляти більше продукції і відбудеться зсув кривої виробничих можливостей праворуч вгору, тоді точка N опиниться на новій кривій виробничих можливостей і це означатиме цілком реальний варіант виробництва для країни. Зсув кривої КВМ праворуч вгору може відбутися і за рахунок використання нових ресурсів, наприклад, придбаних країною за кордоном.

Будь-яка комбінація виробництва у внутрішній частині КВМ (точка М) можлива, але свідчить про неефективне використання ресурсів – неповне навантаження виробничих потужностей, безробіття тощо.

Будь-яка комбінація виробництва двох товарів на КВМ – варіанти вибору суспільства; здійснюючи вибір, економіка повної зайнятості повинна втратити частину одного виду продукту, щоб отримати більше іншого продукту.

Рисунок 2.1 - Крива виробничих можливостей для країни, що виробляє гармати і масло

КВМ має опуклу конфігурацію. Ця опуклість пояснюється тим, що якісь ресурси можуть використовуватися продуктивніше під час виробництва одного товару (в нашому прикладі - гармат), інші — під час виробництва іншого товару (в нашому прикладі – вершкового масла). Під час руху вздовж кривої виробничих можливостей праворуч вниз, змінюючи тим самим структуру виробництва на користь збіль­шення вершкового масла, доводиться дедалі більше залучати порівняно малоефективні для його виробництва ресур­си. Тому кожна додаткова одиниця випуску вершкового масла вимагатиме подальшого скорочення виробництва гармат. Із наближенням до од­нієї осі координат нахил кривої (щодо даної осі) зростатиме, тобто збільшуватиметься альтернативна вартість. У цьому й виявляєть­ся дія закону збільшення альтернативної вартості. Закон збільшення альтернативної вартості показує, що під час заміни виробництва одного блага (А) виробництвом іншого блага (В) за умов повного використання наявних ресурсів альтернативні вартості виробництва кожної додаткової одиниці блага А зростатимуть. Так, в нашому прикладі, альтернативна вартість збільшення виробництва вершкового масла з 1 тонни до 2 тонн дорівнює відмові від виробництва 2 тисяч гармат (перехід з точки В до точки С; 14 – 12 = 2). Збільшення виробництва вершкового масла з 2 тонн до 3 тонн означає відмову від виробництва вже аж 3 тисячі гармат (перехід з точки С до точки D; 12 – 9 = 3).

Таким чином, крива виробничих можливостей характеризує наступні економічні положення:

- Неможлива жодна комбінація виробництва товарів, яка описується точками, розташованими із зовнішнього боку КВМ.

- Вибір із різних комбінацій виробництва товарів можливий тільки з тих варіантів, які описуються точками, що розміщені на кривій або всередині неї.

- Спадний нахил кривої ілюструє поняття альтернативної вартості.

- Опуклість кривої демонструє збільшення альтернативної вартості.

Висновки:

· Обмеженість ресурсів примушує робити вибір способу використання цих ресурсів для задоволення потреб. Економіка – це наука про вибір в умовах обмеженості ресурсів.

· Обмеженість ресурсів вимагає прийняття рішення щодо вибору способу їх використання як на індивідуальному рівні, так і на рівні державної політики.

· Альтернативна вартість (вартість втраченої можливості) – це є вартість найкращої (після обраної) альтернативи, від якої треба відмовитися через здійснений вибір іншої альтернативи. Оцінка вибору та альтернативної вартості є суб’єктивною.

· Усі економічні рішення повинні враховувати альтернативну вартість.

· Крива виробничих можливостей (КВМ) –сукупність різних варіантів комбінацій виробництва двох товарів при повному використанні наявних ресурсів. Економіка повної зайнятості і повного обсягу виробництва вимушена жертвувати випуском одних видів товарів та послуг, щоб досягти збільшення виробництва інших.

МЕТОДИЧНИЙ БЛОК

2.1. Необхідність вибору, як наслідок проблеми обмеженості

При розгляді цього питання зробіть наголос на тому факті, який учні не завжди розуміють, а саме - що вибір існує завжди. Навіть коли людина говорить, що в неї не було вибору і вона вимушена була вчинити саме так, то з економічної точки зору це означає, що вибір був, але крім обраного людиною варіанту решта варіантів її просто не влаштовувала в силу певних причин.

Підкресліть, що вибір роблять всі: окремі люди, сім’ї, уряд, фірми, певні угрупування чи спільноти тощо. Попросіть слухачів навести приклади, коли вибір здійснює сім’я, держава, органи місцевого самоврядування, адміністрація школи, учнівська Рада школи, загальні збори учнів класу та їх батьків. Акцентуйте на тому, що в усіх випадках проблема вибору породжена обмеженістю.

