Оргнанізація мережі культурно-побутового обслуговування

У формуванні структури сельбищної території в цілому, житлових районів і мікрорайонів надзвичайно велике значення має система культурно-побутового обслуговування населення.

Організація громадського обслуговування створює умови для раціонального забезпечення потреб населення у різних видах послуг.

Для тго, щоб ці підприємства ( заклади ) обслуговування були доступні всьому населенню міста, вони повинні бути рівномірно розміщені по всій території міста, а також необхідна організація структурної системи розміщення культурно-побутових закладів і органічний взаємозвязок з планувальною структурою міста.

Чим частіше відвідується ці заклади тим ближче вони повинні бути до споживача, і навпаки, заклади, які відвідуються порівняно рідко, можуть мати більший радіус обслуговування, Система обслуговування повинна охоплювати як сельбищну так і промислову зони міста, і його околиці ( передмістя ).

У практиці проектування сучасних населених місць добре зарекомендувала себе так звана ступінчата система обслуговування.

Згідно з цією системою обслуговування культурно-побутові заклади залежно від місця їх розташування в місті умовно поділяються на ступені.

Зміст ступінчатої системи обслуговування полягає у тому, щоб створити послідовну низку закладів, які обслуговуючи визначений контингент населення, відповідно закріпляли б структурне членування міської території, Організація обслуговування населення за ступінчатою системою і структура території міста залежать від його величини.

Адмінстративно-господарські і громадські споруди на території міста розташовують залежно від їх значення; заклади загальноміського значення в основному розташовують у центральній частині міста а заклади районного значення і мікрорайонного значення – у районах, які вони обслуговують.

 

 

 

 

Рис.4.5 - Схема триступінчастої побудови системи

культурно-побу­тового обслуговування жит­лового району:

1 - центр жит-лового району; 2 - центр мікрорайону; 3 - блок обслу­говування групи будинків; 4 - радіус обслуговування.

 

 

 

Рис. 4.6. - схема побудови системи культурно-побутового обслуговування у житловому районі на 60 тис. жителів:

 

1 - заклади періодичного обслуговування; 2 - заклади щоденного обслуговування; 3 - заклади первинного обслуговування; 4 - кіно­театр; 5 - універмаг

 

Обєкти мережі установ і підприємств культурно-обслуговування охоплюють:

- навчально – виховні установи;

- установи культури, мистецтва та культові споруди;

- установи охорони здоров я, спортивні та фізкультурно – оздоровчі, масового відпочинку і туризму;

- підприємства торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування та комунального господарства.

Сукупність мереж установ і підприємств обслуговування утворює єдину систему обслуговування, яка є важливим елементом соціальної інфраструктури міських і сільських поселень.

Основною вимогою до розміщення цих установ та підприємств

обслуговування в поселеннях є створення зручних умов для одержання населенням необхідного виду, рівня та якості послуг.

Це потребує вирішення містобудівних завдань розміщення одного чи комплексу установ та підприємств обслуговування з урахуванням величини міста.

Обєкти обслуговування залежно від характеру, кількості та рівня розвитку їх послуг, частоти звернення населення до них поділяються на установи і підприємства повсякденного, періодичного та епізодичного обслуговування.

До об’єктів з повсякденним обслуговування належать установи і підприємства, якими населення користується щоденно. До них належать: дитячі ясла і садки, школи, продовольчі й промтоварні магазини, їдальні, кафе, аптеки, ательє побутового обслуговування (ремонтні майстерні, приймальні пункти). Це – установи мікрорайону, радіус обслуговування їх приймається в межах 350...500 м. Повсякденне обслуговування населення всередині мікрорайону здійснюють також установи груп житлових будинків з радіусом обслуговування до 200 м.