2.2. Процес прийняття рішення. Ціна вибору

Зверніть увагу учнів на те, що вибір можна здійснювати по-різному – наприклад, інтуїтивно, за чиєюсь порадою тощо. Але існує модель прийняття рішення, за якою здійснюється систематичний підхід.

Для зрозуміння сутності цієї моделі запропонуйте слухачам виконати завдання, пов’язане зі шкільним життям (Ви можете обрати таку проблему, яка буде більш зрозуміла аудиторії). Наприклад, Рада школи розглядає три можливих варіанти витрачання зароблених учнями під час літньої практики грошей:

- придбання нового комп'ютерного класу,

- покупка обладнання для щойно створеної в школі відео-студії;

- придбання тренажерів для шкільного спортивного залу.

Для виконання цього завдання розгляньте і нагадайте слухачам основні етапи процесу прийняття рішень та запропонуйте заповнити гратку прийняття рішень.

Продемонструйте слайд, який містить п’ятиступеневу модель прийняття рішень і обговоріть її кожну складову.

1. Визначте проблему, яку необхідно вирішити.

Яке рішення ви намагаєтесь прийняти? У даному випадку це - на що витратити зароблені учнями гроші.

2. Складіть перелік існуючих альтернатив.

Альтернативи – це варіанти, які є в розпорядженні групи людей чи людини, що приймає рішення.

В нашому прикладі – три альтернативи вже визначені: придбання нового комп'ютерного класу, покупка обладнання для щойно створеної в школі відео-студії, придбання тренажерів для шкільного спортивного залу. Але зверніть увагу аудиторії на те, що в реальному житті в більшості випадків нам потрібно самим визначати альтернативи, при цьому їхня кількість може бути набагато більшою.

Запропонуйте слухачам за допомогою Слайду розглянути форму гратки прийняття рішень і розпочинайте її заповнювати по мірі розгляду етапів прийняття рішень. (Приклад гратки з альтернативами та можливими критеріями наведено нижче).

3. Визначте критерії, за якими потрібно оцінити ситуацію.

Критерії– це стандарти, на основі яких приймається рішення. Ці критерії являють собою цілі та задачі, які має надію досягнути той, хто приймає рішення. Вони відіграють важливу роль для людини, яка приймає рішення. Зверніть увагу слухачів на те, що для прийняття рішення нам потрібно обрати лише 3-5 дійсно важливих критеріїв.

Запропонуйте слухачам самим визначити критерії в нашому прикладі. Ними можуть бути:

- корисність для здоров’я;

- корисність для підвищення освітнього рівня;

- можливість проведення вільного часу;

- можливість використання всіма учнями школи;

- можливість заробляти гроші для школи;

- нагальність даної проблеми для школи.

4. Оцініть альтернативні варіанти рішення проблеми, тобто оцініть, якою мірою відповідає кожна альтернатива обраним нами критеріям.

Запропонуйте слухачам оцінити кожну альтернативу за допомогою +\-, показуючи цим, чи відповідає вона критеріям.

В нашому прикладі гратка прийняття рішення після виконання завдання цього етапу може мати такий вигляд таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Гратка прийняття рішення

5. Прийміть рішення

Після того, як альтернативи оцінені по своїй відповідності критеріям, той, хто приймає рішення, готовий обґрунтовано зробити свій вибір. Він вибере ту альтернативу, котра найбільш повно відповідає більшості критеріїв.

Раціональним рішенням буде та альтернативна, яка набере більшу кількість ”+”(підсумкова графа гратки). Зверніть увагу слухачів на те, що можна використати і більш складний варіант оцінювання (наприклад, якщо критерії не однакові за значенням, то вони можуть мати більшу “вагомість” і оцінюватися двома чи трьома “плюсами”).

Після того, як буде прийняте остаточне рішення (наприклад: придбання нового комп’ютерного класу), підкресліть, що для будь-якої іншої конкретної школи ситуація могла б бути іншою – починаючи із визначення можливих альтернатив, вибору критеріїв, оцінювання альтернатив за цими критеріями та прийняття остаточного рішення.

Будь-яке рішення має свою альтернативну вартість. Це те, від чого ми відмовилися заради рішення, прийнятого нами; це – друга за значенням (після обраної нами) альтернатива.

Часто слухачі роблять помилку і називають ціною вибору абсолютно всі необрані альтернативи. Варто застерегти аудиторію, що, оскільки ми повинні були вибрати тільки один напрямок використання наявних коштів, то ціною вибору може бути неможливість витратити ці кошти на іншу ціль, але не на всі інші цілі водночас. Так, якщо ми вирішили купувати комп’ютери, то неможливість використання цих коштів саме для цього не означає, що ми можемо використати гроші і для купівлі обладнання для щойно створеної в школі відео-студії, і для придбання тренажерів для шкільного спортивного залу водночас. Отже, ціною вибору або альтернативною вартістю виступає тільки одна (а саме – друга за значенням після обраної нами) альтернатива.

Перевірте, чи всі слухачі зрозуміли, чим обумовлена необхідність вибору? (Тим, що існує обмеженість).

Розглянути процес прийняття рішення в сім’ї, та визначити його альтернативну вартість можна за допомогою економічної гри “Купуємо будинок”.

Економічна гра: «Купуємо будинок»

© Національна Рада з економічної освіти (НРЕО), Нью-Йорк, США. Використано за дозволом НРЕО. Тільки для використання у класі. Передрук або копіювання без письмового дозволу НРЕО заборонено.

Необхідні матеріали:

- картки з характеристиками будинків(для кожної групи) – роздатковий матеріал 2. 1;

- картки з інформацією про сім’ї(кожної групі по одній картці) – роздатковий матеріал 2.2.

Необхідний час:

до 30 хвилин.

Методика проведення гри:

1. Задайте учням запитання: які рішення вони приймали сьогодні до того, як прийти в школу. Наприклад: яку програму подивиться зранку по телебаченню (або не дивитися зовсім), що вдягнути тощо. Спитайте учнів, які рішення приймали їх сім’ї сьогодні вранці: хто буде забирати дітей зі школи або після спортивних заходів, що сім’я буде їсти на вечерю, хто буде займатися хатньою роботою. Поясніть учням, що кожна людина змушена приймати індивідуальні рішення щодня. Ці індивідуальні рішення допомагають приймати колективні рішення. Колективні рішення на рівні сім’ї приймаються декількома людьми разом.

На цьому уроці розглядається декілька сімей, кожна з яких приймає рішення: який будинок придбати? Це – американські сім’ї, тому учням буде цікаво дізнатися, яким чином здійснюють вибір родини їхніх однолітків в іншій країні.

2. Розділіть клас на декілька груп по чотири учні в кожній. Прочитайте вголос опис наведеної нижче ситуації, з якою зіткнулась сім’я Уолкерів.

Сім’я Уолкерів складається з чотирьох осіб: мама, тато, Джун (9 років), Девід (14 років). Місіс Уолкер більше подобається жити у місті, ніж у передмісті, а містер Уолкер хотів би мати невелику ділянку, щоб займатися садівництвом. Девід захоплюється спортом і займається ним кожного дня після занять у школі. Йому хотілося б ходити зі школи додому пішки. Якби в будинку був підвал, то це було б ідеальне місце для Джун – займатися гімнастикою. Уолкери хотіли б мати будинок з трьома (або більше) спальнями та гаражем на дві машини. Вони розглядають декілька можливих варіантів придбання будинку. Уолкери не можуть витратити на це більше, ніж сто тисяч доларів. Прийміть рішення, який із запропонованих будинків, сім’я може придбати.

3. Поясніть учням, що є декілька будинків, можливість придбання яких розглядається сім’єю Уолкерів. Роздайте кожній групі по п’ять карток з малюнками будинків та таблицями з їх характеристиками. Поясніть учням, як читати таблиці з характеристиками будинків.

4. Акцентуйте увагу учнів на тому, що найкраще рішення повинно бути прийнятим на основі використання п’ятиступеневої моделі прийняття рішень.

Намалюйте на дошці гратку прийняття рішень, яку Ви будете поступово заповнювати (або скористайтесь слайдом). Запропонуйте учням намалювати гратки прийняття рішень в своїх зошитах.

5. Обговоріть:

- Яка проблема стоїть перед сім’єю Уолкерів? (Сім’я повинна вирішити, який з декількох будинків вибрати для покупки, але витрати не повинні бути більше, ніж 100000 доларів).

- Які є альтернативи? ( Починайте заповнювати гратку прийняття рішень - запишіть адреси будинків в графі “Альтернативи”. Нехай учні зроблять теж саме у своїх ґратках прийняття рішень. Зверніть увагу учнів на те, що той будинок, який коштує більше, ніж сім’я може собі дозволити заплатити, не повинен бути записаний як альтернатива. Яким би ідеальним будинок не здавався у всіх відношеннях, ми чітко повинні виконувати правило, що сім’я не може вийти за рамки свого бюджету).

- Які критерії, або важливі фактори, сім’я повинна приймати до уваги при прийнятті рішення? ( Прочитайте ще раз опис ситуації з сім’єю Уолкерів для того, щоб визначити критерії і впишіть їх у ґратку прийняття рішень. Нехай учні зроблять теж саме у своїх ґратках прийняття рішень. Порівняйте виділені вами критерії з тими, котрі вказані у зразку ґратки прийняття рішень, розміщеній у кінці опису даного уроку. Пам’ятайте, що ціна будинку є обмежуючим фактором і не повинна використовуватися як критерій. Критерії – це ті цілі, які люди хочуть досягти; обмеження не є критеріями. Родина Уолкерів не може вибрати будинок за ціною, що перевищує сто тисяч доларів).