До установ періодичного попитуу належать будинки культури, клуби, кінотеатри, бібліотеки, торговельні центри, ресторани, установи зв’язку (пошта, телеграф), поліклініки, пологові будинки і районні лікарні, спортивні центри (спортивні зали, плавальні басейни, спортивні тренувальні майданчики). Це – установи житлового району, радіус обслуговування їх становить 1000...1200 м, що дозволяє дійти до них пішки за 15...20 хв, не користуючись послугами транспорту.

До установ епізодичного попитуних належать: адміністративні й господарські заклади, палаци культури, музеї, виставки, театри, цирки, концертні зали, великі кінотеатри, міські спортивні центри (стадіони, плавальні басейни, водні станції), міські торговельні центри, спеціалізовані лікарні й медичні центри, наукові й навчальні центри. Всі ці заклади мають загальноміське, обласне, а іноді й республіканське значення. Під’їзд до них здійснюється засобами масового транспорту.

Навчально – виховні установи

До них відносяться: дитячі дошкільні установи ( дитячі садки, ясла-садки ), школи ( початкові, неповні середні, середні загальноосвітні школи, школи-інтернати при загальноосвітніх школах, станція юних натуралістів,дитяча школа мистецтв, музична школа, проф.-тех. училища, середні спеціальні навчальні заклади, вищі навчальні заклади.

Рівень забезпеченості дітей дошкільними уста­новами приймається в межах 85 %, у тому числі для дитячих ясел-садків з денним перебуванням дітей — 70 %, для дитячих ясел-садків цілодобового перебуван­ня дітей, спеціалізованих та оздоровчих - 15 %.

Дитячі дошкільні установи розміщуються на відок­ремлених ділянках з відступом від червоних ліній не менше ніж 25 м. Розрив від меж ділянок дитячих ясел-садків до стін житлових будинків повинен бути не менше 10 м, до будівель комунальних підприємств — не менше 50 м. Будинки дитячих ясел-садків в районах садибної забудови слід розміщувати з розривом від інших будівель і споруд не менше 50 м.

Розміри земельних ділянок для дитячих дошкільних установ слід визначати із розрахунку 30-45 м2 на 1 міс­це

Школи розміщуються на відокремлених ділянках з відступом від червоних ліній не менше ніж 25 м, Розрив від меж шкільних ділянок до стін житлових будинків повинен бути не менше 10 м, до будівель комунального призначення - не менше 50 м

Розміри земельних ділянок для шкіл визначаються з розрахунку: для міських шкіл на 18 – 36 класів ділянки 1,9 – 2,6 га.

Вищі навчальні заклади розміщуються у сельбищ-них та приміських зонах міст, а також науково-нав­чальних центрах, де навчальні заклади та науково-дос­лідні інститути є основною містоутворюючою базою. Навчальні центри та окремі вищі заклади повинні мати зручні транспортні зв'язки з містом і розміщуватись на відстані не більше як 30-40 хв. транспортної доступ­ності міського центру.

Орієнтовні розміри території для університетів, технічних і сільськогосподарських вищих закладів на 1 тис. студентів рекомендується передбачати 4-7 га те­риторії. Для медичних і фармацевтичних вищих нав­чальних закладів - 3-5 га, для гуманітарних — 2-4 га на 1 тис. студентів.

Розміри ділянок спортивних зон для вищих нав­чальних закладів передбачаються з розрахунку 2 га па 1 тис. студентів.

Установи культури, мистецтва та культури

До них відносяться: клуби різних типів та Будинок культури, бібліотеки, кінотеатри та відеосалони, театри, кіноконцертні зали, цири, виставочні приміщення, музеї, культові соруди та інш.

Ці установи відіграють важливу роль у формуванні архітектурних ансамблів населених пунктів, розміщуються, як правило, на території громадських центрів,

Нормативи розрахунку та умови розміщення установ культури і мистецтва приймаються згідно з ДБН 360-92** .

Установи охорони здоров я, спортивні,фізкультурно-оздоровчі та масового відпочинку і туризму

Установами охорони здоров¢ я є : лікарні та медичні центри різного профілю, поліклініки, фельдшерсько-акушерські пункти, амбулаторії, медпункти, аптеки, станції швидкої допомоги, молочні кухні та їх роздавальні пункти.