- Як співвідноситься кожна альтернатива з кожним з визначених критеріїв? (Подивіться на картки з параметрами будинків і визначте, яким критеріям відповідає кожний з будинків. Поставте “ +” в кожному “ прямокутнику” , де альтернатива відповідає критерію і “- “ там, де альтернатива критерію не відповідає).

- Поясніть учням, що, коли вони відмовляються від чогось одного, для того, щоб отримати щось інше - це називається вибір. Дивлячись на ґратку прийняття рішень, визначте, від чого відмовляється сім’я Уолкерів, якщо вона вибере будинок на вул. Дестер? ( вони відмовляються від життя у місті, від того, щоб у них була поряд школа, щоб у будинку було три спальні, земельна ділянка та гараж на дві машини ).

- Від чого відмовляється сім’я, якщо вона вибере будинок на вулиці Файлер ? (Вони в цьому випадку зможуть жити в місті, але змушені будуть відмовитися від земельної ділянки, гаража на дві машини та близько розміщеної школи).

- Який, на вашу думку, наступний крок у процесі прийняття рішення? (Саме прийняття рішення ).

- Яке рішення буде прийнято відповідно до ґратки прийняття рішень? (Можливо, що учні виберуть будинок, який отримав більше всього плюсів. Це логічно; але люди можуть надавати одним критеріям більше значення, ніж іншим. Наприклад, один будинок може бути з трьома спальнями, але без земельної ділянки. Сім’я може надати перевагу цьому будинку у порівнянні з іншими, що мають більше плюсів, оскільки спальні тут більш просторі. Таким же чином учні можуть аргументувати свій вибір. Такий підхід можливий, оскільки рішення приймається зважено).

- Що таке альтернативна вартість? (Поясніть, що альтернативна вартість - це будинок, котрий за своїми характеристиками стоїть на другому місці по значенню для цієї сім’ї, і від якого сім’я відмовляється заради обраного нею).

6. Роздайте кожній групі по одній картці з інформацією про сім’ю – див. Додаток 2.

7. Кожна група повинна вибрати одного учня, який буде вести нотатки. Нехай учні групи уважно прочитають інформацію на картці і використають набуті навички здійснення процесу прийняття рішення, щоб вибрати кращий варіант будинку для “своєї” сім’ї. Учень, який веде записи в групі, відповідає за заповнення ґратки прийняття рішень.

8. Зберіть заповнені ґратки прийняття рішень, або попрохайте кожну групу пояснити свою ґратку і визначити альтернативну вартість свого рішення (Дивіться приведений нижче зразок ґратки прийняття рішень).

Зразок прийняття рішення для родини Уолкерів наведено в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Зразок прийняття рішення для родини Уолкерів

Вибір: будинок, розташований на вул. Дестер. А,С вибору – будинок на вул. Дестер.

9. Ще раз повторіть разом з учнями п’ятиступеневий процес прийняття рішення: сформулюйте проблему, перерахуйте альтернативи, визначте критерії, оцініть альтернативи за критеріями та прийміть рішення.

Ситуаційна вправа “Розподіл книги” – дозволяє учням набути навички визначення альтернатив та критеріїв в процесі прийняття рішень та усвідомити складність узгодження інтересів в процесі прийняття групових рішень.

Ситуаційне завдання: «Розподіл книги»

Методика проведення:

Розподіліть клас на групи по 5-7 учнів кожна з метою розв’язання проблеми: як розподілити книгу. Дайте завдання кожній групі за 10 -15 хвилин - прийняти рішення з використанням п’ятиступеневої моделі. Кожна група повинна розповісти всім про те, за якими етапами вона приймала своє рішення. Запропонуйте групам визначити також альтернативну вартість прийнятого рішення.

При аналізі вправи звертайте увагу, чи пройшла група всі п’ять етапів прийняття рішення, а саме:

1. В чому полягала проблема?

(Як розподілити книгу між учнями?)

2. Які можливі альтернативи розв’язання проблеми існують?

Можливі альтернативи:

- Змагання (фізичне чи інтелектуальне)

- Аукціон

- Черга

- Примус (диктатор/вчитель/менеджер)

- За характеристиками (найстаршому, наймолодшому, в кого найбільше братів та сестер)

- Випадковість - платна чи безплатна лотерея

- Тощо – доповніть перелік альтернатив самі.

3. Які критерії оцінки альтернатив були використані?

Можливі критерії:

- Рівні можливості для кожного отримати книгу

- Краща готовність платити за книгу

- Винагорода за вміння працювати

- Тощо.

4. Якою мірою кожна альтернатива відповідала кожному критерію?

5. Яке рішення було остаточно обрано? (Альтернатива, яка отримала найвищу оцінку).