Установи охорони здоров'я розміщуються на ділян­ках, сприятливих за санітарно-гігієнічними якостями, наближених до зелених масивів та віддалених від магіс­тралей з інтенсивним рухом транспорту та інших дже­рел шуму та забруднення. Міські лікарні розміщуються поблизу міських садів, парків та лісопарків на відстані не більше 200 м від найближчої зупинки громадського транспорту.

Спортивні та фізкультурно-оздоровчими спорудами є : відкриті майданчики для оздоровчих та спортивних ігор, спортивні комплекси із стадіонами, спортивні зали, криті та відкриті басейни.

При розміщенні спортивних та фізкультурно-оздоровчих споруд слід керуватись необхідністю наб­лиження їх до житлової забудови.

Установи масового відпочинку і туризму включають будинки відпочинку, пансіонати, бази відпочинку, кемпінги, туристські бази, оздоровчі табори для шко­лярів.

Розміщуються ці установи в найбільш сприятливих природних умовах, у зелених зонах міст, біля водних басейнів. Основними факторами для розміщення тієї чи іншої установи відпочинку є найбільш сприятливі санітарно-гігієнічні умови території, достатньо ви­разна ландшафтна ситуація з наявністю унікальних ландшафтних елементів, зручний зв'язок з транспорт­ними магістралями, наближеність до джерел водозабезпечення та електропостачання, можливість відве­дення каналізаційних стоків та улаштування очисних споруд.

Підприємства торгівлі, громадського харчування,

побутового обслуговування та комунального господарства.

Заклади цього спрямування створюють просторову систему обслуговування поселень і є об'єктами най­більшого попиту населення.

Підприємства торгівлі включають магазини продовольчих і непродовольчих товарів, у тому числі спеціалізовані, а також ринкові комплекси.

Залежно від асортименту товарів, які пропонуються населенню, торгові підприємства розміщуються з урахуванням частоти придбання тих чи інших товарів. Так , торгові підприємства , які пропонують жителям товари повсякденного попиту, розміщуються у безпосередній близкості від житлової забудови і обслуговують групи житлових будинків або мікрорайони, У центрах житлових районів міст розміщуються торгові підприємства з асортиментом товарів періодичного попиту.У центрах міст розміщуються великі торгові підприємства з товарами епізодичного центру.

Підприємства громадського харчування включають їдальні, кафе, ресторани та ін. їдальні і кафе можуть бути відкритого (без обмеження відвідування) та закри­того типу (розміщені на підприємствах, у навчальних закладах, готелях та інших установах).

Підприємствами побутового обслуговування є: комплексні приймальні пункти побутового обслуговування, будинки побуту та інші підприємства, які включають хімчистки, майстерні та ательє пошиття одягу і взуття, ремонту побутової техніки тощо.

Комплексні приймальні пункти, перукарні, підприємства хімчистки розміщуються безпосередньо в межах житлової забудови і належать до підприємств повсякденного попиту. Будинки побуту, спеціалізовані майстерні та ательє можуть розміщуватися в центрах міст та центрах їх планувальних районів.

Підприємства комунального господарства включають:житлово-експлуатаційні контори, лазні, пральні, готелі, мотелі, пожежні депо, громадські вбиральні, крематорії, кладовища тощо.

Нормування обслуговуючих підприємств здійснюється, виходячи з принципу повноцінного обслуговування усіх районів міста (не розрізняючи центральні й периферійні райони).

При розробці генеральних планів міст визначають потреби в земельних ділянках для обслуговуючих установ й підприємств, що розміщуються в окремих будівлях. Розрахункова потреба в тих чи інших установах і підприємствах і необхідна для їхнього розміщення територія встановлюється відповідно до нормативів, а саме ДБН 360-92**.

 

 








Дата добавления: 2015-11-24; просмотров: 4792;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.011 сек.